Унікальна єдність: згідно з соцдослідженням, українці єдині в доленосних питаннях

Унікальна єдність: згідно з соцдослідженням, українці єдині в доленосних питаннях

14:30,
23 Грудня 2022
618

Унікальна єдність: згідно з соцдослідженням, українці єдині в доленосних питаннях

14:30,
23 Грудня 2022
618
Унікальна єдність: згідно з соцдослідженням, українці єдині в доленосних питаннях
Унікальна єдність: згідно з соцдослідженням, українці єдині в доленосних питаннях
В українському суспільстві існує консенсус щодо більшості ключових питань війни, повоєнної відбудови та розвитку країни.

У листопаді-грудні цього року Харківський інститут соціальних досліджень провів опитування 3018 респондентів з усіх регіонів України, крім окупованих територій, щоб дослідити шляхи сприяння порозумінню в суспільстві після закінчення війни перемогою України.

«У багатьох українців протягом певного часу після початку повномасштабного вторгнення Росії розуміння, що буде потім, — взагалі не було. Ми були в страху за себе, родини, майно, близьких, державу в перші тижні чи місяці. Потім з'явилося більше впевненості, і зараз вона міцнішає. То що ж буде потім — як нам розвивати країну, як відбудовувати, як шукати спільну мову з нашими співгромадянами на окупованих територіях?» — так сформулював мету дослідження провідний експерт Харківського інституту соціальних досліджень Андрій Черноусов.

Характерна риса цього дослідження, за словами Черноусова, — категоричність позицій: у більшості доленосних питань українці демонструють унікальну єдність.

«Це означає для нас великий потенціал, що ми маємо таку злагоджену, майже єдину позицію, коли одні підтримують інших», — прокоментував Черноусов.

Згідно з результатами дослідження:

  • 95 відсотків вважають, що повернення тимчасово окупованих територій можливе;
  • 78 — що Україна не має йти на жодні компроміси заради завершення війни;
  • 57 відсотків — що перемогою у війні має стати повернення України до кордонів 1991 року;
  • 84 — що окупація Криму є частиною війни з Росією;
  • 38 і 39 відсотків — або не визнають російське громадянство, яке мешканці окупованих територій набули після 24 лютого, або ставляться до цього з розумінням, якщо це допомагає людям вижити;
  • 70 — що усі, хто був учасником незаконних збройних формувань і доведено винний у вчиненні тяжких злочинів, має нести кримінальну відповідальність;
  • 85 відсотків — що з жителями тимчасово окупованих територій потрібно зберігати зв'язок.

Індикативне запитання, маркер цієї єдності — ставлення до так званого Московського патріархату. Після повномасштабного вторгнення Росії ставлення до нього не змінилося в 40 відсотків, у 23 — погіршилося, у 36 — значно погіршилося.

«Якщо ми складемо дві перемінні — "погіршилось" і "значно погіршилось" — отримуємо показник у майже 60 відсотків людей, які змінили своє ставлення до Московського патріархату. Це так само відображає рух України до розвитку національної церкви. Питання належності до релігії для українців є важливим, і ми прогнозуємо, що після війни воно ставатиме або наріжним каменем для розділення, або об'єднає навколо себе», — зазначив Андрій Черноусов.

Також у запитанні «Якими будуть відносини поміж різними групами населення після закінчення війни» лише 3 відсотки відповіли «дуже погані» щодо відносин між україномовними і російськомовними — і це найбільший відсоток у цій категорії.

«За багато років досліджень ми спостерігаємо неймовірну єдність стосовно питань, які в незалежній Україні нас роз'єднували. Це захмарні відсотки, це величезне сподівання і ресурсний потенціал. На фоні цих результатів у нас є дзвіночки, що нашим громадянам не вистачає інформації про тих, хто лишився на окупованих територіях, про плани держави на деокупованих територіях і роботу з відновлення миру, яку ведуть державні органи. Про кожен свій крок державні органи мають говорити, щоб навколо цих величезних очікувань побудувалася впевненість у завтрашньому дні», — зробив висновок Андрій Черноусов.

Участь у презентації результатів дослідження взяли також Альона Луньова, адвокаційна директорка Центру прав людини «Zmina», та Дар’я Свиридова, експертка Коаліції «Україна. П'ята ранку». Їхні коментарі та аналіз деяких питань — у наступних публікаціях.

Дослідження провели за підтримки Міністерства закордонних справ Республіки Чехія серед 3018 респондентів віком від 18 років з усіх регіонів Україні, окрім тимчасово окупованих. Дані збирали з 05.11.2022 по 24.11.2022 методом стандартизованого кількісного опитування методом особистих інтерв’ю (face-to-face) за місцем проживання респондентів (квартирне опитування) із використанням планшетів (TAPI — Tablet Assisted Personal Interviewing) зі спеціальним програмним забезпеченням для соціологічних опитувань Lemur. Статистична похибка з ймовірністю 0.95 не перевищує 2% для одномірних розподілів усіх опитаних.

Читайте також
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Коментарі
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду