Минуло півтора року з початку повномасштабного вторгнення Росії до України. Якщо до цього волонтерів та індивідуальних благодійників в Україні рахували сотнями, то з початку вторгнення волонтерами стали десятки тисяч. Під волонтерством розуміється безплатне надання робіт і послуг, а під індивідуальним благодійництвом — передача майна, коштів тощо. 

Утім, якщо волонтерство й індивідуальне благодійництво як соціальне явище зробили шалений поступ за останні півтора року, то законодавство, яке регулювало ці сфери, досі майже не еволюціонувало, а в деяких моментах навіть деградувало. Які це мало наслідки?

Почнімо з деградації.

Наприкінці березня 2022-го парламент доповнив Кримінальний кодекс України статтею 201-2, яка повинна була дозволити правоохоронцям ефективніше боротися з незаконним продажем гуманітарної допомоги. Утім, це був політичний крок, оскільки, з одного боку, кримінальний кодекс уже містив статті, які дозволяли правоохоронцям розслідувати такі злочини, з іншого — через поспіх влади нова стаття містила суперечності з іншими статтями кримінального закону, а також із градацією покарань відповідно до тяжкості злочину та його наслідків. Наприклад, тяжчий злочин розтрати в значних розмірах став каратися менш відчутно, ніж продаж гуманітарки в незначних розмірах. 

Разом із внесенням змін до Кримінального кодексу, схоже, правоохоронці отримали команду «фас»: схопити всіх, хто зловживає гуманітаркою. Гонитва за швидкими результатами призвела до того, що органи слідства — СБУ, поліція, БЕБ — взялися не за пошук справжніх злочинців, а за тих, хто не ховався — волонтерів і благодійників, які працювали повністю відкрито: збирали пожертви, писали в соцмережах про свої плани, активності та результати, кооперувалися з іншими волонтерськими ініціативами. З квітня по січень 2022 року Центр прав людини Zmina зафіксував і переконався в неправомірності кримінального переслідування у 12 кримінальних справах проти волонтерів і благодійників за статтею 201-2 Кримінального кодексу. Частина з цих справ була сфабрикована слідством через заборонену провокацію «злочину». Насправді ж таких справ набагато більше, але не про всі ми знаємо.

З листопада 2022 року разом із партнерськими організаціями та волонтерами ми почали бити на сполох. Zmina організувала кілька зустрічей із керівництвом Офісу генерального прокурора та волонтерами для порозуміння й припинення переслідування, оскільки саме ОГП може закрити провадження чи відмовитися йти з ним до суду. Керівництво ОГП задекларувало захист і підтримку волонтерів, а також пообіцяло розібратись у кожній справі, дати роз’яснення окружним, обласним прокуратурам про те, як діяти в такій категорії справ. 

Утім, з того часу було закрито лише 2 кримінальних провадження, решта волонтерів продовжують жити з тавром «підозрюваний» та «обвинувачений» у злочині. Крім цього, частина з них перебуває на волі через внесення застави, у частини вилучили техніку, печатки, необхідні для роботи підприємства автомобілі, які не фігурували в кримінальному провадженні. А головне, оскільки всі волонтери та благодійники, як правило, є відомими людьми у своїх громадах, правоохоронці вдарили по їхній репутації та довірі українців до волонтерства й благодійництва. Також майже завжди їм у цьому допомагали регіональні медіа, які тиражували новини із сайтів поліції та прокуратур без дотримання об’єктивності, презумпції невинуватості, тавруючи волонтерів як злочинців. Найгірше, що ніхто з них не перепросить, не понесе відповідальності й не відновить репутацію, здоров’я та не поверне витрачені на адвокатів, лікарів і відновлення бізнесу кошти. 

Крім незакритих 9 справ з 2022 року, цьогоріч Центру прав людини Zmina відомо лише про одне кримінальне провадження за статтею 201-2 проти волонтера. Це хоч і демонструє зниження динаміки переслідування, але її загроза все одно зберігається.

Як звітувати про збори на картку та що за це може бути

За кілька місяців після початку повномасштабного вторгнення Росії народні депутати звернули увагу на те, що тисячі українців збирають кошти на власні картки на потреби військових і цивільних. Ще до повномасштабного вторгнення існував механізм звільнення від оподаткування: потрібно було увійти до Реєстру волонтерів і мати документи — підтвердження витрат на благодійність. Оскільки кількість зборів на картки й самих благодійників виросла в тисячі разів, а нові благодійники здебільшого не знали про цей механізм, то депутати спочатку скасували необхідність мати підтверджувальні документи з березня по травень 2022 року, а також частково спростили та продовжили термін входження до Реєстру волонтерів. Наразі цей строк продовжений до кінця воєнного стану. Утім, держава так і не визначила перелік документів, які вона прийматиме як підтвердження витрат зібраних коштів на благодійність і не вимагатиме сплатити за них податок 19,5%. На практиці це означає, що входження до Реєстру волонтерів ще не звільняє від обов’язку сплатити податки, якщо в благодійника немає всіх підтверджувальних документів, що ці кошти він витратив на благодійність.

Читайте також:

• Податок на волонтерство. Міністр фінансів відповів на звинувачення волонтерів 
• Волонтери і податки. Кабінет Міністрів оновив перелік засобів і послуг, які вважаються благодійною допомогою

Наразі діє мораторій на податкові перевірки, і поки благодійники в умовній безпеці. Утім, його колись скасують, і благодійникам доведеться звітувати за витрачені кошти. Неврегульованість переліку звітних документів породжує невизначеність і недовіру благодійників до держави. Досі більшість із них продовжує ігнорувати Реєстр волонтерів і не повідомляти про себе. Початок податкових перевірок і притягнення до відповідальності благодійників спровокує серйозний соціальний конфлікт між благодійниками й урядом. Тому якнайшвидше визначення переліку документів — в інтересах як благодійників, так і держави. 

Даниїл Попков, юридичний радник Центру прав людини Zmina

Фото ілюстративне: RDNE Stock project / pexels.com