«Унікальне в історії явище». Що скаже світові українське громадянське суспільство

«Унікальне в історії явище». Що скаже світові українське громадянське суспільство

13:00,
18 Червня 2023
4021

«Унікальне в історії явище». Що скаже світові українське громадянське суспільство

13:00,
18 Червня 2023
4021
«Унікальне в історії явище». Що скаже світові українське громадянське суспільство
«Унікальне в історії явище». Що скаже світові українське громадянське суспільство
Чим унікальний український громадський сектор зараз і як зберегти його міць та впливовість у відновленні України.

30 травня в Києві відбувся Форум громадянського суспільства. Понад дві тисячі учасників і близько двохсот спікерів обговорювали можливі ролі громадськості у відновленні України. У виступах подію не раз назвали «репетицією конференції в Лондоні». Йдеться про Ukraine Recovery Conference, яка відбудеться 21-22 червня та має за мету мобілізувати підтримку міжнародної спільноти задля економічної та соціальної стабілізації України й подолання наслідків війни.

Українське громадянське суспільство теж матиме слово: організатори згаданого вище Форуму — Ініціативний центр сприяння активності та розвитку громадського почину (ІСАР) «Єднання» — проведуть у рамках конференції два заходи, присвячені участі громадянського суспільства у відновленні України. Які підсумки Форуму громадянського суспільства підбили організатори та які ключові меседжі громадського сектору передадуть світовій спільноті — розповів «Детектору медіа» Володимир Шейгус, виконавчий директор ІСАР «Єднання».

— Володимире, як би ви визначили ключову особливість Форуму громадянського суспільства? Якою була мета та чи досягли ви її?

— Цей Форум має кілька особливих і унікальних моментів. По-перше, він був сфокусований на конкретній цілі — відновленні та модернізації України. Ми не знаємо прикладів того, щоби громадянське суспільство в якійсь іншій країні збиралося й обговорювало подібні речі та пов’язані з війною теми — як допомогти військовим, як ввозити в країну не лише гуманітарну допомогу, а й те, що називають товарами подвійного призначення. Громадянські суспільства в інших країнах не дотичні до захисту держави та до воєнного напрямку в цілому.

Інша особливість — велика кількість організацій згуртувалася довкола тематики Форуму, і він став своєрідним мережуванням структур, які прагнуть кращого Україні з чітким фокусом на перемогу та відновлення. Нам вдалося зібрати 188 спікерів — серед них і практики, і теоретики, й експерти, і візіонери. У різних локаціях об'єднаним голосом вони ділилися думками, знаннями, поглядами та прогнозами. Попри небезпеку, пов'язану з війною, понад дві тисячі людей приїхали з різних кутків України та з-за кордону, щоб узяти участь у дискусіях, побачити одне одного. Ми дуже хвилювалися, щоб у цей день не було повітряної тривоги, і її таки не було, що дозволило провести подію на одному диханні.

Наша перевага в тому, що на відміну від державного та приватного секторів ми маємо такі майданчики, де можемо широко комунікувати, навіть якщо до того не перетинались і не були знайомі, обговорювати спільні проблеми та напрацьовувати спільний порядок денний.

Але головне, що ми продемонстрували унікальне для світу явище.

В історії людства ще не було випадків, коли громадянське суспільство країни в стані війни об’єднувалося і ставало частиною оборони, яку веде ця країна за виживання та перемогу. Нічого подібного не відбувалось ані після Першої світової війни, ані після Другої, ані будь-якої локальної.

— Ми бачимо зростання сили та впливовості організацій громадянського суспільства (ОГС). Їхня роль у долі нашої держави сьогодні перебуває на небувало високому рівні. Зрозуміло, що поштовхом до цього стала екстремальна ситуація — війна Росії проти України. А чи можливо зберегти цей рівень і після закінчення війни. І що для цього потрібно?   

