80% опитаних жінок-активісток в Україні стикаються з онлайн-залякуванням. Про це свідчать результати спільного дослідження Центру прав людини Zmina та фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва, проведеного наприкінці 2024 — на початку 2025 року.

В опитуванні взяли участь 122 активістки від 18 до 60+ років з 20 регіонів України. Окрім цього, в межах дослідження провели 31 глибинне інтерв’ю.

57,4% респонденток висловили думку, що переслідування активісток в Україні відбуваються часто, 6,6% — дуже часто. Водночас жодна опитана не обрала варіант «ніколи».

Найбільш поширеними формами тиску назвали онлайн-залякування і погрози у сомережах (80,3%), дискредитацію у медіа, професійних чи громадських колах (75,4%) та гендерну дискримінацію (72,9%).

42,6% респонденток повідомили про випадки фізичного насильства. Глибинні інтерв’ю свідчать про те, що його переважно зазнають ті, хто працює над впровадженням нових соціальних норм та цінностей, зокрема у сфері захисту прав меншин.

Окрім цього, активістки згадали переслідування із використанням юридичних інструментів (31,9%), пошкодження майна (28,7%) та сексуальне насильство (23,8%).

37,7% активісток повідомили, що особисто зазнавали переслідувань через громадський активізм.

Як показало опитування, 32,8% активісток відчувають певний рівень страху за своє життя, а 30,3% заявили, що майже не бояться. Водночас 6,6% респонденток зізналися, що перебувають у постійному страху. Причинами цього вони вказали як свою діяльність, так і загрози, пов’язані з війною, як-от обстріли та бойові дії.

Майже половина опитаних (49,2%) вважають, що держава докладає недостатньо зусиль для захисту прав активісток, а ще 27,9% — що держава ніяк не захищає.

Респонденток запитали, на яких заходах повинна зосередитися держава. Вони назвали:

• ефективне розслідування погроз, нападів та інших видів переслідування, встановлення винних і притягнення їх до відповідальності (86,9%);
• боротьбу з онлайн-переслідуванням та цькуванням (81,1%);
• гарантування цифрової безпеки (66,4%);
• надання психосоціальної підтримки (63,9%);
• фізичний захист за доведеної загрози (56,5 %).

Пріоритетними напрямами роботи активісток є гендерна рівність та права жінок, підтримка вразливих груп населення, волонтерська допомога ЗСУ, допомога внутрішньо переміщеним особам і сім’ям загиблих військових.

• Читайте також: Безпека волонтерів: що варто знати всім і де навчитися більшого

Нагадаємо, раніше видання Texty.org та ГО «Жінки в медіа» у межах проєкту в партнерстві з ЮНЕСКО та за підтримки Японії також провели дослідження про онлайн-насильство щодо журналісток у коментарях в ютубі. Згідно з даними, 81% опитаних українських журналісток стикався з різними проявами онлайн-насильства, зокрема переважно з мізогінією і дифамацією заради професійної дискредитації.

Фото: «Повага»