Громадські організації та індустріальні об’єднання звернулись до Верховної Ради та парламентських фракцій із закликом довести до логічного завершення реформування законодавства у сфері медіа та ухвалити новий закон «Про медіа». Відповідна заява опублікована на сайті Центру демократії та верховенства права.

«З часу оновлення чинного Закону України “Про телебачення і радіомовлення” минуло 16 років і він не відповідає ані технологічному розвитку, ані сучасним викликам, в тому числі викликам війни, поширення дезінформації та стрімкого розвитку онлайн-середовища. Закон України “Про медіа” є євроінтеграційним. Відповідно до Угоди про асоціацію між Україною та ЄС Україна має зобов’язання оновлення законодавства у сфері аудіовізуальних медіа-сервісів відповідно до вимог директиви про аудіовізуальні медіа-сервіси. Закон було ухвалено в першому читанні в серпні 2022 року, на 3 роки пізніше первинно визначеного строку угодою про асоціацію», — говориться в заяві.

Після надання Україні 23 червня 2022 року статусу держави-кандидата на входження до ЄС Україна має першочергово виконати сім рекомендацій Єврокомісії, одним з яких є ухвалення комплексного закону про медіа як адаптація до європейських норм.

Зокрема, Комісія рекомендує надати Україні статус кандидата за умови, що буде вжито таких кроків: подолання впливу суб’єктів з корисливими інтересами шляхом ухвалення закону про медіа, який узгоджує законодавство України з Директивою ЄС про аудіовізуальні медіапослуги та надає повноваження незалежному медіарегулятору.

Саме ухвалення законопроєкту в грудні 2022 має показати, що Україна таки має серйозні наміри щодо вступу до Європейського Союзу та є відповідальним партнером, який виконує взяті на себе зобов’язання. Законопроєкт про медіа системно змінює підхід до регулювання медійного простору: змінює систему ліцензування і реєстрації, запроваджує приписи та упорядковує систему санкцій, запроваджує нове для медійного простору явище — систему співрегулювання та посилює функціонал незалежного регулятора — Національної ради України з питань телебачення та радіомовлення.

На думку ГО, важливим моментом є те, що новий закон пропонує регулювання порядку діяльності регулятора та медіа під час агресії, надає визначення «держави-агресора», визначає зміст інформації, яка пов’язана зі збройною агресією, що її суб’єктам у сфері аудіовізуальних, друкованих та онлайн-медіа забороняється поширювати, містить обмеження щодо діяльності суб’єктів у сфері медіа під час збройної агресії, забороняє діяльність медіасервісів держави-окупанта тощо. 

«Законопроект розроблено робочою групою, що складалася з представників медіа, регулятора, громадських організацій. Текст законопроекту неодноразово проходив оцінку європейських експертів, які надавали свої зауваження і пропозиції щодо приведення його до вимог європейських норм.  Ми вважаємо, що прийняття Закону України “Про медіа” є безпосереднім пріоритетом для вирішення викликів у аудіовізуальному секторі та невід’ємним кроком України до європейського простору. Новий закон про медіа має створити єдину послідовну та комплексну правову базу, що призведе до ефективного регулювання медіасередовища та ефективно забезпечує захист інформаційної безпеки України», — говориться в заяві.

Підписанти заяви закликали парламентські фракції і групи, попри можливі застереження до тих чи інших норм, відповідально поставитися до виконання міжнародних зобов’язань з боку України та забезпечити проходження законопроєкту «Про медіа» у другому читанні та в цілому. 

Підписанти:

ГО «Центр демократії та верховенства права»

ГО «Лабораторія цифрової безпеки»

ГО «Платформа прав людини»

Асоціація правовласників та постачальників контенту

ГО «Фундація Суспільність»

Національна асоціація медіа 

Міжгалузеве об’єднання «Радіокомітет»

ГО «Інтерньюз-Україна»

30 серпня Верховна Рада підтримала законопроєкт «Про медіа» у першому повторному читанні, «за» проголосували 233 нардепи. Ще 27 липня 2022 року нардепи внесли доповнення до законопроєкту «Про медіа».

Ухвалення цього закону є однією з вимог для вступу України до ЄС. Законопроєкт пропонує запровадити регуляцію онлайн-ЗМІ та різних вебплатформ (на кшталт Netlix чи Facebook). Передбачено й механізм співрегуляції. Окремий розділ законопроєкту присвячено мовленню громад (community media) — третьому сектору мовлення, що існує в Європі паралельно із суспільним та комерційним. Законопроєкт «Про медіа» передбачає, зокрема, й залучення Нацради до формування «чорних списків» діячів, що загрожують нацбезпеці.  

В Україні критика законопроєкту зосередилась на тому, що нібито нова редакція документа «фактично скасовує заборону російської музики та "чорні списки"» діячів, які загрожують національній безпеці України. 

Член Національної ради з питань телебачення та радіомовлення, медіаюрист Олександр Бурмагін запевнив, що законопроєкт «Про медіа» не знищує «чорні списки». За його словами, він робить його ведення більш цивілізованим.

Також спільнота критикує окремі положення законопроєкту, які нібито містять чимало послаблень для російськомовної медіаіндустрії. Зокрема, як заявляв громадянський рух «Відсіч», ці зміни передбачають фактичне зменшення української пісенної квоти в радіоефірі на 10%.

Нардеп «Слуги народу» Євгенія Кравчук заявила, що ухвалений законопроєкт «Про медіа» не зменшує квоти, а збільшує.

6 грудня Комітет з питань гуманітарної та інформаційної політики на засіданні, яке тривало впродовж п’яти днів, розглянув 2323 поправки і більшістю голосів рекомендував Верховній Раді підтримати законопроєкт «Про медіа» у другому читанні і в цілому.

Фото: Shutterstock/«Радіо Свобода»