— Умови, в яких ми всі опинилися, дали нам унікальну можливість пройти важливий шлях у розвитку громадянського суспільства, навіть дещо змінивши його роль і функції порівняно з мирним часом. Цей шлях показав, що з допомогою організацій громадянського суспільства можна розв'язувати дуже практичні задачі, які стосуються кожної людини. У такий спосіб до ОГС сформувалася величезна довіра з боку людей, з боку приватного сектору, який фінансово або безпосередньою участю підтримує їх, та з боку держави, від якої деякі організації навіть отримали унікальні правові можливості, зокрема ліцензії на закупівлю зброї для постачання її на фронт.

Високу спроможність українських ОГС побачила й міжнародна донорська спільнота. Через громадський сектор надходили та продовжують надходити в Україну їхні кошти, якими сектор уміло розпоряджається, надаючи допомогу людям, постраждалим від війни. Крім того, в той час, як більшість іноземних гуманітарних місій та організацій евакуювали свій персонал напередодні повномасштабного вторгнення та в перші дні після 24 лютого, українські — залишились і стали інструментом допомоги людям.

Звісно, із завершенням війни хвиля волонтерства та громадської активності піде на спад, як це було після 2014 року. Але цей досвід, цю довіру — і громадян, і бізнесу, і держави, і донорів — у нас вже не відняти.

— У 2022 році загальний обсяг коштів, пожертвуваних людьми на потреби ЗСУ та благодійність, уперше перевищив обсяг коштів, які громадянське суспільство отримувало від донорів. Про це під час однієї з дискусій на Форумі повідомив виконавчий директор Фонду «Відродження» Олександр Сушко. На його думку, для посилення громадянського суспільства дуже важливо підтримувати таку фінансову залученість людей у його роботу, щоби зменшувати залежність від іноземних донорів. Ви згодні з цим?

— Ми проводили кілька місяців тому дослідження «Громадянське суспільство України в умовах війни-2022». Результати засвідчили, що громадські організації залучили та використали втричі більше коштів, ніж надали міжнародні донори. Тобто не просто більше — а в рази більше. Згідно зі статистикою, окремі громадські організації протягом 2022 року залучили на свою роботу суми в кілька мільйонів доларів. Це вдавалося робити навіть тим із них, хто не мав досвіду фандрейзингу. Причому це переважно саме українські кошти — приватних осіб, бізнесу, меценатів. І найціннішим у цьому є те, що кількість донатів і їхні розміри суттєво зросли не тому що хтось спеціально звертався до донаторів — бізнес-структур, підприємств, приватних осіб, — а з їхньої власної ініціативи. От якщо таку тенденцію вдасться утримати, це справді підвищить рівень сталості організацій громадянського суспільства України. Хоча водночас, на мою думку, важливо, щоби громадські організації розвивали соціальне підприємництво, дбали про те, щоб генерувати свої доходи, активно співпрацювали не лише з бізнесом, а й із людьми.

Ще сьогодні активізувалася така практика, як залучення грошей не від міжнародних донорів, а від приватних закордонних спонсорів. ІСАР «Єднання» як організація, що є партнеркою для донорської спільноти й організацій громадянського суспільства, за останній час отримала близько 500 тисяч доларів від приватних джерел із-за кордону. Завдяки цьому вдалося реалізувати масштабну програму «Люди для людей. Світ рятує українські громади» та підтримати десятки маленьких громад по всій Україні. Я вважаю дуже важливою ту обставину, що наші громадські організації та волонтерська спільнота навчилися працювати з іноземними приватними ресурсами.

— Третій сектор надає останнім часом таку потужну підтримку державним інституціям, що інколи виникає враження, що ГО на окремих напрямах заміщають державу. Чи є межа, за якою громадянське суспільство має сказати: «Стоп! Це все-таки має робити держава»? І чи можна її визначити? 

— Це питання дуже часто звучало навіть у мирні часи: чи має громадянське суспільство дублювати державу там, де вона не здатна розв'язати певні проблеми через відсутність правового механізму, недосконалості організаційних питань тощо? Під час війни ця історія трохи змінилася. Більше йдеться не про організаційно-правову спроможність (чи її відсутність) держави, а про матеріальну. Адже сьогодні, в умовах війни, державний бюджет не отримує достатньої кількості коштів. І в таких надзвичайних ситуаціях у будь-якій країні особливу роль відіграє громадянське суспільство.

Коли йдеться про нагальні потреби, напряму пов’язані з виживанням країни та її людей, в окремих випадках громадські організації можуть брати на себе функції держави чи органів місцевого самоврядування. Відсутність бюрократії, більша гнучкість дають їм можливість бути більш адаптивними та швидко приймати рішення, змінювати підходи, знаходити кошти, отримувати результат.

Тож наші громадські організації займаються евакуацією людей із зон бойових дій, підтримують жителів окупованих територій, відкривають прихистки, закуповують шоломи та безпілотники для військових, фіксують воєнні злочини та роблять ще багато-багато іншого. Але такий зараз час, такі об’єктивні обставини. Коли закінчиться війна, потреби в цьому всьому не буде, і велика кількість ОГС або закриється, або перепрофілюються на виконання інших завдань. Адже багато викликів буде і в післявоєнний період, коли країна буде відроджуватися та відбудовуватися. Чимало організацій уже бачать свою роль у відновленні України, яке має дуже багато компонентів: тут і психологічне відновлення, й ідентичність, і інфраструктура, і соціальні послуги.  

— Керівниця Українського форуму в Chatham House Орися Луцевич, яка виголошувала на Форумі ключову промову, представлятиме основні його здобутки й резолюцію на Конференції відновлення України — URC-2023, що відбудеться 21-22 червня цього року в Лондоні. Чого ви очікуєте від цієї події?

— Як відомо, у 2017 році була започаткована Міжнародна конференція з питань реформ в Україні (Ukraine Reform Conference) — щорічна міжнародна конференція, присвячена експертному обговоренню прогресу реформ в Україні за участю представників органів влади України, країн Європейського Союзу, НАТО, Великої Сімки й інших міжнародних організацій та партнерів України. Через російське вторгнення фокус цієї конференції був зміщений на післявоєнне відновлення України, що відобразилось у модифікованій назві заходу — Конференція з питань відновлення України (Ukraine Recovery Conference). Минулого літа Ukraine Recovery Conference проходила у швейцарському Лугано. Цього разу — в Лондоні. Увага на ній буде зосереджена на мобілізації міжнародної підтримки для економічної та соціальної стабілізації України та її післявоєнного відновлення.

Для нас важливо, щоб на Конференції відбувся діалог між державами — партнерками України та українським громадянським суспільством про його роль і завдання під час післявоєнного відновлення країни. Тож ІСАР «Єднання» виступатиме стратегічним партнером і генеральним спонсором українського сайд-івенту «Формуємо нову Україну: Забезпечення стійкого відновлення». На ньому зберуться понад 200 представників громадянського суспільства з різних країн, значна частина яких — з України. Там будуть представлені напрацювання нашого Форуму громадянського суспільства, зокрема резолюція, яку учасники Форуму підписали за його результатами. Також хочемо презентувати наше дослідження про стан та перспективи розвитку українського громадянського суспільства, яке зараз проводимо.   

Крім того, ми долучаємося до організації сайд-івенту «Стале інклюзивне відновлення громад в Україні», присвяченому ролі у післявоєнному відновленні України місцевих громад та органів місцевого самоврядування.

Так що на Конференції в Лондоні ми будемо виступати не лише з результатами Форуму громадянського суспільства, що відбувся в Києві, а й з іншими важливими темами, сенсами та меседжами.

Фото: ІСАР «Єднання»

Читайте також
Команда «Детектора медіа» не лише бореться за якість української журналістики, але й розповідає про суспільно важливі процеси в Україні. Наші журналісти пишуть про досягнення та проблеми громадського сектору й показують, як активісти впливають на реформи.

Запрошуємо вас долучитися до Спільноти «Детектора медіа». Та разом працювати над тим, щоб ініціативи, які захищають демократичні цінності, ставали більш видимими.
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Коментарі
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду