Україна покращила показник сталості організацій громадянського суспільства

Україна покращила показник сталості організацій громадянського суспільства

12:52,
26 Жовтня 2023
2450

Україна покращила показник сталості організацій громадянського суспільства

12:52,
26 Жовтня 2023
2450
Україна покращила показник сталості організацій громадянського суспільства
Україна покращила показник сталості організацій громадянського суспільства
Попри наступ росіян, громадському секторові вдалося зміцнити позиції — уперше за чотири роки.

Результати досліджень міжнародного проєкту «Індекс сталості організацій громадянського суспільства» за 2022 рік презентував Український незалежний центр політичних досліджень, виконавець проєкту в Україні, у хабі «Дім громадянського суспільства» в Києві.

У 2022 році показник сталості організацій громадянського суспільства в Україні становить 3,1 за шкалою 1–7 балів, де 1 — найвищий бал. Із 2019 року показник України тримався на позначці 3,2. Цей результат показує, що громадянське суспільство все ще перебуває на етапі розвитку сталості, за крок до етапу посиленої сталості, сказала під час презентації Валерія Скворцова, виконавча директорка УНЦПД.

Індекс сталості організацій громадянського суспільства (Civil Society Organisations Sustainability Index — CSOSI) — інструмент для оцінювання міцності та загальної життєздатності громадських організацій, який охоплює 74 країни світу (Африка, Центральна та Східна Європа, Схід і Латинська Америка). Користуючись порівняльним методом, фахівці щороку оцінюють ситуацію за сімома показниками. Це дає змогу визначити особливості розвитку сектору, його проблеми, а також порівняти аналіз розвитку організацій у географічній і часовій площинах. Дослідження проводять з 1997 року, а в Україні — з 2005-го.

У 2022 році чотири із сімох показників України покращились, три лишилися без змін, ідеться у звіті.

Загальний рівень сталості ОГС у 2022 році

Фінансова життєздатність (3,8) організацій зросла завдяки значному збільшенню обсягів фінансування державою та міжнародними донорами, а також «буму» донатів, відзначила Валерія Скворцова. Це посприяло вдосконаленню навичок фінансового управління, йдеться у звіті. Також покращилися аспекти надання послуг (3) організаціями та інфраструктура сектору (3,1), виріс публічний імідж (3) завдяки «підтримці населення та співпраці з державою задля вирішення невідкладних питань», резюмували дослідники. «Не було суттєвих проблем із публічним висвітленням роботи громадських організацій. Навпаки, ЗМІ часто згадували благодійні фонди і волонтерські ініціативи, що загалом позитивно вплинуло на загальне сприйняття громадських організацій суспільством», — сказала директорка УНЦПД.

Показники аспектів правового середовища (3,4), організаційної спроможності (3,1) та адвокації (2,2) залишилися без змін через баланс позитивних і негативних ініціатив щодо сектору. За даними Державної служби статистики України, станом на 1 січня 2023 року в Україні було зареєстровано 99 556 громадських організацій, 28 757 професійних спілок, 27 091 релігійна організація, 26 846 благодійних організацій, 2 212 асоціацій громадських об’єднань, 1 762 органи самоорганізації населення та 318 творчих спілок.

За результатами соціологічного дослідження «Громадянське суспільство України в умовах війни — 2022» ІСАР «Єднання», у 2022 році створено 6 367 нових благодійних організацій задля реагування на нагальні виклики війни. Для порівняння — у 2021 році створено 830 благодійних організацій.

Валерія Скворцова, виконавча директорка УНЦПД

В інших країнах Євразійського регіону загалом ситуація лишилася без змін, окрім Росії та Білорусі, де вона стрімко погіршилася, розповіла під час презентації Валерія Скворцова. «Уперше в історії Індексу показник правового середовища в Білорусі отримав найгіршу можливу —7. Колеги говорили, що хотіли поставити ще менший бал», — сказала вона. За словами спікерки, показник правового середовища погіршився і в інших країнах регіону, і тільки в Україні, Вірменії та Молдові лишився сталим. Країни визначали вплив російсько-української війни на розвиток свого громадянського суспільства, що сильно пов’язано з міграційними процесами, додала Валерія Скворцова.   

Фото Максима Поліщука, скриншот звіту УНЦПД

Читайте також
Команда «Детектора медіа» не лише бореться за якість української журналістики, але й розповідає про суспільно важливі процеси в Україні. Наші журналісти пишуть про досягнення та проблеми громадського сектору й показують, як активісти впливають на реформи.

Запрошуємо вас долучитися до Спільноти «Детектора медіа». Та разом працювати над тим, щоб ініціативи, які захищають демократичні цінності, ставали більш видимими.
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Коментарі
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду