Правозахисники підготували звіт про руйнування освітньої та медичної інфраструктури росіянами

Правозахисники підготували звіт про руйнування освітньої та медичної інфраструктури росіянами

09:59,
23 Травня 2024
299

Правозахисники підготували звіт про руйнування освітньої та медичної інфраструктури росіянами

09:59,
23 Травня 2024
299
Правозахисники підготували звіт про руйнування освітньої та медичної інфраструктури росіянами
Правозахисники підготували звіт про руйнування освітньої та медичної інфраструктури росіянами
У ньому зібрана статистична інформація Міністерства освіти та науки, Міністерства охорони здоров’я та Офісу генерального прокурора, а також дані ініціативи з документування воєнних злочинів «Трибунал для Путіна».

Дослідження «Два роки під прицілом. Медичні та освітні заклади з якими воює Росія» презентувала Українська Гельсінська спілка з прав людини (УГСПЛ) 22 травня.

Об’єкти медичної та освітньої інфраструктури підпадають під особливий захист Міжнародного гуманітарного права, насамперед — Женевської конвенції про захист цивільного населення під час війни (1949 року), зазначили в УГСПЛ.

Звіт містить розділи щодо міжнародної та національної правової кваліфікації злочинів, дані за сферами освіти та медицини, а також стислі висновки, рекомендації та додатки. Звіт доступний онлайн українською та англійською.

Один із висновків, зроблених дослідниками, говорить про те, що наразі національні структури (МОН, МОЗ, ОГП) та міжнародні організації (ВООЗ) мають різні статистичні дані стосовно руйнувань та пошкоджень закладів медичної та освітньої інфраструктури. Факти збирають відокремлено та не уніфікують.

Наприклад, за інформацією МОН станом на 28 грудня 2023 року в Україні зруйновано 380 та пошкоджено 3417 освітніх закладів (серед них шкіл найбільше). А за статистикою Офісу Генерального прокурора (ОГП) з 24 лютого 2022 року збройні сили РФ знищили та пошкодили 2 893 навчальних та виховних заклади. У медицині дані МОЗ і ВООЗ також відрізняються від даних ОГП, додали в УГСПЛ.

«Чому статистика МОН і ОГП так відрізняється? Найпевніше, тому що кожна структура має свою методику обчислення. Слід пам’ятати, що в Офісу генпрокурора свої особливості розслідування кримінальних проваджень, і це також може впливати на показники кінцевої статистики. Але мусимо констатувати, що між національними структурами не налагоджений зв’язок. А це в майбутньому може ускладнити відстоювання інтересів України перед партнерами, які готові допомогти з відновленням», — пояснила аналітикиня УГСПЛ Владлена Падун.

Владлена Падун, аналітикиня УГСПЛ

«Варто розглянути питання щодо уніфікованого підходу і скорегувати спільні кроки на державному рівні, на рівні розслідувань. Це дасть нам чіткий, задокументований результат, який відповідатиме як національному законодавству, так і міжнародному. Нам потрібно актуалізувати цю тему, щоб атаки на медичні та освітні заклади стали окремим епізодом розслідування Міжнародного кримінального суду», — резюмував виконавчий директор УГСПЛ Олександр Павліченко.

Олександр Павліченко, виконавчий директор УГСПЛ 

Титульне фото: t.me/andriysadovyi/1844; фото й інфографіка УГСПЛ

Читайте також
Команда «Детектора медіа» не лише бореться за якість української журналістики, але й розповідає про суспільно важливі процеси в Україні. Наші журналісти пишуть про досягнення та проблеми громадського сектору й показують, як активісти впливають на реформи.

Запрошуємо вас долучитися до Спільноти «Детектора медіа». Та разом працювати над тим, щоб ініціативи, які захищають демократичні цінності, ставали більш видимими.
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Коментарі
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду