Протягом трьох місяців — з 19 лютого по 19 травня 2024 року — в Україні та за кордоном триватиме акція «Листи до вільного Криму». Ініціатива заохочує українців та жителів інших країн писати листи кримським політв’язням, яких незаконно утримує Росія.

Про це повідомляє «Укрінформ», у пресцентрі якого сьогодні, 19 лютого, відбулася пресконференція, присвячена ініціативі. На ній організатори розповіли, як долучитися українцям та людям з-за кордону. 

Мета акції «Листи до вільного Криму» — нагадати про українських бранців Кремля і продемонструвати та висловити їм підтримку, яка так необхідна в неволі. Крім того, листи від небайдужих людей також є знаком для адміністрацій в’язниць, що кожен громадянин України є важливим і суспільство стежить за умовами їх утримання.

За даними Представництва Президента України в АР Крим станом на 19 лютого 2024 року, Росія тримає в неволі 208 кримських політв’язнів, 125 із них — кримські татари.

«Протягом двох років повномасштабної війни кількість політв'язнів значно зросла за рахунок громадян України, викрадених росіянами з Херсонщини та Запоріжжя, яких після “підвалів” перевозили до окупованого Криму (а декого вже й до Росії). Ми також знаємо про понад 670 випадків притягнення до відповідальності жителів Криму за так звану “дискредитацію” збройних сил РФ. Український півострів активно бореться, і 10 років життя в російській пропаганді не завадили кримчанам у цьому», — розповіла Анна Ситнікова, головна консультантка Служби забезпечення діяльності Кримської платформи Представництва Президента України в АР Крим.

Організатори закликають писати листи бранцям Кремля, адже вони ув’язнені за проукраїнські позиції, за активний спротив російській окупації та боротьбу за вільний Крим. Часто бранців утримують в нелюдських умовах, де їм відмовляють навіть у медичній допомозі, через що вони помирають.

«Написати листа — це, мабуть, найпростіше, що ми можемо зробити для політвʼязнів. Проте для них такий жест підтримки є особливо значущим. Нам всім відомо, у яких умовах перебувають політичні в'язні: у місцях несвободи їх катують та піддають нелюдському ставленню, щоб зламати їх. Бранців тримають у штрафних ізоляторах, одиночних камерах, вони обмежені телефонувати додому та бачитися з рідними. Але якщо вони хоч іноді можуть отримати листа, це є неймовірною підтримкою. Так вони розуміють, що їх чекають вдома, а їхній спротив не був марним», — коментує менеджерка проєктів Центру прав людини Zmina Вікторія Нестеренко.

Лариса Денисенко, українська письменниця, адвокатка, правозахисниця, амбасадорка політв’язня Ремзі Бекірова, членкиня виконавчої ради Українського ПЕН, зауважила, що листи бранцям Кремля — це також і підтримка їхніх рідних: «Родина, близькі також в цих умовах відчувають ізоляцію. Інші, кого не торкнулася несправедливість, часто не знають, що говорити, відчувають безпомічність. Лист підтримки — це вписування у спільний простір розмов, це можливість ось цієї бодай простої дії, а не перебування в гнітючій бездіяльності».

Поштова адреса, на яку можна відправляти листи (відправка за кошти відправника): Центр інформації про права людини, а/с В-539, м. Київ, 01001. Email: Free.CrimeaUA@gmail.com

Інструкцію з написання листів та перелік політв’язнів, місцезнаходження яких нам відомо, можна знайти за посиланням. Під час написання листа, будь ласка, вкажіть, кому із політичних в’язнів ви його адресуєте. 

Організатори ініціативи — Представництво Президента України в Автономній Республіці Крим, Український ПЕН, Центр прав людини Zmina, Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України.

Нагадаємо, раніше Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець повідомляв, що Росія незаконно утримує 180 українських політв’язнів.  

У серпні 2023 року Центр прав людини Zmina заявляв про те, що 21 кримський політв'язень потребує негайної медичної допомоги. Ще 45 українців, яких незаконно утримує Росія, за час перебування у в'язницях зіткнулися з ненаданням медичної допомоги.

За даними «КримSOS», 19 кримських журналістів зазнали чи зазнають переслідувань від 2014 року. 16 із них досі перебувають за ґратами.

Читайте також: 

• «КримSOS» описала 10 хвиль масових затримань активістів у Криму з 2021 року
• До тимчасово окупованих територій України не має доступу жодна міжнародна організація, — Дмитро Лубінець

Фото: Zmina