Громадська організація «Платформа прав людини» представила аналітичний звіт «Війна у цифровому вимірі та права людини», підготовлений за результатами моніторингу дотримання в Україні цифрових прав за рік дії правового режиму воєнного стану.

Виконавча директорка організації Олександра Степанова розповіла, що всі результати моніторингу аналізуються крізь призму війни, але поряд з необхідністю зміцнювати безпеку країни слід дотримуватися прав людини в онлайні.

«Ще недавно поняття цифрових прав було не настільки зрозумілим, а сьогодні ми точно знаємо, що права людини існують в онлайні, так само як і офлайн. З 2019 року "Платформа прав людини" почала моніторити, що відбувається в онлайні, щоб сприяти розвитку прав людини в інтернеті. Ми готували звіти та за потреби ініціювали дискусії, щоб вчасно реагувати на виклики. Однак поки весь світ зростав і розвивався, наш сусід діставав і полірував приховану зброю минулих часів і готувався до повномасштабної війни. На жаль, 24 лютого ми зіткнулися з великою війною, і цей виклик ще не завершився. Права людини стали непріоритетним завданням для уряду, вони в деяких випадках можуть бути обмежені в умовах воєнного стану. Отже, і наш моніторинг зазнав змін. Війна триває не лише на території України, а і в онлайн-просторі», — сказала Олександра Степанова.

Згідно з даними моніторингу, кількість випадків поширення дезінформації зросла у сотні разів.

«Дослідження тривало з 2019 року. У 2019, 20, 21-му роках кількість дезінформаційних повідомлень була в межах 50 на рік, і в більшості випадків ці фейки стосувалися коронавірусу. Хоча вже в ці роки почала з'являтися тенденція поширення фейків про війну: звинувачення українських військових в обстрілах мирного населення на Донбасі, звинувачення влади в небажанні врегулювати конфлікт мирним шляхом, будівництві американських біолабораторій в Україні. З лютого 2022-го кількість дезінформаційних повідомлень зросла у сотні разів, щомісяця ми фіксуємо більш як 100 таких повідомлень. За 2022 рік було більш як 800 тем, які систематично використовувалися для фейків: звинувачення ЗСУ у різних воєнних злочинах, в обстрілах мирного населення, Запорізької АЕС, у знущанні з російськомовних на деокупованих територіях, звинувачення української влади в небажанні мирного врегулювання, країн Європи й Америки — у постачанні зброї та веденні війни на території України тощо», — сказала Ольга Вдовенко, експертка з питань доступу до публічної інформації, адвокатеса.

За словами експертів, соцмережі почали обмежувати пости про війну, інформацію, яку поширюють українці, почали застосовувати алгоритми, що обмежують до неї доступ. Кількість блокованих російських ресурсів теж зросла, але представники ППЛ не вважають це порушенням, тому що це відбувається у рамках українського законодавства на час воєнного стану. 

З'явилися і нові виклики, зокрема, відключення інтернету через дії ворога, проблеми з енергопостачанням. У деяких категоріях показники змінилися у десятки разів, а в деяких — у мільйони.

«Це здивує вас, як здивувало нас, коли ми отримали відповіді від Держспецзв'язку на наші запити щодо кількості кібератак щомісячно. Вона сягає 50 млн на місяць. Ця цифра вражає і є непорівнянною з цифрами до вторгнення Росії. Ці атаки спрямовані здебільшого на держоргани, органи місцевого самоврядування. Кількість фішингових атак зросла у сотні разів», — додала Ольга Вдовенко.

Зазнало змін українське законодавство, внесені зміни до Кримінального кодексу, з'явилися нові статті, що забороняють поширювати певні види інформації, і експерти ППЛ щомісяця досліджують вироки судів.

Євген Воробйов, медіаюрист-практик, адвокат, повідомив, що з 2014 по 2018 роки в реєстрі судових рішень було тільки 133 вироки за поширення забороненого контенту. А з 1 січня 2019 до вересня 2022-го — 397 вироків, з яких 173 — за новими статтями Кримінального кодексу, які передбачають заборону поширення шкідливого контенту.

«Висновки — внесення нових змін до Кримінального кодексу, додавання відповідних заборон призвело до того, що вироків стало втричі більше, тобто держава стала активніше протидіяти поширенню забороненої інформації. З'явився новий інструмент або ж ми бачимо більш активну роботу правоохоронних органів», — зазначив Євген Воробйов. 

За його словами, вироки щодо забороненого контенту виносили за трьома статтями Кримінального кодексу:

• ст.110 — про публічні заклики або розповсюдження матеріалів щодо зміни меж територій або державного кордону. За цією статтею був 171 вирок, з яких 102 — з 1 січ 2019 до вересня 2022-го;
• ст.109 — публічні заклики до насильницької зміни чи повалення конституційного ладу або до захоплення державної влади, а також розповсюдження матеріалів із закликами до вчинення таких дій. За нею був 121 вирок (67 — з 1 січ 2019 до вересня 2022-го);
• нова ст.346-2 (повністю звучить так: виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України, розпочатої у 2014 році, у тому числі шляхом представлення збройної агресії Російської Федерації проти України як внутрішнього громадянського конфлікту, виправдовування, визнання правомірною, заперечення тимчасової окупації частини території України, а також глорифікація осіб, які здійснювали збройну агресію Російської Федерації проти України, розпочату у 2014 році, представників збройних формувань Російської Федерації, іррегулярних незаконних збройних формувань, озброєних банд та груп найманців, створених, підпорядкованих, керованих та фінансованих Російською Федерацією, а також представників окупаційної адміністрації Російської Федерації, яку складають її державні органи і структури, функціонально відповідальні за управління тимчасово окупованими територіями України, та представників підконтрольних Російській Федерації самопроголошених органів, які узурпували виконання владних функцій на тимчасово окупованих територіях України) — 99 вироків.

«Також ми виявили, що більш ніж половина вироків не містить інформації, яка стала підставою для притягнення до кримінальної відповідальності. Ми не можемо оцінити зміст інформації, а також те, чи пропорційним є застосування покарання до осіб. Це є потенційним порушенням, оскільки така інформація повинна оприлюднюватися, закон України про інформацію передбачає, що така інформація не може бути обмеженою. Також це могло б бути корисним суспільству для попередження та підвищення грамотності», — вважає правник.

За його словами, майже у 90% випадків вироків суди не оцінювали інформацію на предмет наявності оцінних суджень, а приймали рішення на основі лінгвістичної експертизи. На думку Воробйова, це не дозволяло повною мірою зрозуміти, чи повністю суд досліджував докази.

Микола Гринишак, медіаюрист-практик, адвокат, надав інформацію про блокування інтернет-ресурсів зі шкідливим контентом.

«Тенденція блокування вебсайтів у перші місяці війни виглядає так: у перші дні великої війни на підставі рекомендацій Національного центру оперативно-технічного управління мережами телекомунікацій заблоковано 50 інтернет-ресурсів, за допомогою яких забезпечувалася ретрансляція російських телеканалів. А вже 28 лютого відбулося блокування 642 автоматичних систем, на підставі яких агресор здійснював кібератаки на українські органи влади, розповсюджував фейкову інформацію щодо війни. За березень було заблоковано більш як 100 вебресурсів і вебадрес, через які також розповсюджувалися фейки. І 1 квітня ще 43 вебсайти було заблоковано. Всього за цей період на підставі рекомендацій Національного центру було заблоковано 854 вебресурси».

Експерти підготували висновки до річного моніторингу. Нагадаємо, що «Платформа прав людини» щомісяця публікує звіти про дотримання цифрових прав в Україні. Зокрема, за посиланнями можна переглянути звіти за грудень 2022 року або за січень цього.

Повністю презентацію можна переглянути нижче:

Нагадаємо, раніше «ЗМІ для змін» писав, що повномасштабне вторгнення Росії «серйозно погіршило» права людей в Україні. Про це йдеться у доповіді Управління Верховного комісара ООН з прав людини за період з 24 лютого до 15 травня 2022 року.

«Платформа прав людини» зареєстрована 2016 року. Її місія — захистити та розвивати права і свободи людини, сприяти становленню вільних та професійних ЗМІ, реалізувати освітню та просвітницьку діяльність для сприяння встановленню демократичного, громадянського суспільства в Україні.

На початку січня фахівці ППЛ опублікували аналітичний звіт про те, що не так із законодавством і практикою у сфері поширення незаконної інформації в інтернеті до та після початку повномасштабного вторгнення.

Також додамо, що цифрові права людини — це набір прав кожної людини на доступ до цифрових послуг та на використання комп'ютерів, мобільного зв'язку та інтернету для передачі інформації. Рада ООН з прав людини ухвалила резолюцію, згідно з якою всі права людини з режиму офлайн однаковою мірою повинні застосовуватись і онлайн.

Фото: Український кризовий медіацентр. На загальному фото зліва направо: Олександра Степанова, Ольга Вдовенко, Євген Воробйов, Микола Гринишак.