Більшість опитаних українських організацій за кордоном не отримують від дипломатичних установ ресурсоної та організаційної допомоги, а також не мають не мають робочого каналу з органами влади в Україні. Про це свідчать результати дослідження цифрової платформи Strichka.

Команда платформи упродовж липня-серпня 2026 року провела 30 глибинних інтерв'ю з очільниками найактивніших українських організацій у 12 країнах світу (в Німеччині, Польщі, Чехії, Словенії, Італії, Іспанії, на Кіпрі, у Франції, Британії, Швеції, Фінляндії та Перу). Кожен відсоток означає, скільки організацій із 30 назвали тему в розмові прямо, одна організація може бути врахована в кількох пунктах, тому сума часток перевищує 100%.

За результатами опитування, сьогодні активні українські громади фокусуються на гуманітарній роботі (67%), культурних проєктах для місцевої аудиторії (57%), протидії пропаганді (53%) та адвокації (43%). 

При цьому 70% опитаних громад не мають фінансової, ресурсної чи організаційної підтримки від посольств чи консульств. Натомість допомога переважно зводиться до поширення анонсів або присутності посадовців на офіційній частині.

Крім того, 73% опитаних організацій не мають ефективного каналу зв'язку з органами влади в Україні. Майже третина респондентів писали до міністерств або приїжджали, однак у відповідь отримували мовчання або «розмову ні про що». 20% опитаних сказали про стабільний прямий контакт, проте жоден не йде через МЗС.

Більш ніж половина (53%) опитаних називає реальною проблемою консульські сервіси, які не працюють. Зокрема, це стосується електронної черги, до якої неможливо записатися, та оформлення пенсії, що вимагає лише особистої присутності. До того ж, люди, які не мають рахунку в українському банку або ID-картки (як-от підлітки чи давні мігранти), не можуть користуватися «Дією» чи «Резерв+».

На запитання про те, якими є запити організацій до держави, 53% респондентів назвали ефективні процедури: документи, доступ до сервісів, відповіді на листи. 40% громад просять про двосторонній діалог, а ще 37% — фінансування чи малі гранти.

Як зауважила Strichka, наразі функцію координації та допомоги часто виконують горизонтальні ініціативи та окремі вдалі мініпроєкти.

Серед дієвих каналів взаємодії респонденти називали платформу «Додому», Strichka, сервіс «Документ» у Лондоні, який спростив оформлення документів, програму МОЗ України Medevac Ukraine, верифікацію українських освітніх осередків за кордоном від МОН, оперативний WhatsApp-чат «посольство + активісти» у Словенії, де питання вирішуються онлайн без бюрократії, а також еmail-розсилку бази знань від служби міграції у Фінляндії, яку громади поширюють власними каналами.

«Державі не потрібно будувати нову складну інфраструктуру з нуля чи виділяти колосальні бюджети. Світове українство – це вже готовий інструмент впливу нашої держави у світі. Проте сьогодні цей колосальний потенціал ще не вичерпано і не розкрито на повну через брак системної підтримки. Цю мережу не потрібно створювати штучно — вона вже є і вже працює на репутацію України. Головне завдання зараз — об'єднати ці розрізнені зусилля», — резюмували в Strichka.

Детальніше ознайомитися з матеріалами дослідження можна тут. 

Читайте також:

• Освіта, допомога та фінансова підтримка. Добірка ініціатив та програм для українських переселенців
• «Україна — це дім»: запустили сайт для переселенців та вимушених емігрантів