Індекс сприйняття корупції-2021: в Україні період застою, рекомендації виконані частково, проте динаміка позитивна

Індекс сприйняття корупції-2021: в Україні період застою, рекомендації виконані частково, проте динаміка позитивна

15:43,
25 Січня 2022
2448

Індекс сприйняття корупції-2021: в Україні період застою, рекомендації виконані частково, проте динаміка позитивна

15:43,
25 Січня 2022
2448
Індекс сприйняття корупції-2021: в Україні період застою, рекомендації виконані частково, проте динаміка позитивна
Індекс сприйняття корупції-2021: в Україні період застою, рекомендації виконані частково, проте динаміка позитивна
«+ 6 балів за 10 років — це недостатньо хороший результат для країни, очільники якої поставили боротьбу з корупцією як одну з пріоритетних цілей своєї діяльності», — Transparency International Ukraine.

25 січня глобальна мережа Transparency International опублікувала результати Індексу сприйняття корупції за 2021 рік у світі, у тому числі — в Україні.

Нагадаємо, Індекс сприйняття корупції (Corruption Perceptions Index, CPI) — це показник, який з 1995 року розраховується міжнародною організацією Transparency International на основі 13 досліджень міжнародних установ і дослідницьких центрів. Ключовий показник Індексу — кількість балів від 0 до 100 — вказує на те, як країна бореться з корупцією. Мінімальна оцінка (0 балів) означає, що корупція фактично підміняє собою державу. Максимальна (100 балів) свідчить про те, що корупція майже відсутня в житті суспільства. Індекс оцінює корупцію лише в державному секторі. Оцінка України, як і торік, сформована з 9 досліджень міжнародних організацій і медіа, зокрема Фонду Бертельсманна, Freedom House, The Economist, Global Insight та інших.

У 2021 році Україна отримала 32 бали зі ста можливих, згідно з рейтингом ТІ. Це 122-е місце зі 180 країн. Такий же результат має африканська держава Есватіні (Свазіленд), на один бал Україну випередили Замбія, Непал, Єгипет, Філіппіни та Алжир.

Країни-сусідки, згідно з інфографікою, теж втратили позиції, окрім Польщі, яка лишається лідеркою регіону. Цьогоріч до незмінних лідерів СРІ — Данії та Нової Зеландії — доєдналася Фінляндія, покращивши показник на 3 бали і здобувши 88 балів зі 100 можливих. У кінці рейтингу залишаються Сомалі, Сирія (по 13 балів) і Південний Судан (11).

Нагадаємо, у 2020 році Україна підвищила результат на 3 бали та з результатом у 33 бали зі ста можливих посіла 117-те місце зі 180 країн у списку СРІ.

«Зниження в межах похибки свідчить про період застою. Влада затягує виконання багатьох важливих антикорупційних обіцянок. Ми маємо пам’ятати, що відхилення від антикорупційного порядку денного грає на руку як внутрішнім, так і зовнішнім ворогам України», — прокоментував виконавчий директор Transparency International Ukraine Андрій Боровик під час презентації результатів.

У звіті ТІ відзначила, що з 2012 року показники України суттєво покращилися. Вона ввійшла до числа 25 країн, у яких в 10-річній динаміці зафіксоване статистично значуще зростання (разом із Вірменією, Анголою, Грецією та Італією).

В організації додали, що з наданих у 2021 році рекомендацій для зниження рівня корупції в Україні дві виконані частково.

Водночас серед позитивних антикорупційних зрушень за минулий рік у ТІ відзначили відновлення повноважень НАЗК, збереження інституту викривачів, оновлення законів щодо роботи Агентства з розшуку та менеджменту активів (АРМА) і НАБУ, винесені десятки вироків ВАКС, запуск інструменту цивільної конфіскації, а також електронного реєстру звітності політичних партій Politdata в НАЗК.

На думку аналітиків ТІ, негативно на результаті України позначилися зміни в антимонопольному законодавстві, зростання тиску на антикорупційну систему, втручання в роботу Вищого антикорупційного суду, не ухвалена Антикорупційна стратегія та гальмування судової реформи.

Щоб піднятися в рейтингу, ТІ порадила українській владі п'ять кроків:

  1. Завершити конкурси й обрати доброчесних керівників САП, АРМА та НАБУ.
  2. Ухвалити державну Антикорупційну стратегію та програму з її втілення.
  3. Провести реформу конституційного правосуддя з урахуванням висновків, наданих Венеційською комісією.
  4. Забезпечити прозорий облік державної власності та продовжити курс на приватизацію.
  5. Мінімізувати ризики ухвалення законопроєктів, які виводять закупівлі з-під дії Закону України «Про публічні закупівлі».

Нагадаємо, керівниця ГО «Разом проти корупції» Оксана Величко розповіла в інтерв'ю про ліквідацію корупційних схем у будівництві, оцінці майна чи призначенні головних лікарів, про співпрацю із владою в боротьбі з корупцією та про зворотний бік децентралізації.

«Детектор медіа» підбив підсумки року в громадському секторі, розповів про ключові ухвалені закони щодо реформ, а також про плани відомих громадських організацій на 2022 рік у першій і другій частинах тексту.

Інфографіка ТІ Україна

Читайте також
Команда «Детектора медіа» не лише бореться за якість української журналістики, але й розповідає про суспільно важливі процеси в Україні. Наші журналісти пишуть про досягнення та проблеми громадського сектору й показують, як активісти впливають на реформи.

Запрошуємо вас долучитися до Спільноти «Детектора медіа». Та разом працювати над тим, щоб ініціативи, які захищають демократичні цінності, ставали більш видимими.
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Коментарі
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду