Україна має мету побудувати єдиний освітній простір з Європою, — голова комітету ВР з питань освіти, науки та інновацій

Україна має мету побудувати єдиний освітній простір з Європою, — голова комітету ВР з питань освіти, науки та інновацій

13:15,
1 Липня 2024
585

Україна має мету побудувати єдиний освітній простір з Європою, — голова комітету ВР з питань освіти, науки та інновацій

13:15,
1 Липня 2024
585
Україна має мету побудувати єдиний освітній простір з Європою, — голова комітету ВР з питань освіти, науки та інновацій
Україна має мету побудувати єдиний освітній простір з Європою, — голова комітету ВР з питань освіти, науки та інновацій
Це потрібно зокрема й для того, аби українські учні й учениці, які нині за кордоном, навчалися без труднощів і водночас тримали зв'язок з українськими школами.

Українська система освіти має на меті об’єднатися з освітньою системою Європейського Союзу, розповів під час національної освітньої (не)конференції «Точка стійкості» громадської організації «Едкемп Україна» голова парламентського комітету з питань освіти, науки та інновацій Сергій Бабак.

За словами народного депутата, близько мільйона дітей нині живуть поза межами України, і частина з них не повернеться. Тому держава має шукати рішення, як підтримувати зв'язок із цими учнями та їхніми батьками.

«Ми перестали вимагати, щоб діти дистанційно повноцінно навчалися в Україні. До академічної успішності також почали зараховувати ті предмети, які українські школярі і школярки вивчають в інших країнах, попри те, що освітні програми у нас різні. Ми визнаємо їх, лише просимо, щоб під час навчального процесу діти загалом мали заняття з української мови, історії, культури і географії», — сказав Сергій Бабак.

Здобуття загальної середньої освіти полегшить єдина система європейського освітнього простору, яку має на меті побудувати Україна, сказав голова комітету. «Системи стануть практично ідентичними, дипломи і свідоцтва про здобуття освіти будуть визнаватися з двох сторін», — сказав Сергій Бабак. Він додав, що після вступу України в ЄС, щодо чого почалися перемовини, потрібно 5—7 років, аби адаптувати українську систему до європейської.  Для початку — Україна завершить реформу «Нова українська школа» (НУШ), перейшовши на 12-річну систему шкільної освіти, додав він.

Освітній омбудсман Сергій Горбачов додав, що в питанні побудови єдиного освітнього простору Україна має дотримуватися позиції не уніфікації української системи, а  узгодження її з освітньою системою ЄС.

Нині щоб не втратити зв’язок з учнями, зараз Україна відправляє в різні навчальні центри та місцеві школи державні підручники, адже в еміграції перебувають й українські вчителі і вчительки, які мають змогу там викладати, додав Сергій Бабак.

Голова ради ГО «ЕдКемп Україна» Олександр Елькін додав, що громадський сектор підтримує державну політику щодо здобуття освіти учнівства, яке через війну, опинилося в  різних життєвих умовах. Зокрема, команда EdCamp Ukraine стала національним координатором міжнародного дослідження соціально-емоційних навичок (ДоСЕН), яке провели в українських школах минулого року. Також у співпраці з державним сектором команда запровадила ініціативу із надолуження освітніх втрат та розривів «ПОВІР». Участь у пілотному проєкті беруть дві тисячі українських дітей, серед них учні і учениці, які наразі проживають у 15 країнах світу, зокрема в Іспанії, Ірландії, Литві, Німеччині Норвегії та інших.

Нагадаємо, згідно з даними дослідження ДоСЕН, в українських учнів і учениць 15-річного віку менш розвинені навички мотивації досягати, довіри, оптимізму, енергійності й упевненості в собі, ніж в учнівства 10-річного віку. Водночас 10-річні діти менше вміють співпереживати, демонструють гірші толерантність, відповідальність, креативність, допитливість, аніж 15-річні.

«Детектор медіа» також писав, що в Україні запрацювала національна освітня платформа  «ПОВІР», яка має допомогти учням і ученицям середньої та старшої школи надолужити втрачені через ковід і війну знання шкільної програми. До кінця 2024 року участь у тестуванні освітньої платформи «ПОВІР» візьмуть дві тисячі учнів 7, 9 і 11 класів. «ПОВІР» — це акронім, який складається з перших літер у фразі «подолання освітніх втрат і розривів».

Про контекст розвитку системи освіти, підтримку освітян, подолання освітніх втрат і виклики в умовах війни «ДМ» нещодавно поговорив із Зоєю Литвин, керівницею громадської спілки «Освіторія», засновницею «Новопечерської школи».

На титульному фото (зліва направо): член комітету ВР з питань освіти, науки та інновацій Роман Грищук, радниця-уповноважена Президента України з питань Фонду Президента України з підтримки освіти, науки та спорту Ольга Будник, голова комітету ВР з питань освіти, науки та інновацій Сергій Бабак, освітній омбудсман Сергій Горбачов. Фото: ГО «ЕдКемп Україна»

Команда «Детектора медіа» не лише бореться за якість української журналістики, але й розповідає про суспільно важливі процеси в Україні. Наші журналісти пишуть про досягнення та проблеми громадського сектору й показують, як активісти впливають на реформи.

Запрошуємо вас долучитися до Спільноти «Детектора медіа». Та разом працювати над тим, щоб ініціативи, які захищають демократичні цінності, ставали більш видимими.
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Коментарі
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду