Шлях до Євросоюзу: які демократичні реформи втілила Україна для інтеграції

Шлях до Євросоюзу: які демократичні реформи втілила Україна для інтеграції

12:00,
22 Червня 2022
778

Шлях до Євросоюзу: які демократичні реформи втілила Україна для інтеграції

12:00,
22 Червня 2022
778
Шлях до Євросоюзу: які демократичні реформи втілила Україна для інтеграції
Шлях до Євросоюзу: які демократичні реформи втілила Україна для інтеграції
Успіхи та виклики реформ парламенту, виборчого законодавства та децентралізації, або Чим Україна заслужила статус кандидатки в ЄС.

17 червня Єврокомісія рекомендувала надати Україні статус кандидата в члени ЄС, і вже цього тижня Україна може стати кандидаткою у члени Євросоюзу за рішенням Європейської ради. Попереду довгий шлях економічної співпраці та приведення законодавства до європейського зразка. Та головне — провести ключові реформи, необхідні для вступу в ЄС.

Успіхи вже впроваджених реформ, виклики та демократизацію країни в умовах війни обговорили українські й міжнародні експерти й політики під час дискусії «Демократичні реформи для інтеграції України в ЄС: діалог із провідними реформаторами», проведеної Коаліцією РПР та Міжнародним інститутом демократії та сприяння виборам (International IDEA). Олександр Корнієнко, перший заступник голови Верховної Ради, окреслив теми дискусії: реформи парламенту, виборчого законодавства та децентралізації.

Реформа парламенту за останні сім років мала значний прогрес, на думку Джонатана Мерфі, керівника програми Inter Pares, IDEA International. «Серед позитивних зрушень — зняття депутатської недоторканності, нормалізація законодавчого процесу, зниження кількості зареєстрованих законодавчих ініціатив. Заборона проросійських партій — також важливий крок, адже ця загроза не була теоретичною: багато представників проросійських партій були рекрутовані Росією працювати в окупаційних адміністраціях», — сказав він.

«Якість законопроєктів не має знижуватися через війну. Навпаки, експертно-аналітичний супровід розроблення законопроєктів має посилюватися, — додала Ольга Совгиря, народна депутатка України, заступниця голови комітету Верховної Ради з питань правової політики. — Водночас ми далі взаємодіємо з громадянським суспільством, адже важливо комунікувати з людьми рішення, які ухвалюються. Оновлюємо способи комунікації з громадянами. Наприклад, у телеграм-каналу ВР у кілька разів побільшало підписників із початку великої війни».

Ключовим моментом парламентської реформи має стати відбудова балансу між президентом і парламентом, каже Юлія Кириченко, членкиня правління Центру політико-правових реформ, співголова Коаліції РПР. Основною проблемою після здобуття Україною незалежності став механізм державної влади, адже кожен президент незалежно від конституційної моделі намагався посилити свою владу, пояснила вона.

Серед пріоритетів реформи Верховної Ради, за Олександром Заславським, директором з аналітики Агентства законодавчих ініціатив, мають бути такі:

  • підвищення експертної підтримки під час підготовки законопроєктів;
  • прозорий парламентський нагляд над сектором безпеки та оборони;
  • стабільний розвиток парламенту як інституції.

«Ініціативність парламенту має бути значно вищою», — додав Володимир Венгер, виконавчий директор Києво-Могилянського центру верховенства права. Особливо роль парламенту — у взаємодії з міжнародними інституціями та розгляді необхідної законодавчої бази щодо воєнних злочинів, сказав він.

Історію успіху реформи децентралізації пояснив Віталій Безгін, народний депутат України, голова підкомітету з питань адміністративно-територіального устрою Комітету з питань державного будівництва, місцевого самоврядування, регіонального та місцевого розвитку: «Децентралізація — це реформа, яку не змінив транзит влади. Це той випадок, коли попередня влада передала свої справи новій владі без політичних підтекстів, що не притаманно Україні. По-друге, ця реформа вимагала спільної роботи різних щаблів, компромісів між центральною владою та місцевим самоврядуванням, громадськими експертами. Також дуже важливо, що рівень підтримки децентралізації в Україні протягом декількох років був на рівні 60–70 відсотків».

Ігор Коліушко, голова правління Центру політико-правових реформ, зазначив: «Реформа готувалася доволі довго, з 2005 року. До неї залучили громадських експертів, і концепція децентралізації не була власністю певної політичної сили». Експерт звернув увагу, що для завершення реформи необхідно ухвалити низку законів: про адміністративно-територіальний устрій на нових умовах, про місцеві державні адміністрації, місцевий референдум і про службу в органах місцевого самоврядування.

Реформа децентралізації також довела ефективність в умовах воєнного часу, говорив Юрій Ганущак, експерт Коаліції РПР, керівник Інституту розвитку територій. «У 2022 році місцеве самоврядування захищало себе. Представники органів місцевого самоврядування самі робили фортифікаційні споруди, адже мали фінансові та інфраструктурні ресурси. Так само тероборона організовувалася на основі територіальних громад. Місцеве самоврядування допомогло відбити навалу Росії під час повномасштабного вторгнення», — пояснив він.

Експерти дійшли згоди, що вибори в Україні мають бути прозорими та відкритими навіть у часи війни. «Ми змінили виборчу систему на пропорційну систему з відкритими списками, чого вимагала громадськість. Ця модель діє в більшості країн ЄС. Ми уніфікували строки виборів, гендерні квоти, покарання за порушення виборчого процесу тощо. Уже зараз у парламенті працює робоча група з 90 експертів, які розробили масив нових змін до виборчого законодавства в частині прозорості та посилення контролю за партійними фінансами, регулюванням агітації», — сказала Аліна Загоруйко, народна депутатка, перша заступниця голови Комітету з питань державного будівництва, місцевого самоврядування, регіонального та місцевого розвитку.

Юлія Зальцберг, керівниця IntegrityUА, сказала, що проривом у реформуванні виборчого законодавства стали електронні реєстри звітності партій. «Державне фінансування сприяло підвищенню прозорості в роботі партій. Суспільство нарешті побачило, куди партії витрачають гроші. Норма додаткового держфінансування за дотримання гендерних квот сприяє рівності: у восьмому скликанні — 12 % жінок, у дев'ятому — 21 %», — додала вона. Натомість Віта Думанська, керівниця руху «Чесно» нагадала про ризики та зловживання: «Україна — єдина країна Європи, де партії не подають звіти. Ці звіти дозволили не подавати через ковідні обмеження. Але такої масштабної загрози вже коронавірусу нема», — сказала вона.

Україна воює не лише за свою свободу, а й за збереження та поширення демократії в Європі, і європейці це розуміють, сказав генеральний секретар International IDEA Кевін Касас-Замора. «Ми щодня спостерігаємо, як героїчно українці жертвують собою. Ми підтримуємо українців і суверенну демократичну Україну. Адже Україна сьогодні воює проти авторитаризму за демократію та свободу. Успіх демократії в Україні важливий для успіху демократій у регіоні, зокрема в Молдові та Грузії», — сказав він.

«Розширення ЄС — це марафон, але двері Союзу мають бути відчинені для України», — додав Георг Ціглер, заступник директора Групи Єврокомісії з підтримки України.

* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Коментарі
Код:
Ім'я:
Текст:
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду