10 лютого, у п'ятницю, у СІЗО російського міста Новочеркаськ помер 60-річний політв'язень Джеміль Гафаров. Про це повідомила юристка Лілія Гемеджі.

«Я зателефонувала в СІЗО, мені повідомили, що він помер. Сказали, що сьогодні його заберуть у морг», — цитує її «Кримська солідарність».

Обшук у будинку та арешт Гафарова сталися у 2019 році. Вже на той момент він мав хронічні захворювання та третю групу інвалідності. Як повідомили правозахисники, у суді були надані документи, що підтверджують це.

У 2017 році він переніс інфаркт міокарда. У тому ж році йому діагностували хронічну ниркову недостатність з порушенням фільтрації нирок. Він потребував регулярного діалізу, який в умовах СІЗО проводити неможливо.

Неодноразово близькі та адвокати Гафарова зверталися до російської влади, щоб полегшити долю політв'язня. Однак суд відмовив у клопотанні про переведення його на домашній арешт. На кілька судових засідань Гафарову викликали швидку допомогу. Проте належної медичної допомоги кримському активісту в СІЗО не надали, хоч він і провів два місяці в тюремній лікарні у 2021 році, констатує «Кримська солідарність», а в 2020-му йому понизили групу інвалідності до другої.

Через ігнорування стану його здоров’я та ненадання медичної допомоги Гафаров у листопаді 2022 року переніс серцевий напад у СІЗО. Попри це 11 січня 2023 року суддя Південного окружного військового суду у Ростові-на-Дону Валерій Опанасенко засудив Джеміля Гафарова до 13 років позбавлення волі. Тоді ж стан політв'язня різко погіршився.

«Адвокат Едем Семедляєв намагався потрапити до Гафарова в СІЗО, але відповідь на запит від ФСВП Росії (федеральна служба виконання покарань — ред.) отримав тільки сьогодні, 10 лютого, — в день, коли Гафаров уже помер. При цьому лист від начальника СІЗО №5 Павла Лазаренка датовано 2 лютого. У ньому говориться, що запит Семедляєва розглядається "в установлені терміни", а Джеміль Гафаров — перебуває "під динамічним спостереженням здравпункту" медико-санітарної частини №3 при ФСВП», — повідомили в організації.

Однак помер Джеміль Гафаров у СІЗО Новочеркаська, куди його перевели кілька днів тому. Раніше Гафаров говорив адвокатам, що не переживе етапування.

«Чи виживу я на етапі, чи ні — незрозуміло. Як мене будуть етапувати? Їхати буде дуже важко», — передавав «Кримській солідарності» слова Гафарова адвокат Еміль Курбедінов.

Співчуття рідним, близьким, друзям і соратникам померлого висловив голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров.

Раніше «Кримська солідарність» інформувала, що після окупації Криму російська влада стала використовувати участь у «Хізб ут-Тахрір» для тиску на кримських татар.

«Членів організації переслідують не за підготовку державного перевороту та тероризм, а за публічні акції проти політичних репресій у Криму, системну критику російської влади та за масову нелояльність серед кримських татар у відповідь на події 2014 року», — інформували правозахисники.

А 7 лютого у колонії №5 у місті Новотроїцьк Оренбурзької області Росії помер 61-річний українець Костянтин Ширінг, котрого засудили на 12 років за звинуваченням у «шпигунстві».

Про це повідомила Кримська правозахисна група (КПГ) із посиланням на власні джерела у колонії.

Як повідомили правозахисники, Костянтин Ширінг потребував операції на серці, звертався за медичною допомогою, проте операцію йому так і не провели.

Офіційного підтвердження факту смерті Ширінга від ВК №5 поки немає, формально ще буде проводитись слідство.

«Костянтин потребував медичної допомоги через серцеві хвороби, але не отримав її. Ненадання медичної допомоги нашим громадянам в російських вʼязницях – не поодинокі випадки, а системна практика. Відповідальність за його смерть лежить на адміністрації колонії. Саме тому треба шукати та задіяти всі механізми для звільнення українських громадян, яких утримує Росія, бо умови в колоніях РФ — це реальна загроза життю», — наголосила голова КПГ Ольга Скрипник.

Кримська правозахисна група повідомляла раніше, що 15 квітня 2020 року ФСБ РФ заявила про затримання в Криму учасників «української розвідувально-диверсійної групи», до якої буцімто належала «російська військовослужбовиця, підозрювана у видачі державної таємниці» Тетяна Кузьменко й громадянин України, підозрюваний у «здійсненні шпигунської діяльності за завданням української спецслужби» Костянтин Ширінг. За інформацією російського відомства, було порушено кримінальні справи «про державну зраду й шпигунство».

За версією ФСБ, Кузьменко, яка служила в частині прапорщиком, нібито надавала Костянтину Ширінгу відомості про чисельність особового складу полку, ракетне та інше озброєння, про місця його дислокації тощо. Він, за даними «слідства», цю інформацію буцімто передавав до Міноборони України.

«Ширінг страждав на серцево-судинні захворювання. Він кілька разів звертався з заявою про медичну допомогу до адміністрації СІЗО. Після цього адміністрація СІЗО кілька разів переводила его з камери до камери, й умови тримання в кожній були гірші, ніж у попередній», — інформували правозахисники.

14 жовтня 2021 року «Верховний суд Криму» засудив Костянтина Ширінга до 12 років ув’язнення з відбуванням покарання в колонії суворого режиму. У дебатах прокурор просив 14 років позбавлення волі, а захист — виправдати Костянтина Ширінга. Сам Ширінг теж просив його виправдати, повідомивши, що його «обмовили й перекинули на нього всю провину».

25 січня 2022 року Третій апеляційний суд у Сочі залишив чинним вирок Костянтину Ширінгу.

1 червня 2022 року стало відомо, що Костянтин Ширінг прибув до колонії в Оренбурзькій області Росії, його «етап» тривав понад два місяці. Ширінг писав, що складні умови позначилися на стані здоров’я, «до якого всім байдуже. У мене відібрали абсолютно всі ліки й тонометр».

Нагадаємо також, що примусове переміщення цивільних осіб з окупованої території, в тому числі ув’язнених, є воєнним злочином Росії. 

Українські правозахисники закликали відреагувати на смерті українських бранців Кремля в російських місцях несвободи, провести розслідування та ввести персональні санкції проти причетних. 14 підписантів з-поміж українських правозахисних організацій засудили злочинні дії представників окупаційної адміністрації Криму та влади Росії у відкритому зверненні до органів державної влади, а також урядів іноземних держав та міжнародних організацій, зокрема учасників міжнародної Кримської платформи.

«Практика ненадання належної медичної допомоги громадянам України, позбавленим свободи Російською Федерацією з політичних мотивів, та утримання їх у неналежних умовах носить системний характер від початку окупації Криму у 2014 році. Це створює непоправну шкоду здоров’ю та загрожує життю.

Крім того, РФ як держава, яка окупувала частину території України, та сторона міжнародного збройного конфлікту зухвало ігнорує норми міжнародного гуманітарного права, включаючи заборону катувань та нелюдського поводження (ст. 32, ст. 147 Женевської конвенції про захист цивільного населення під час війни, ст. 75 (2) Додаткового протоколу до Женевських конвенцій від 12 серпня 1949 року, що стосується захисту жертв міжнародних збройних конфліктів)», — ідеться у зверненні.

Ознайомитися з повним текстом звернення та повним переліком вимог українських правозахисників можна за посиланням.

Раніше «ЗМІ для змін» повідомляв, що щонайменше 149 громадян України перебуває у місцях несвободи — або в окупованому Криму, або вивезені в Росію.