У німецькому Музеї Берлінської стіни відкрили виставку, присвячену кримським політв’язням Кремля

У німецькому Музеї Берлінської стіни відкрили виставку, присвячену кримським політв’язням Кремля

14:42,
4 Грудня 2023
596

У німецькому Музеї Берлінської стіни відкрили виставку, присвячену кримським політв’язням Кремля

14:42,
4 Грудня 2023
596
У німецькому Музеї Берлінської стіни відкрили виставку, присвячену кримським політв’язням Кремля
У німецькому Музеї Берлінської стіни відкрили виставку, присвячену кримським політв’язням Кремля
Виставка, у створенні якої взяв участь «КримSOS», спростовує один з ключових наративів російської пропаганди і доводить, що Крим ніколи не був «ісконно русскім».

У німецькому Музеї Берлінської стіни (Mauermuseum am Checkpoint Charlie), який є одним з найбільш відвідуваних у Європі, відкрили  документально-дослідницьку виставку «Крим — це Україна. Україна — це Європа». Про це «Детектор медіа» дізнався від громадської організації «КримSOS», яка надала для виставки численні аналітичні матеріали.

Кураторка проєкту, українська мисткиня, є кримською татаркою за походженням і бажає залишитися анонімною, щоб не наражати на небезпеку рідних, які зосталися в Криму. 

Виставка спростовує один з ключових наративів російської пропаганди і доводить, що Крим ніколи не був «ісконно русскім». Вона розповідає про історії та справи кримських політв’язнів Кремля, інформує про їхню кількість, а також показує, що саме тимчасово окупований Крим став основним хабом для РФ у процесі викрадення та мілітаризації українських дітей. На двометровій мапі, створеній для виставки, позначені місця таборів утримання та перевиховання українських дітей — як на території Кримського півострова, так і в Росії.

Про Кримський спротив з 2014 року, зокрема про роль кримськотатарських активістів та Меджлісу кримськотатарського народу у протистоянні російській окупації, розповідають численні фотографії в експозиції та експонати.

В одній з найбільших вітрин представлені особисті речі 25-річної Леніє Умеровоїнезаконно ув’язненої кримської татарки. Її справа стала яскравим прикладом сфабрикованих політичних переслідувань з боку Росії. З 2014 року дівчина жила в Києві та працювала smm-менеджеркою в мережі магазинів одягу. Коли в грудні 2022 року Леніє дізналася, що її батьку діагностували важку стадію онкології, вона вирішила поїхати до нього в Крим, щоб доглядати. Та коли опинилась на кордоні з Росією, її незаконно затримали.

За словами брата Леніє, Азіза Умерова, це могло статись, тому що тільки в неї з усіх пасажирів автобуса був український паспорт. Росія незаконно висунула дівчині фейкові звинувачення в адміністративних порушеннях, адже реальних підстав тримати у в’язниці її не було. Як заявляють правозахисники, це відома методика роботи ФСБ, щоб з часом висунути більш серйозне обвинувачення невинній людині. На сьогодні Росія звинувачує Леніє у «шпигунстві» та може позбавити волі на 20 років.

Леніє Умерова

Серед речей кремлівської бранки можна побачити такі щемливі предмети, як всесвітньо відома книга Віктора Франкла про виживання в концтаборі під час Другої світової війни та укулеле, на якому Леніє вчилася грати.

Однією з важливих історій спротиву, представлених на виставці, є історія політв’язня Нарімана Джеляла. Відомий політик, викладач, журналіст, громадський діяч, перший заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу. Разом із дружиною та чотирма малолітніми дітьми він вирішив, попри всі ризики, залишатись на своїй історичній Батьківщині, в окупованому Криму, та боротися з окупаційним режимом Росії.

Після участі Нарімана Джеляла в міжнародному саміті «Кримська платформа» у 2021 році його затримали російські спецслужби. На сьогодні він несправедливо засуджений до 17 років колонії суворого режиму. Але навіть в ув’язненні, всупереч всім спробам російських спецслужб зламати його, Джелял залишався стійким та вірним своїм переконанням. У неволі він написав книгу, його листи з російських в’язниць уже є частиною історії героїчного спротиву російській окупації в Криму.

Наріман Джелял

У музеї можна побачити одне з найвідоміших фото Джеляла із зали суду. На ньому він, з двома так само несправедливо засудженими політв’язнями Асаном та Азізом Ахметовими, у футболці з жовто-блакитним написом «Два прапори — одна країна».

Щоб розповісти історію ще одного кримського політв’язня — стритарт-митця Богдана Зізи, — на виставці представили  спеціальний мистецький проєкт. Одну з копій його робіт із зображенням маленького хлопчика-сироти перенесли на частину Берлінської стіни біля Mauermuseum am Checkpoint Charlie. Цей малюнок має слугувати символом того, що люди потребують підтримки одне одного, а також вказувати на автора малюнка — Богдана Зізу, який, будучи сиротою, підписував свої роботи саме цим словом.

Митця затримали після того, як він облив жовто-блакитною фарбою будівлю окупаційної адміністрації в Євпаторії. Його несправедливо засудили на 15 років. Щоб підтримати Богдана та надати справі розголосу, різні митці об’єднались та розтиражували зображення його стритарту, зокрема й «Хлопчика-сироту».

Малюнок Богдана Зізи «Сирота»

Представлені роботи стали частиною постійної експозиції Музею Берлінської стіни. Відвідати її можна щодня, згідно з розкладом роботи музею.

Боротьба за визволення кримських політв’язнів триває та потребує міжнародного поширення. Цьому, зокрема, і сприяє виставка в Mauermuseum am Checkpoint Charlie, кажуть у ГО «КримSOS».

Читайте також:

Фото: «КримSOS».

Читайте також
Команда «Детектора медіа» не лише бореться за якість української журналістики, але й розповідає про суспільно важливі процеси в Україні. Наші журналісти пишуть про досягнення та проблеми громадського сектору й показують, як активісти впливають на реформи.

Запрошуємо вас долучитися до Спільноти «Детектора медіа». Та разом працювати над тим, щоб ініціативи, які захищають демократичні цінності, ставали більш видимими.
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Коментарі
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду