Автори:

Ольга Чорна

Ефективна система ветеранської підтримки має три ключові складники: узгоджену між усіма стейкхолдерами політику, чітко виписане законодавство і якісні, добре пропрацьовані та відтестовані інструменти, сказала перша заступниця міністра соціальної політики Дарина Марчак під час дискусії про роль організацій громадянського суспільства (ОГС) у ветеранській політиці держави. Обговорення «Підтримка ветеранів: що має змінитися і яка роль ОГС у державній політиці у ветеранській сфері» організували Ініціативний центр сприяння активності та розвитку громадського почину «Єднання», Український незалежний центр політичних досліджень і Центр демократії та верховенства права. 

Учасники/ці дискусії погодилися, що хоча ані першого, ані другого, ані третього в Україні наразі немає, уже сьогодні треба домовлятися про співпрацю у ветеранській сфері між державою і громадянським суспільством.  

За словами Віталія Загайного, державного секретаря Міністерства у справах ветеранів України, незабаром стартує експериментальний проєкт інституту помічників ветеранів, або кейс-менеджерів. Помічники допомагатимуть ветеранам пришвидшити та покращити комунікацію з державними та недержавними структурами, отримати довідки, пройти підвищення кваліфікації, працевлаштуватися та вирішити інші питання, з якими стикаються наші оборонці після повернення додому.

Експеримент охопить Львівську, Вінницьку, Дніпропетровську та Миколаївську області і має завершитися 31 жовтня. І вже у 2024 році досвід, напрацьований у ході проєкту, буде мультиплікований на всю країну. «Тоді знадобиться велика кількість таких кейс-менеджерів — щонайменше 10 тисяч. Ми дуже хочемо, щоб система кейс-менеджменту для ветеранів будувалась на залученні всіх найкращих фахівців, які можуть надавати послуги подібного характеру, у тому числі громадських організацій», — повідомив представник Мінветеранів. 

А Дарина Марчак зауважила, що Міністерство соціальної політики активно працює над побудовою системи, за якої держава і місцеві органи влади зможуть закуповувати соціальні послуги для ветеранів у різних їх надавачів — у тому числі у громадських організацій. 

Іван Науменко, керівник департаменту стратегічних ініціатив благодійного фонду «Повернись живим», вважає, що ветеранські громадські організації можуть стати надавачами послуг ветеранам: «Тому що це або об’єднання самих ветеранів, або організації, які створені для захисту прав ветеранів. Вони потенційно можуть краще знати ветеранські потреби і краще їх реалізовувати». 

Таким чином, на його думку, можна буде запобігти соціальній напрузі між державою, місцевими органами влади, громадами і ветеранами. «Навіть якщо в нас з’явиться достатньо матеріальних ресурсів, пропускна спроможність органів соціального забезпечення не зросте. Так, можливо, громадські організації займуть цю нішу і стануть одним з партнерів держави в реалізації ветеранської політики», — сказав Науменко.

• Читати також: Як будувались комунікації фонду «Повернись живим»

Проте кейс-менеджмент для ветеранів не варто сприймати як єдине рішення для розв'язання всіх ветеранських проблем, переконана керівниця організації Veteran Hub Івона Костина.

«Це лише фасад, точка входу у забезпечення довготривалої підтримки ветеранів. Безумовно, вона дуже важлива, адже зробить життя ветеранів більш емпатійним і приємним, але далі цього справа не просунеться. По-перше, давайте визнаємо чесно — в нас не існує такої кількості людей, щоб обслуговувати мільйон клієнтів. А по-друге, навіть якщо б ми змогли забезпечити кожного ветерана таким помічником, він навряд чи був би ефективним і корисним для свого підопічного без реальних інструментів. Зараз таких інструментів в країні немає, зокрема, через довготривалу відсутність ветеранської політики», — пояснила Івона Костина.

На її думку, люди, які стануть кейс-менеджерами, дуже швидко вигоратимуть через розуміння своєї неспроможності, неефективності, оскільки стикнуться з тим, що їм нікуди буде направляти своїх підопічних.

Водночас Івона Костина зауважила, що між Veteran Hub та Мінсоцполітики налагоджений діалог, завдяки якому досвід організації, яка вже давно практикує надання послуг кейс-менеджменту ветеранам і військовим, використовується у виробленні державної політики в цьому напрямку.

• Читати також: Артем Денисов, Veteran Hub: «Після повномасштабного вторгнення вся Україна стала країною ветеранів»

Схожу позицію висловила й Любов Галан, голова правозахисного центру для військовослужбовців «Принцип». За її словами, впровадження інституту кейс-менеджерів не дає відповіді на всі питання, пов’язані з захистом прав ветеранів, і не може бути самоціллю. 

«Ми маємо перейти до контекстного формування ветеранської політики, яка врахує уроки минулого і запропонує рішення з урахуванням реалій повномасштабного вторгнення. І підходити системно до цього питання. Нам потрібен облік даних, реєстр ветеранів війни. Як можна рахувати потреби такої великої кількості людей, планувати послуги для них, якщо ми не знаємо точну кількість ветеранів і членів їхніх сімей? Без цих даних, без цифровізації послуг ми не зможемо опрацювати таку кількість людей. Зменеджерити мільйони людей з такими потребами просто неможливо», — впевнена Любов Голан.

Так, відзначила вона, громадські організації готові брати участь у розробленні та впровадженні ветеранської політики. Але всю домашню роботу — окреслити рамки, визначити правила, задати стандарти — має зробити держава.  

Також у дискусії взяли участь голова НСЗУ Наталія Гусак та перша заступниця виконавчої директорки Українського ветеранського фонду Мінветеранів Руслана Величко-Трифонюк. 

Нагадаємо, «Детектор медіа» розповідав, як питання майбутнього ветеранського руху в Україні обговорювали в межах спеціальної події публічної платформи «Український жіночий конгрес», і писав, як «Жіночий ветеранський рух» воює, евакуйовує цивільних та змінює ставлення до жінок на війні.

«ДМ» також стежив за створенням Українського ветеранського фонду. Нині він працює, зокрема провів конкурс для ветеранів-підприємців, організував групи горювання для людей, які втратили близьких, а також виділяв кошти громадським організаціям, які надають послуги ветеранам і співпрацюють з ними. За пів року на гарячу лінію фонду зателефонували сім тисяч разів.

Ми також писали, як розгортався адвокаційний проєкт «Невидимий батальйон», чому саботують впровадження гендерної рівності в армії і як українські ЗМІ висвітлюють сексуальні домагання у військовій сфері.