Громадська організація «Сенсоріка» працює у двох країнах — Україні та Іспанії. Її представникам важливо, щоб українці, які перебувають зараз за кордоном, знали, що вони не самі. А українці, які залишилися в Україні, знали, що українські громадські організації за кордоном роблять усе можливе і неможливе для наших людей та країни. Ось історія цієї організації та її керівниці Олени Казакової.

— Олено, як ви опинилися в Іспанії й чому вирішили там допомагати українцям?

— В Іспанії ми опинилися через активні бойові дії, що почалися 24 лютого. Все відбувалося, як у багатьох наших співвітчизників, несподівано та незаплановано. Але, опинившись за три тисячі кілометрів від дому в березні 2022-го, ми і не здогадувалися, що зможемо знайти так багато однодумців, які теж опинилися тут через російську агресію або були тут багато років. Не відразу, авжеж, почалася активна робота, але, об'єднавши зусилля, ми почали впроваджувати різні проєкти з метою підтримки українців в Україні та українців, які тимчасово перебувають в Іспанії.

Зараз тут дуже багато українців. В одному тільки Каталонському регіоні понад 35 тисяч українців, здебільшого жінок із дітьми, які потребують інформаційної, культурної, психологічної, матеріальної та освітньої підтримки.

Ще до повномасштабного вторгнення у нас були проєкти з Міністерством соціальної політики (Форум «4і: інклюзія») та з народним артистом України Віктором Андрієнком (українська книжка-фентезі для дітей із порушеннями зору «Легенди Чарівнолісся», надрукована шрифтом Брайля). Бо метою створення організації був захист дітей з особливими освітніми потребами, задоволення їхніх законних правових, соціальних, духовних, творчих та інших інтересів, надання всебічної підтримки та інтеграції в соціум. Ми намагалися створити організацію з учасниками із різних куточків України, які б на державному рівні захищали права дітей з особливими освітніми потребами. Але з початком війни ми розширили напрямок і допомагаємо переселенцям, сім’ям, які перебувають у складних життєвих обставинах, сім’ям, які виховують дітей з інвалідністю, а також посильно допомагаємо нашій армії.

Чому вирішили? Бо є потреба. Всі наші проєкти виходять із потреби. Коли спілкуєшся з людьми, ти розумієш, як саме ти можеш їм допомогти навіть на відстані, багато запитів надходить на пошту, в особисті повідомлення та при спілкуванні. Багато листів, запитів із гарячих точок від різних органів місцевої влади, територіальних громад, лікарень, центрів переселенців, просто сімей, що не мають змоги отримати допомогу…

— Як удалося налагодити зв'язки з місцевими українцями, з консульством?

— Обробивши ці запити, ми звернулися до генерального консульства Україні в Барселоні з проханням посприяти отриманню гуманітарної допомоги для армії та мешканців звільнених українських територій. Під час зустрічі з генконсулом Артемом Воробйовим ми дізналися, що Каталонський регіон із початком війни збирав гуманітарну допомогу та доставляв її на склад, який підпорядковується Генеральному консульству України в Барселоні. Але з настанням періоду літніх відпусток в Іспанії цей склад мав закриватися. Тож ми мали якнайшвидше ініціювати відправку вантажу в Україну і в партнерстві з консульством почали шукати вантажівки. Маю зізнатися: було нелегко знайти охочих доставити 30 тонн гуманітарного вантажу в Київ, бо водії погоджувалися довезти вантаж тільки до кордону. Але все вдалося — і зараз ця допомога поширюється всією територією України. Ось таким чином ми підтримали Генеральне консульство України та розпочали наш перший спільний проєкт в Іспанії. 

Ще один масштабний проєкт, який дозволив налагодити зв'язки з місцевими українцями та консульством, — це святкування Дня Незалежності України. Благодійний концерт відбувся в самому серці Барселони на площі Іспанія і зібрав понад п’ять тисяч мешканців і гостей міста.

Нам удалося залучити українських зірок Настю Каменських, Мішель Андраде та місцеві каталонські гурти, вихованців української школи «Мрія», хор біженців і заступницю мера Лауру Кастанью. Наша організація підтримала цей захід фінансово та інформаційно, і нам удалося зібрати понад 8000 євро, які ми передали United24. Під час заходу ми роззнайомилися з багатьма організаціями: тільки в одній Каталонії близько 20 організацій з України, орієнтованих на підтримку та розвиток української культури, українських дітей (освіта, навчальні заклади з українською мовою), Української греко-католицької церкви. Є й каталонські організації, членами яких також є українці, які вже давно живуть тут. Цей проєкт є важливим для нашої команди, адже ми змогли знайти точки дотику, спільні інтереси та об’єднати таку велику кількість людей, асоціацій в одному місці.

Здебільшого з місцевими українцями ми знайомимося під час заходів. Нещодавно був український ярмарок, ініційований тепер уже нашими друзями асоціацією «Джерело». На ярмарку  ми продавали різні товари: футболки з малюнками дітей із Бучі, книжки Ліни Костенко, Івана Франка, Тараса Шевченка, марки з песиком Патроном від «Укрпошти», ігри, магніти, прапори. Гроші пішли на облаштування сенсорної кімнати в селі Завалля Кіровоградської області, де займаються діти з особливими освітніми потребами. Крім того, ми плідно співпрацюємо з харківським штабом гуманітарної допомоги, разом допомагаємо місцевим мешканцям, які потребують їжі, засобів гігієни, дитячого харчування… Адресно возимо допомогу на звільнені території Харківської області.

Ми працюємо не тільки в Барселоні, а й в інших містах Іспанії. Нещодавно долучилися до видання унікального книжкового проєкту, який поєднує українське поетичне та образотворче мистецьке надбання – «Грудочка землі» (видавництво Reino de Cordelia, 2022, 400 сторінок). Це двомовний збірник української поезії, яку ми презентували в Національній бібліотеці Іспанії в Мадриді разом із посольством України в Іспанії. До того ж, ця книжка — з державного проєкту першої леді «Українська книжкова поличка» від Офісу президента України.

У нас був проєкт спільно з українською співачкою Настею Каменських, де ми розігрували цю книжку серед глядачів на благодійному концерті співачки в Марбельї. Зібрані гроші пішли на підтримку лікування Єви з Лозової Харквської області, яка має ювенільний артрит.

Також хочу розповісти про благодійний концерт «Дует із зіркою» в місті Торрев‘єха, де ми розігрували благодійні зіркові лоти. Зібрані гроші підуть на облаштування Дніпровського дитячого будинку-інтернату, де живуть діти з особливим освітніми потребами, серед них і евакуйовані з окупованих регіонів.

Нам випала нагода презентувати фільм із багатьма нагородами «Мати апостолів» від продюсера Дмитра Овечкіна та режисера Зази Буадзе. У кінотеатрі «Жирона» в Барселоні відбувся благодійний показ цього фільму з іспанськими субтитрами. Ця українська стрічка вже отримала 66 міжнародних та всеукраїнських нагород та перемогла на Cannes World Film Festival у чотирьох номінаціях. Для нас важливо було підтримати команду, яка працювала над цим фільмом, бо сьогодні в багатьох творчих людей у руках зброя замість звичних кінокамер та мікрофонів. Це масштабний проєкт, який буде тривати місяць у десятьох містах Каталонії. 

Ще одним унікальним проєктом стала програма на Radio Barcelona Channel 106.9 FM, де ми разом із Доном Мюреєм, автором подкасту OUR Watchers, щочетверга ведемо двадцятихвилинну українську трансляцію, куди я запрошую українців розказати про себе, поділитися своєю історією, щоби привернути увагу слухачів та розповісти, як наше звичайне життя стало боротьбою за виживання.

Дуже запам’ятався проєкт, присвячений Дню українського кіно. Цей день ми провели разом із дітьми із сімей переселенців з окупованих та вже звільнених міст: Лисичанська, Маріуполя, Краматорська, Курахового, Куп‘янська, Бердянська тощо. Ми організували екскурсію до павільйонів Film.ua Group та познайомили дітей із режисером та актором Ахтемом Сеїтаблаєвим.

— А що поки що не вдається?

— Думаю, що ми на правильному шляху. Звичайно, бувають труднощі, але я вважаю, що нам усе вдається. Що не вдається, то це встигнути все за 24 години, які є в добі. Хотілося б більше часу, бо є багато цікавих та корисних проєктів, які хочеться якнайшвидше втілити. Мені шкода, що я не можу обійняти кожну дитину, підтримати кожну сім'ю…

— Наскільки в Іспанії переймаються війною в Україні? Не діаспора, а саме іспанці, іспанські ЗМІ, влада?

— З початку березня, у квітні, травні була дуже активна підтримка з боку народу та уряду Іспанії. Проблему війни в Україні висвітлювали на радіо, місцевих та регіональних телеканалах... А потім настало іспанське літо — і тема війни в Україні відійшла на другий план. Мабуть, іспанці вже втомилися або вирішили відволіктися від проблем України. Адже в них тут і своїх труднощів вистачає: каталонці вимагають автономії, люди незадоволенні реформами, податками. Іспанія — це країна з найвищими податками в усій Європі.

Місцева влада надає нам безплатно місця для проведення заходів, але нас попередили, що фінансової підтримки нам більше надати не зможуть. Будуть робити все, що в їхніх силах, без грошових витрат. Ми розуміємо, що потрібно й далі привертати увагу до подій в Україні, тому ми й надалі будемо проводити заходи, на які приходять українці й іспанці, охочі допомогти нашій країні. Далі будемо говорити про війну в Україні, бо дуже важливо не забувати, що війна не закінчилася, що кожного дня від російських ракет гинуть невинні люди, що наші воїни виборюють свободу українського народу ціною власного життя та виступають щитом для всієї Європи. І мені приємно, що багато іспанців це розуміють. Під час благодійних концертів, ярмарків, вечорів до нас підходили іспанці й казали: «Ми дуже пишаємося, що можемо допомогти саме українцям, і вдячні вам за те, що ви є щитом Європи. Ми в боргу перед вами. Ви робите велику справу». Ми разом з українськими асоціаціями, які є в Іспанії, працюємо не тільки задля організації заходів та збору грошей на доброчинність, а й щоби привернути увагу міжнародних медіа та спільноти до подій в Україні.

Фото: ГО «Сенсоріка»