Якщо залишити нинішніми темпи наповнення реєстрів зруйнованих чи пошкоджених унаслідок війни будівель і споруд, то лише в одному Харкові на обробку інформації про руйнування знадобиться 3695 днів, або ж понад десять років.

Про це йшлося під час онлайн-дискусії «Реєстр зруйнованого і пошкодженого майна як ключовий інструмент збору даних», що її провела громадська організація «Антикорупційний штаб». Захід відбувся в рамках проєкту міжнародного фонду  «Відродження» «Прозоре відновлення зруйнованих об’єктів за допомогою Карти відновлення».

Одним з учасників розмови був Костянтин Коротич, начальник технічно-аналітичного відділу департаменту житлово-комунального господарства Харківської міської ради. За його словами, для опрацювання інформації про руйнування в місті його команда розділилася на умовні бек-офіс і фронт-офіс. Фронт-офіс — це комісія, яка виходить та обстежує об'єкти, складає акти. У місті десять таких комісій, це понад 120 людей. Бек-офіс — це аналітичний відділ, його задача — збирання та підготовка інформації, підготовка списків, робота з актами в реєстрах, на порталах.

Костянтин Коротич підготував презентацію з поясненням алгоритму роботи та розрахунком потрібного на неї часу.

«У нас 6116 пошкоджених будівель і споруд, з яких понад 3350 — багатоквартирні будинки (станом на минулу п'ятницю, зараз ще плюс 16), — розповів Коротич. — Через портал "Дія" та ЦНАПи зареєстровано 37116 повідомлень. Комісіями обстежено 3114 об'єкти. До РПЗМ внесли 520. На обстеження одного об'єкта йде 2 години, на збирання даних — 1 година, адмінробота забирає ще 1 годину, на внесення в реєстр іде 0.25 години. Таким чином на обробку одного об'єкта витрачається 4 години 50 хвилин. На обробку всіх пошкоджених або знищених об'єктів Харківської міської тергромади — 6116 * 4 год 50 хв = 29560 годин або 3695 робочих днів».

3695 робочих днів — це понад десять років. І це лише один Харків.

Така ситуація виникла не лише через обсяг руйнувань в Україні, спричинених широкомасштабним нападом Росії. Адже нині дані про руйнування акумулюються на трьох різних платформах: Реєстр зруйнованого та пошкодженого майна (Мінвідновлення), Gis-портал (Мінвідновлення), Державна електронна система обліку руйнувань (Офіс президента).

«Жодна з платформ досі не є відкритою. Реєстр зруйнованого та пошкодженого майна, на відміну від інших подібних платформ, може забезпечити прозору відбудову за умови повного або часткового відкриття даних», — повідомив «Антикорупційний штаб» у пресрелізі.

Працівники органів місцевого самоврядування нині змушені наповнювати всі три реєстри. При цьому скрізь — різні методики та обчислення, приміром, за словами Коротича, хтось пошкоджений фасад обраховує в метрах квадратних, а хтось — у метрах кубічних. 

«Наскільки нам полегшило б життя єдине джерело з відкритими даними. Тоді та космічна кількість годин перетворилася б на більш реальну», — резюмував Костянтин Коротич.

На думку голови правління «Антикорупційного штабу» Сергія Миткалика, саме РПЗМ є базовим і ключовим реєстром початку відновлення.

«Поки належним чином не буде зібрана інформація про кожен зруйнований та пошкоджений об’єкт, держава не зможе визначити потреби та розпочати відбудову будь-якого міста, а громадськість не отримає відкритих даних», — сказав він.

Над поліпшенням роботи реєстру працюють фахівці Мінцифри.

«Процес відбудови почнеться не після перемоги, він уже почався та триває. Відповідно до постанови КМУ №380 ми розробили таку можливість (за допомогою сервісу "Дія" — ред.). Уся інформація передається від підприємства "Дія" до Міністерства відновлення, аби цю інформацію надалі внесли в Реєстр. На жаль, не всі повідомлення від громадян мають повний набір інформації. Ця інформація не є "чистою", вона потребує додаткової перевірки. Але на основі цієї інформації ми матимемо уявлення про об'єктивний стан справ і те, яких коштів потребує Україна для відбудови цієї передусім житлової інфраструктури», — сказав під час зустрічі Михайло Корнєєв, керівник з розвитку відкритих даних при Міністерстві цифрової трансформації.

При цьому, за словами представника Мінвідновлення, інші реєстри будуть під'єднані до РПЗМ.

«РПЗМ — це основний реєстр, і постанова №380 регламентує саме його роботу. Саме на цьому реєстрі буде зав'язана подальша відбудова держави. ГІС-система не вимагатиме внесення додаткових відомостей, вона буде автоматично під'єднана до РПЗМ. Так само і з електронною системою відбудови», — пояснив Дмитро Турчак, директор департаменту стратегічного планування та регіональної політики Мінвідновлення.

Однак досі в Україні немає стратегії — як саме відновлювати зруйноване чи пошкоджене майно. Виконавчий директор Асоціації міст України Олександр Слобожан навів простий приклад. Якщо в певному населеному пункті було зруйновано чотири школи, то, можливо, відбудувати варто лише три, адже змінилася кількість населення? 

«Роль місцевого самоврядування — це не просто технічне наповнення реєстрів, його роль набагато ширша — розробка стратегії відновлення. А оскільки ми як держава не визначилися зі стратегічним підходом, тому й не знаємо про обсяг інформації, який потрібен. Через те існує таке величезне навантаження на збирання, як здається, непотрібної інформації», — констатував Олександр Слобожан.

Саме ця проблема спонукала «Антикорупційний штаб» закликати Офіс президента зменшити тиск на органи місцевого самоврядування щодо наповнення Державної електронної системи обліку руйнувань, яку веде ОП.

Участь у зустрічі взяв також Олексій Орловський, директор програми «Демократична практика» Міжнародного фонду «Відродження».

«Ми вбачаємо дві корисних складових (від дискусії — ред.): це велика допомога органам публічної влади, які відповідають за відбудову, адже долучені громадські організації мають у цьому необхідну експертизу, яка може бути використана органами публічної влади в процесі напрацювання нормативно-правових актів і їх впровадження. З іншого боку, громадські організації мають відігравати роль watch dogs і контролювати процес відновлення. Без відповідного громадського контролю забезпечити відновлення буде складно», — нагадав Олексій Орловський.

«Відбудова, крім того, що має бути ефективною, ще повинна бути прозорою. Без прозорості не буде довіри міжнародних партнерів і без неї відбудова може затягтися на довгі роки», — підсумував Анастас Бойко, керівник напряму електронних сервісів і відкритих даних USAID / UK aid проєкту «Прозорість та підзвітність у державному управлінні та послугах / TAPAS».

Нагадаємо, ГО «Антикорупційний штаб» запустила новий онлайн-інструмент — Карту відновлення. На ній аналітики фіксують об'єкти, які вже вдалося відновити після руйнувань або пошкоджень, завданих внаслідок війни Росії проти України.

До цього «ЗМІ для змін» інформував про те, що «Антикорупційний штаб» презентував диджитал-сервіс «Карта руйнувань», який дозволяє фіксувати наслідки російського вторгнення в Україну. «Детектор медіа» уже розповідав, що раніше «Карту руйнувань» з міркувань безпеки тримали в закритому доступі, проте нині організатори повідомили, що не мають зауважень від Міністерства оборони України щодо презентації ресурсу.

Фото: руйнування в Харкові, 10 квітня 2022 року, Сергій Бобок (AFP)