Протягом 2025 року на підконтрольній уряду України території зафіксували 178 випадків переслідувань, тиску та втрат представників громадянського суспільства. Про це йдеться у звіті Центру прав людини Zmina.

112 випадків (понад 60% від загальної кількості) пов’язані з діями Росії. Під обстріли потрапляли волонтерські центри, гуманітарні склади, редакції медіа, а також транспортні засоби, що використовувалися для евакуації або доставлення допомоги. 

«Війна залишається системним чинником ослаблення інституційної спроможності громадянського сектору — через втрату людського потенціалу, матеріальних ресурсів і постійний психологічний тиск», — зазначається у звіті.

Водночас 66 зафіксованих випадків переслідувань не були безпосередньо пов’язані з бойовими діями, а стосувалися тиску з боку державних органів, місцевої влади, правоохоронців або недержавних гравців. 

Поширеними формами тиску були залякування, інтернет-погрози, стеження, дискредитаційні кампанії, онлайн-цькування, політично мотивовані юридичні переслідування, пошкодження або знищення майна.

За словами авторів дослідження, 2025 рік став для громадянського суспільства «роком концентрованих викликів», які включали наслідки повномасштабної війни Росії, фінансову нестабільність, інституційні конфлікти та зростання внутрішнього тиску на активістів.

Згідно зі звітом, понад третина активістів повідомила про досвід онлайн-цькування, а майже третина — про прямі погрози. Жінки-журналістки зазнавали непропорційного гендерно зумовленого насильства в онлайн-просторі. Йдеться про сексуалізовані образи, погрози насильством, кампанії дискредитації тощо.

Однією з найбільш вразливих до переслідування категорій залишаються екологічні активісти. Торік випадки фізичних нападів поєднувалися із судовими позовами з боку підприємств, проти діяльності яких вони виступають. 

Серед іншого, у 2025 році дослідники зафіксували низку справ з ознаками SLAPP-позовів, спрямованих проти активістів і журналістів. 

«Такі позови не обов’язково містять вимогу значної компенсації — вони можуть бути спрямовані на спростування інформації, але мають на меті виснаження ресурсів, створення охолоджувального ефекту та самоцензуру», — пояснили у звіті.

Попри фінансові та законодавчі ризики, Zmina наголошує на стійкості громадянського суспільства, яке зберігає здатність до мобілізації та впливу на рішення влади, залишаючись «ключовим гарантом демократичного розвитку України».

Нагадаємо, згідно з попереднім дослідженням Zmina, 80% жінок-активісток в Україні стикаються з онлайн-залякуванням. Майже половина опитаних зауважила, що держава докладає недостатньо зусиль для захисту їхніх прав.

Фото: Zmina