Дослідження «Українського жіночого конгресу»: Волонтерство — елемент адаптації і збереження зв’язку з Україною в біженок

Дослідження «Українського жіночого конгресу»: Волонтерство — елемент адаптації і збереження зв’язку з Україною в біженок

10:03,
30 Грудня 2023
737

Дослідження «Українського жіночого конгресу»: Волонтерство — елемент адаптації і збереження зв’язку з Україною в біженок

10:03,
30 Грудня 2023
737
Дослідження «Українського жіночого конгресу»: Волонтерство — елемент адаптації і збереження зв’язку з Україною в біженок
Дослідження «Українського жіночого конгресу»: Волонтерство — елемент адаптації і збереження зв’язку з Україною в біженок
Більшість опитаних сказали, що виявляють активність у громадському та волонтерському житті, спрямовуючи свою допомогу на українську спільноту.

Дослідження «Передумови повернення в Україну для участі і відбудові українських жінок, які знайшли тимчасовий прихисток за кордоном» було проведене дослідницькою компанією Periscope Research 1—12 листопада 2023 року. Дослідження громадська організація «Український жіночий конгрес»; воно виконане спільно з благодійним фондом «Освітня фундація “МрійДій”» за підтримки проєкту U-Lead.

Дослідження мало на меті визначити ключові фактори та передумови, що спонукатимуть українських мігранток повернутись до України та долучитись до процесу відбудови на місцевому рівні. Дослідники вивчали думки українських жінок 18—59 років. 45 % опитаних проживали на прифронтових та звільнених територіях, 35 % — у центральних областях і 20 % — на заході України. Більшість (58 %) жили в столиці й обласних центрах, 30% — в інших містах і містечках, а 12% у сільській місцевості. Більшість респонденток залишили Україну на самому початку повномасштабної війни. Більш ніж півтора року перебувають за кордоном 38% опитаних, 12—18 місяців — 27 % жінок. Респондентки взяли участь у глибинних інтерв’ю (10 жінок) і в кількісному онлайн-опитуванні (800 жінок).

За результатами дослідження, найбільш поширені форми залученості до суспільно-політичного життя в Україні під час перебування за кордоном — культурно-інформаційна активність, пожертви чи допомога близьким, що залишилися в Україні. 

Так, понад дві третини учасниць дослідження розповідали іноземцям про війну в Україні, країну та культуру (85 %), робили пожертви на ЗСУ (68 %) чи допомагали рідним або знайомим в Україні дистанційно (67 %). Більшість жертвувала гроші або речі на гуманітарні потреби (63 %), носила українську атрибутику або розповсюджувала агітаційні матеріали (62 %), підписувала електронні петиції в Україні (61 %), публікувала або ділилася в інтернеті матеріалами про політику (59 %), згуртовувалася з іншими переселенцями з України для вирішення побутових або житлових проблем (52 %) чи долучалася до волонтерства в країні перебування (51 %).
Порівняно менш популярними (але також доволі поширеними) формами залученості до суспільно-політичного життя в Україні були волонтерська робота в громадській чи благодійній організації для допомоги українцям (45 %), участь у мітингах, маршах чи флешмобах проти війни або на підтримку України (44 %), запити або звернення до політиків чи органів влади (42%), пожертви чи участь у діяльності політичної партії або групи впливу (42%).
Інфографіка з дослідження «Передумови повернення в Україну для участі і відбудові українських жінок, які знайшли тимчасовий прихисток за кордоном»

Молодші жінки є більш суспільно активними порівняно зі старшими. Зокрема, з віком зменшується залученість до пожертв на ЗСУ чи на гуманітарні потреби та спроби впливати на політику та волонтерство. Наявність неповнолітніх, про яких треба опікуватися за кордоном, також знижує залученість жінок до суспільно-політичного життя в Україні.

Інфографіка з дослідження «Передумови повернення в Україну для участі і відбудові українських жінок, які знайшли тимчасовий прихисток за кордоном»

Більшість жертвувала гроші або речі на гуманітарні потреби (63 %), носила українську атрибутику або розповсюджувала агітаційні матеріали (62 %), підписувала електронні петиції в Україні (61 %), публікувала або ділилася в інтернеті матеріалами про політику (59 %), згуртовувалась з іншими переселенцями з України для вирішення побутових або житлових проблем (52%) чи долучалась до волонтерства в країні перебування (51 %).

Інфографіка з дослідження «Передумови повернення в Україну для участі і відбудові українських жінок, які знайшли тимчасовий прихисток за кордоном»

«Детектор медіа» також писав, що за результатами дослідження, 68 % українок-біженок планують повернутися. Більше половини учасниць дослідження (56 %) планують долучатися до відбудови України після війни, 44 % респонденток не збираються цього робити.

61 % українських жінок-біженок вважають, що Україна скоріше або точно переможе у війні проти РФ, водночас третина опитаних (34 %) тієї чи іншою мірою переконані, що цього не відбудеться. Опитування показало, що жінки з дітьми і ті, хто часто їздить в Україну частіше за інших демонструють впевненість у перемозі України у війні. Жінки без дітей, та ті, які живуть на дві країни, менше вірять у перемогу. Жінки молодшого віку менш впевнені в перемозі, ніж інші вікові групи, проте й серед них більшість вірить у неї. Жінки без дітей і ті, які живуть на дві країни, менше вірять у перемогу.

Більшість учасниць опитування бачать Україну через 5 років мирною країною. Тільки 11 % вважають, що навіть тоді воєнні дії (хоча б локальні) будуть продовжуватися, що гальмуватиме відбудову країни. Решта мають більш позитивні погляди подальшого розвитку країни. Найбільш імовірний сценарій перебігу подій, на думку українських жінок-біженок за кордоном, полягає в тому, що Україна стане мирною країною, яка поступово повертається до темпів розвитку до 2022 року. Так вважають 41 % опитаних.

Тривожним сигналом дослідники назвали те, що третина опитаних (33 %) сподіваються на припинення війни протягом 5 років, проте вважають, що країна буде в серйозній економічній кризі та з низьким рівнем життя населення. Це може впливати на їх міграційні наміри, зазначається в дослідженні.

67 % респонденток вказали, що соціальні мережі — основне джерело новин про Україну. Telegram та Instagram — два найпопулярніші канали для спілкування, які опитані використовують для отримання новин — 69 % і 54 %.

Фото з конференції Українського жіночого конгресу; інфографіки з дослідження «Передумови повернення в Україну для участі і відбудові українських жінок, які знайшли тимчасовий прихисток за кордоном»

Читайте також
Команда «Детектора медіа» не лише бореться за якість української журналістики, але й розповідає про суспільно важливі процеси в Україні. Наші журналісти пишуть про досягнення та проблеми громадського сектору й показують, як активісти впливають на реформи.

Запрошуємо вас долучитися до Спільноти «Детектора медіа». Та разом працювати над тим, щоб ініціативи, які захищають демократичні цінності, ставали більш видимими.
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Коментарі
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду