Результати досліджень проєкту «Індекс сталості організацій громадянського суспільства» за 2020 рік презентував Український незалежний центр політичних досліджень 17 листопада в Українському антикризовому медіацентрі.

Порівняно з 2019 роком показник не змінився: Україна має 3,2 бали за шкалою 1-7 балів, де 1 — найвищий бал, пише УНЦПД. «У своєму субрегіоні країн пострадянського простору Україна продовжує утримувати лідерські позиції. Усі вищезазначені тренди, пов’язані з пандемією, були характерні і для України», — повідомила менеджерка проєкту в Україні Валерія Скворцова.

Індекс сталості організацій громадянського суспільства (Civil Society Organisations Sustainability Index — CSOSI) — інструмент для оцінки міцності та загальної життєздатності громадських організацій, який охоплює 73 країни світу. Фахівці щороку оцінюють ситуацію за сімома показниками. Це дозволяє визначити особливості розвитку сектору, його проблеми, а також порівняти аналіз розвитку організацій у географічній і часовій площині.

«2020 рік був роком боротьби добра і зла. На його початку у Верховну Раду було подано багато небезпечних законопроєктів, які утискали права громадських організацій зусібіч. Проте позитив все ж урівноважив виклики: уряд ухвалив прозорі конкурси для осіб з інвалідністю, покращив умови у податковому кодексі щодо благодійної діяльності та сфери соціальних послуг і соціальних замовлень. Як результат — законодавче забезпечення діяльності сектору у 2020 році стабільно утримало свою позицію на позначці 3,5», — сказав керівник програми розвитку громадянського суспільства УНЦПД Максим Лациба. 

Володимир Шейгус, виконавчий директор ІСАР «Єднання», сказав, що в Україні більшає організацій громадянського суспільства: наразі їх 160 тисяч. Він додав, що пандемія стала позитивним рушієм і спонукала організації до зміни форматів і диджиталізації.  

Дар’я Сидоренко, зовнішня консультантка ПРООН і «Фонду Східна Європа», зауважила, що у 2020 році в Україні збільшилося фінансування ОГС із закордонних джерел, а фінансування з державного та місцевих бюджетів зменшилося. Фінансова спроможність ОГС у порівнянні з попереднім роком залишилася майже незмінною. 

«Приблизно 20% громадян робили пожертви протягом останнього року. Головні спонукання, чому вони надавали кошти, — чіткі цілі й результати конкретних громадських ініціатив, прозоре управління фінансами та посилання від людей, котрим вони довіряють. І насамкінець для ОГС залишається актуальним питання підвищення компетенції у фінплануванні й фінменеджменті», — сказала Дар'я Сидоренко.

Ольга Лимар, виконавча директорка Коаліції «Реанімаційний пакет реформ», зазначила, що зміна уряду в 2020 році змусила ОГС та органи місцевого самоврядування наново вибудовувати горизонтальні та вертикальні зв'язки з владою. Організації проадвокатували низку законодавчих ініціатив: про адміністративну процедуру, про народовладдя через всеукраїнський референдум, про Бюро економічної безпеки тощо.

Олександр Равчев, PR-спеціаліст, член правління клубу «Піранья», зауважив, що у 2020 році сприйняття населенням громадських організацій покращилося, оскільки вони активно протидіяли небезпечним аспектам, які виникали через пандемію.

Нагадаємо, Індекс за 2019 рік показав, що в Україні покращилося правове середовище, організаційна спроможність та фінансова стійкість організацій громадянського суспільства. Решта критеріїв — здатність досягати системних змін на рівні політик, надання послуг, секторальна інфраструктура та публічний імідж — залишилися без особливих змін.

Фото: УНЦПД