Більшість громадян України виступає за дострокове позбавлення повноважень політиків від проросійських партій. Натомість лише 3% громадян України готові дати депутатам заборонених партій допрацювати до наступних виборів.

Про це свідчать результати соціологічного опитування, що проводилося Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва спільно з соціологічною службою Центру Разумкова на замовлення Руху «Чесно» з 13 по 21 грудня 2022 року.

«14% українців виступають за дострокове позбавлення повноважень політиків від проросійських партій, 10,5% за дострокове позбавлення повноважень та заборону балотуватись знову, 11% за проведення люстрації та заборону обіймати державні посади, 17% українців вимагають від правоохоронців розслідувати діяльність кожного окремо і перевірити на факти держзради, а 39% за все вище перелічене», — інформує сайт «Чесно».

«Уже майже рік, як триває повномасштабна війна. Суди формально заборонили проросійські партії, але депутати заборонених партій досі залишаються у місцевих радах і парламенті. Публічне звернення до парламенту від Руху "Чесно" та наших колег із громадського сектору і ЗМІ щодо усунення з головування у комітеті свободи слова фігуранта Реєстру держзрадників Нестора Шуфрича — проігнороване», — зазначила лідерка Руху «Чесно» Віта Думанська.

• Читайте також: Нестор Шуфрич: Коли була загроза нападу на Київ, я теж приєднався до невеликого загону і був готовий з автоматом захищати Верховну Раду

За її словами, це вирішується дуже просто — однією постановою:

«Верховна Рада невідкладно має напрацювати єдину політику щодо представників проросійських партій, аби вони не могли бути депутатами зараз, і впливати на політичну систему в майбутньому», — наголошує Думанська.  

Лідерка Руху «Чесно» також звертає увагу на важливість судової реформи, бо «винні мають бути притягнуті до відповідальності у розумні строки». 

«Неприпустимо, щоб справи щодо держзрадників тривали так довго, як з Нелею Штепою, яка виграла справу в ЄСПЛ і отримала компенсацію з держбюджету», — підкреслює Віта Думанська. 

Опитування методом face-to-face проводилося у Вінницькій, Волинській, Дніпропетровській, Житомирській, Закарпатській, Запорізькій, Івано-Франківській, Київській, Кіровоградській, Львівській, Миколаївській, Одеській, Полтавській, Рівненській, Сумській, Тернопільській, Харківській, Херсонській, Хмельницькій, Черкаській, Чернігівській, Чернівецькій областях та місті Києві (у Запорізькій, Миколаївській, Харківській та Херсонській областях – лише на тих територіях, що контролюються урядом України та на яких не ведуться бойові дії).

Опитування проводилося за стратифікованою багатоступеневою вибіркою із застосуванням випадкового відбору на перших етапах формування вибірки та квотного методу відбору респондентів на заключному етапі (коли здійснювався відбір респондентів за статево-віковими квотами). Структура вибіркової сукупності відтворює демографічну структуру дорослого населення територій, на яких проводилося опитування, станом на початок 2022 року (за віком, статтю, типом поселення).

Опитано 2018 респондентів віком від 18 років. Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,3%. Разом з тим, додаткові систематичні відхилення вибірки можуть бути зумовлені наслідками російської агресії, зокрема, вимушеною евакуацією мільйонів громадян.

Нагадаємо, Кабінет міністрів України подав законопроєкт щодо позбавлення мандатів депутатів проросійських партій у місцевих радах, але його не виносять на розгляд парламенту, як й інші законодавчі ініціативи. Наразі триває збір підписів, щоб внести ці проєкти у порядок денний ВР.

Фото: Олександр Клименко, «Голос України»