З початку повномасштабного вторгнення Росія випустила по Україні понад 5000 ракет. 62% з них були направлені саме на цивільні об’єкти: було пошкоджено або зруйновано 150 тисяч житлових будинків, 3126 закладів освіти (337 з них зруйновано повністю), збитків зазнали близько 1500 об’єктів культурної спадщини, зруйновано 171 об’єкт медичної інфраструктури і ще 1035  пошкоджено.

Такі дані навів благодійний фонд «Голоси дітей» у своєму пресрелізі за даними звіту про воєнні злочини Росії проти дітей в Україні. Благодійний фонд близько року фіксує воєнні злочини Росії проти дітей в Україні. Звіт було підготовлено у співавторстві з ГО «Харківський інститут соціальних досліджень».

Згідно з наведеними даними, близько 30% території країни  потребують розмінування.

«Станом на 10 лютого 346 дітей вважаються зниклими, 16 206 — депортовано на територію Росії. Прокуратура України виявила 54 катівні (у частині з яких утримували дітей) й відкрила 5079 кримінальних проваджень за фактами катувань. Офіс Генерального прокурора встановив понад 100 фактів сексуального насильства з боку росіян, пов’язаного з війною, 12 з яких — щодо дітей. Нині органами прокуратури здійснюється досудове розслідування у 2607 кримінальних провадженнях про злочини, скоєні проти дітей», — ідеться у документі.

Також, згідно з даними, станом на 10 лютого від злочинів російських військових вже загинула 461 дитина, а 922 дитини отримали поранення різного ступеня тяжкості.

За матеріалами звіту благодійний фонд «Голоси дітей» підготував низку рекомендацій. Серед них, зокрема:

• ознайомлювати населення тимчасово окупованих територій з правилами безпеки, дотримання яких допоможе запобігти знущанням і вбивствам, мобілізації до армії окупанта; інформувати щодо правил мінної безпеки, постійно нагадувати про важливість дотримання дітьми правил безпечної поведінки під час повітряної тривоги в бомбосховищах і вдома. 
• сприяти фіксації всіх скоєних російськими військовими злочинів: вбивств, каліцтв, жорстокого поводження. Невіддільною складовою цього процесу є формування довіри та донесення до громадян потреби звертатися до правоохоронних органів із заявами й доказами скоєних злочинів, зокрема через інтернет і телефонний зв’язок.
• збільшити зусилля щодо фіксації злочинів сексуального характеру, зокрема проти дітей. Більшість із них залишаються латентними і вкрай мало фіксуються правоохоронними органами.

• максимально використовувати міжнародні канали для моніторингу стану дітей, які були депортовані до Росії, документувати скоєні проти них злочини. Сприяти більшому залученню міжнародних організацій і волонтерських спільнот до процесу повернення додому українських дітей.
• проводити інформаційно-роз’яснювальні розмови з дітьми щодо правил безпеки в інтернеті та наявних схем вербування / втягування підлітків у війну (передання розвідувальних даних, участь в агітації тощо).
• визнати «Юнармию», «Движение», «Большую перемену» як рухи та організації нацистського тоталітарного режиму. Заборонити на території України їхню діяльність та використання їхньої символіки.

Детальніше зі звітом можна ознайомитися за посиланням.

Благодійний фонд «Голоси дітей» з 2015 року надає психологічну та психосоціальну допомогу дітям, які постраждали від війни. Нині його учасники та волонтери допомагають постраждалим дітям та сім'ям з усієї країни, надають термінову психологічну допомогу, асистують у процесі евакуації. Напрямки діяльності фонду — психологічна допомога дітям та батькам, які постраждали від війни; екстрена допомога жінкам та дітям — переселенцям з усієї України — предметами першої необхідності, поселенням та переїздом; створення осередків для проведення групових занять з дітьми, які були евакуйовані з-під обстрілів; індивідуальна допомога сім'ям з дітьми, які постраждали від війни.

Раніше «ЗМІ для змін» розповідав про допомогу дітям під час війни. Наприклад, благодійний фонд «Діти Героїв» забезпечує дітей засобами обігріву та теплим одягом. Також діти, які втратили батьків внаслідок війни, пройшли реабілітацію у таборі Gen Camp на півдні Іспанії. А от дослідження stop_sexтинг зафіксувало тенденцію зростання онлайн-часу дітей, тому його автори зібрали поради, як говорити про онлайн-небезпеку та куди звертатися у випадку проблем.