Правозахисна ініціатива «Трибунал для Путіна» (Т4Р), яка з початку повномасштабного вторгнення документує воєнні злочини Росії, зібрала та структурувала дані про обстріли цивільних і описала їх у поданні до МКС, розповів один із його авторів, експерт Харківської правозахисної групи Максим Ревякін на пресконференції.

Правозахисник сказав, що мета подання — привернути увагу Офісу прокурора МКС до масштабів злочинів та ініціювати притягнення до відповідальності за них. Для цього команда ініціативи Т4Р (нині це 24 організації) зібрала, проаналізувала дані всіх епізодів бази Т4Р, систематизувала та диференціювала їх, зібрала дані в органів влади та з відкритих джерел щодо можливих виконавців обстрілів.

У подані відображені дані, зібрані правозахисниками, з 24 лютого 2022 року по кінець квітня 2023 року. За цей час вони задокументували 32 451 подію, пов'язану з обстрілами. За висновком документаторів, територіально обстрілів найбільше там, де Росія наступала і зустрічала найбільший спротив українського війська (Харківська, Донецька, Чернігівська області).

За вказаний період ініціатива Т4Р зафіксувала 24 637 жертв серед цивільних (убиті, поранені та зниклі безвісти) внаслідок обстрілів, а також 57 137 зруйнованих або пошкоджених цивільних об'єктів.

За словами Максима Ревякіна, обстріли — найважчі з точки зору розслідування злочини, тому що їх вчиняють або з території РФ, або з тимчасово окупованих територій, тож правоохоронці не мають доступу до свідків, матеріальних доказів і, власне, самих злочинців. «Навіть якщо злочин розслідуваний, правоохоронці позбавлені можливості притягнути винних до відповідальності», — сказав він. Станом на червень 2023 року ініціативі відомо про 5 вироків для виконавців обстрілів, усі вони — військовополонені.

Максим Ревякін додав, що подання стосується випадків обстрілів цивільних об'єктів на територіях, не підконтрольних РФ. Правозахисники вважають, що виконавці обстрілів усвідомлювали майбутні втрати цивільних. «Велика кількість обстрілів вчинялися з неточного озброєння. Тобто особи, які видавали накази про вчинення обстрілів, повинні були знати та усвідомлювати технічні характеристики цієї зброї», — сказав Максим Ревякін. Він додав, що біля багатьох обстріляних об'єктів не було військових цілей, що говорить про намір нашкодити цивільним.

Максим Ревякін пояснив, що зібрані матеріали наразі не передані МКС. Подання потрібно робити за всіма стандартами та методологією організації. Тож механізм працює так: правозахисники представляють масив інформації Офісу прокурора МКС, передають детально описані кейси як приклади злочинів, і якщо Офіс прокурора МКС зацікавиться певним кейсом, то він контактуватиме з організацією-заявницею і після цього вони займаються обраними кейсами. «Тільки вони обирають, які кейси розслідувати. Ніяких важелів впливу немає. Ми можемо тільки зацікавити їх чимось», — пояснив Максим Ревякін. Окрім подання про обстріли, ініціатива готує ще три подання, одне з яких стосується геноциду в Маріуполі.

З початку російсько-української війни в 2014 року правозахисники робили три подання до МКС, сказав директор Харківської правозахисної групи Євген Захаров. «Тоді в нашій базі даних було 16 тисяч 800 цивільних жертв воєнних злочинів. Ми написали три подання. Одне — про злочини, вчинені під час збройного конфлікту, друге — про зниклих безвісти, а третє про громадян, які були в місцях відбування покарань на непідконтрольних Україні територіях. Зараз ми робитимемо детально розроблені подання. Кожне подання супроводжується детально описаними кейсами, які формують уявлення про масштаби, характер злочину, його географію та інші параметри. З кінця серпня і протягом двох-трьох місяців підготуємо чотири подання», — сказав Євген Захаров.

За словами Євгена Захарова, важко прогнозувати реакцію МКС на зібрані дані, проте вони є базою для розслідувань й інших інституцій. Зокрема, за словами директора Харківської правозахисної групи, за їх допомогою відкрито більше трьох тисяч кримінальних проваджень по факту руйнувань цивільних об'єктів.

Документатори сказали, що продовжуватимуть працювати, поки воєнні злочини Росії не припиняться. «Ці злочини — елементи російської окупаційної політики, що, власне, ми і намагаємося довести цими поданнями. Доречно через певний час зробити апгрейд і показати, як вчинення того чи того виду злочину змінюється», — сказав Євген Захаров. Стежити за статистикою в режимі реального часу можна на сайті ініціативи Т4Р.

Нагадаємо, у березні 2023 року Ініціатива «Трибунал для Путіна» схвально відгукнулася про рішення МКС про арешт президента РФ і закликала МКС і надалі вживати всіх необхідних кроків для переслідування та покарання вчинених на території України воєнних злочинів, злочинів проти людяності та злочину геноциду. На переконання її учасників, це історичне рішення було б неможливим без тісного співробітництва з МКС органів влади України, іноземних держав, правозахисних організацій та всіх людей доброї волі, зацікавлених у відновленні справедливості.

3 липня 2023 року в Гаазі відкрився Міжнародний центр судового переслідування за злочин агресії (ICPA). ICPA проведе розслідування та збере докази, що розглядатимуться як проміжний крок перед створенням спеціального трибуналу щодо РФ. У ЄС заявили, що кінцевою метою роботи є притягти до відповідальності винних у вторгненні в Україну.