Як писати про ветеранів і ветеранок: рекомендації ветеранів і команди Українського ветеранського фонду

Як писати про ветеранів і ветеранок: рекомендації ветеранів і команди Українського ветеранського фонду

14:00,
7 Жовтня 2023
1683

Як писати про ветеранів і ветеранок: рекомендації ветеранів і команди Українського ветеранського фонду

14:00,
7 Жовтня 2023
1683
Як писати про ветеранів і ветеранок: рекомендації ветеранів і команди Українського ветеранського фонду
Як писати про ветеранів і ветеранок: рекомендації ветеранів і команди Українського ветеранського фонду
Чому важливо змінювати образ «ветерана-дідуся», уникати героїзації та сексуалізації, нагадувати, що «ветерани — це громадяни, які заплатили більше, ніж податки». На цивільних лежить відповідальність.

Писати про ветеранів — це важливий вид медійної публіцистики, який може підвищити розуміння людьми їхнього внеску та проблем, із якими ветерани стикаються. Саме тому важливо використовувати свій ресурс на користь, а не на шкоду, підкріплюючи шкідливі стереотипи в суспільстві.

Ветеранська спільнота — різноманітна, а кожна історія унікальна. Ці люди можуть бути як чинними військовослужбовцями, які вже мали досвід участі у бойових діях, так і цивільними з бойовим досвідом, які вже демобілізувалися. Їх об’єднує бойовий досвід, а ще, за висловом Дмитра Козацького (позивний «Орест»), «ветерани — це громадяни, які заплатили більше, ніж податки».

Пропонуємо детальніше ознайомитись із рекомендаціями, які стосуються ветеранів і ветеранок.

Ветеран

У цивільному житті непоодинокі випадки, коли ветерани часто самі не позиціюють себе ветеранами, часом замовчують свій статус, приховують або не розуміють того, що є ветеранами.

Досі виникає питання з непорозумінням «а що, вже час займатися ветеранами, якщо триває війна?». Теперішні військові — майбутні ветерани. Ми зафіксували, що в громадській свідомості патерн «чинний військовий = майбутній ветеран»  розірваний і не спрацьовує. Тобто пересічна людина не завжди усвідомлює, що захисники й захисниці, коли знімають форму, стають ветеранами. За самим визначенням «ветеран» закріпився стереотипний образ бійців часів Другої світової.

Цей усталений раніше образ ветерана як дідуся не відповідає дійсності, бо, як свідчить статистика з анонімного опитування УВФ, проведеного у 2023 році, понад 39 % військовослужбовців підпадають під категорію молодь (особи з 18 до 35 років).

Часто й самі захисники та захисниці не усвідомлюють чи не люблять застосовувати відносно свого нового соціального статусу це поняття.

Частина чинних військовослужбовців нині вже є ветеранами з початку російсько-української війни (від 2014-го).

Тож при створенні матеріалів про ветеранів варто дотримуватись кількох рекомендацій.

Уникати надмірної героїзації, аби не формувати образ таким, що може розчарувати. Водночас необхідно пам’ятати, що військовий змінив цивільне життя на військове і взяв відповідальність за захист країни.

На цивільних теж лежить відповідальність. Не треба чекати, що ветерани з поверненням мають відбудовувати країну, наводити лад на місцях, «порядок у владі». Відповідальність за післявоєнне відновлення суспільства та країни лежить на всіх жителях України.

Не брати в сюжети одних і тих же медійних осіб. Ветерани — не лише медійні. Висвітлюємо в медіа когорту ветеранів, які раніше не фігурували, але які користуються повагою побратимів і мають історії успіху, хоч і можуть бути непоказними. Високі рейтинги інтерв’ю / сюжету / програми не завжди залежать від кількості підписників ветерана.

Воюють різні люди за статтю, віком, професійним досвідом тощо. В Силах оборони — різні люди, політичні погляди, соціальний капітал. Але не варто акцентувати на цьому увагу, якщо така інформація не є основним меседжем.

Ветеранки

Ветеран / військовий не має статі. На фронті вони насамперед професіонали у своїй роботі. («Ой, ви кухар / діловод тощо, то ж ніби дівчата могли б це робити», «Ой, ви артилеристка, а хіба не тяжко? А як ви з нігтями снаряди тягаєте?»).

Не треба запитувати, чому жінка пішла в армію. Це посилює стереотип про жінок в армії, мовляв війна — не жіноча справа й лише для обраних жінок, які нічого не бояться, або ж дуже сильні фізично. Захист держави — обов’язок усіх громадян України.

Не радимо запитувати про бойові подвиги, чи вбивали, скільки танків підбила тощо. По-перше, такі запитання можуть тригерити й нагадати про травми та пережитий стрес. По-друге, вони можуть підживлювати стереотипи, що жінки-військовослужбовиці менш компетентні, ніж чоловіки, якщо знищують менше цілей.

Не акцентувати увагу на зовнішності — нігті, вії, волосся, макіяж (як «інстаграм-стереотип» — красива й сильна) чи борода, вуса, лисий («сексі-воїн», справжній козак, вікінг) тощо. Приклад таких направильних повідомлень: «Навіть між тяганням снарядів вона встигає доглядати за собою» або «у вас гарна стрижка і борода — ви що, не воюєте? Коли встигаєте?».

Для сюжетів не варто обирати інстаграмний типаж, бо це не про більшість. Сексуалізованих образів необхідно уникати, а показувати фаховість ветеранки, її здобутки. Ветеранка може бути доглянутою. Це не означає, що вона не брала участі в бойових діях.

Не запитуйте, де робила манікюр на бойових, бо на фронті точно не до того. А те, що жінка після повернення в тил зробила зачіску та манікюр, не означає, що вона під обстрілами фарбує нігті.

Не рекомендуємо запитувати про душ або чи був жіночий туалет, як мили голову. Ці запитання є доволі інтимними, оскільки це про особисте.

У жодному разі не ставте запитання, які стосуються їхніх дітей. Це запитання може бути образливим для жінки-військовослужбовиці, яка не хоче говорити про своє особисте життя. Жінки-військовослужбовиці, які мають дітей, часто відчувають провину й тривогу, залишаючи їх вдома. Вони можуть переживати за безпеку своїх дітей і сумувати за ними. Це запитання може натякнути на те, що жінка-військовослужбовиця не є доброю матір’ю і фактично в суспільстві може формувати такий образ.

Жінки-ветеранки можуть стикатися з унікальними викликами й проблемами, тому важливо представити їхні історії чесно та гідно. Тож далі кілька порад щодо написання матеріалів про жінок-ветеранок.

Реальний голос ветеранок. Дайте можливість жінкам-ветеранкам розповісти свої історії та про досвід служби. Спрямовуйте увагу на їхні досягнення та внесок.

Різноманітність досвіду. Розумійте, що жінки-ветеранки можуть мати різний військовий досвід і службові спеціальності. Висвітлюйте різноманітність їхніх ролей і внеску.

Говоріть про сильні сторони. Виділяйте сильні сторони й досягнення жінок-ветеранок, а не стать ветеранки чи військової.

Гендерна рівність. Аналізуйте питання гендерної рівності в армії та ветеранській спільноті. Висвітлюйте зусилля на користь рівних можливостей для жінок на військовій службі.

Звертайте увагу на інтереси. Дізнайтеся про інтереси й активності жінок-ветеранок поза службою, такі як волонтерство, освіта або участь у громадському житті, підприємництво.

Боротьба зі стереотипами. Уникайте стереотипних поглядів на жінок-ветеранок. Не зображайте їх як слабку частину армії, не пишіть про їхнє успішне одруження, мовляв, це лише одна мета вступу жінки до армії.

Загальний підхід полягає в тому, щоби підкреслити різноманітність індивідуальних історій і внеску жінок-ветеранок у суспільство та підтримувати гендерну рівність у війську та ветеранській спільноті.

Більше рекомендацій від Українського ветеранського фонду Мінветеранів — за лінком.

Над розробкою рекомендацій працювали: команда Українського ветеранського фонду, а також ветеран(к)и: Юлія Кіріллова (Жіночий ветеранський рух), Дмитро Козацький «Орест», Віктор Легкодух, Максим Колесніков, Данило Мотильов, Юрій Богун-Ширін, Олег Симороз, Андрій Боднарчук, Олександр Будько «Терен», Марко Мельник, а також Володимир Лагута і Тарас Лелюх (Рух ветеранів України).

Обкладинка УВФ

Читайте також
Команда «Детектора медіа» не лише бореться за якість української журналістики, але й розповідає про суспільно важливі процеси в Україні. Наші журналісти пишуть про досягнення та проблеми громадського сектору й показують, як активісти впливають на реформи.

Запрошуємо вас долучитися до Спільноти «Детектора медіа». Та разом працювати над тим, щоб ініціативи, які захищають демократичні цінності, ставали більш видимими.
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Коментарі
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду