Центр протидії корупції та «Автомайдан» дослідили та передали інформацію до Мін'юсту про конфісковані активи російського олігарха Дерипаски
Центр протидії корупції та «Автомайдан» дослідили та передали інформацію до Мін'юсту про конфісковані активи російського олігарха Дерипаски
Вищий антикорупційний суд задовольнив позов Мін'юсту про конфіскацію активів російського олігарха Дерипаски. Про це повідомив «Центр протидії корупції».
«Зокрема, суд конфіскував у путінського олігарха Миколаївський глиноземний завод. Це одне з найбільших в Європі підприємств кольорової металургії. Лише статутний капітал заводу-гіганта складає 1,5 млрд грн. Окрім того, ВАКС конфіскував ТОВ "Гуардон Україна" (статутний капітал — 1,5 млрд грн), ТОВ "Компанія Алюміній України (статутний капітал — 534 млн грн), Глухівський кар’єр кварцитів, Жежелівський та Хустський кар’єри, а також усе їхнє майно», — ідеться у повідомленні антикорупційної організації.
Згідно з повідомленням, рішення ухвалила колегія суддів ВАКС у складі Віри Михайленко, Тимура Хамзіна та Сергія Мойсака. У одного з суддів була окрема думка.
«Особливо приємно, що справа про конфіскацію активів Дерипаски зрушила з мертвої точки після нашого з "Автомайданом" звернення до Мін’юсту. Наша команда детально дослідила зв’язки офшорок, на які записані активи Дерипаски в Україні, з самим олігархом та передала цю інформацію до Мін’юсту. Ще раніше ми з партнерами розробили закон, за яким і конфісковують майно росіян. Не через арешти (які легко знімаються), а через конфіскацію», — повідомив Центр протидії корупції.
Як повідомляв раніше «Укрінформ» із посиланням на Мін'юст, Міністерство юстиції 10 січня подало позов до ВАКС про застосування санкції про стягнення активів у дохід держави до Олега Дерипаски, який через групи пов'язаних компаній володіє активами у низці українських підприємств.
«До Олега Дерипаски застосовано санкції як Україною, так і США, ЄС, Великою Британією, Польщею, Швейцарською Конфедерацією, Австралією та Новою Зеландією. Із отриманих відповідей на запити Мін’юсту та згідно з міжнародними санкціями вбачається, що підсанкційна особа є громадянином Росії, підтримує путінський режим, оскільки залучена до одержання вигоди від уряду Росії та виробництва бронетехніки, яка застосовується країною-агресором у війні проти України. Міністерством юстиції України зібрано достатню доказову базу для звернення до ВАКС щодо стягнення його активів в Україні у дохід держави», — цитувала агенція Ірину Мудру, заступницю міністра.
Зазначається, що в процесі встановлення підстав на запити Мін’юсту отримано інформацію, що група металургійних підприємств «Об’єднана компанія "Русал"» постачає алюмінієву продукцію російським підприємствам оборонного комплексу, які безпосередньо здійснюють розробку, виробництво і постачання для потреб збройних сил Росії військової техніки, зброї та боєприпасів. При цьому частину алюмінієвої продукції виготовляють із сировини українського походження, а саме виробництва ТОВ «Миколаївський глиноземний завод».
28 грудня минулого року ЦПК проінформував, що звернулися до Міністерства юстиції щодо конфіскації активів компаній, які пов’язані з Дерипаскою.
«З травня 2022 року в Україні діє закон, який дозволяє ефективно конфіскувати майно підсанкційних осіб та компаній, які сприяли російському вторгненню в Україну. ЦПК брали активну участь у його розробці та впровадженні. Механізм передбачає наступне. РНБО накладає санкції на певних осіб чи компанії у вигляді блокування активів. Міністерство юстиції звертається із заявою до Вищого антикорупційного суду про стягнення таких активів у дохід держави. Після чого ВАКС має розглянути позов і прийняти відповідне рішення протягом 10 днів», — ішлося тоді в повідомленні.
Центр протидії корупції — це громадська організація, що працює над тим, щоб корупція в Україні стала винятком, розробляє законопроєкти та добивається їх ухвалення та повноцінної роботи, незворотності покарання для корупціонерів. Голова правління ЦПК — Віталій Шабунін, а до наглядової ради входить низка іноземних журналістів і юристів.
«Автомайдан» — всеукраїнське об’єднання, яке існує з 2013 року. Основні напрямки діяльності — боротьба з корупцією та реформування судової влади, органів прокуратури та МВС.
Раніше «ЗМІ для змін» розповідав, що антикорупційні організації розкритикували сімох із восьми новообраних членів Вищої ради правосуддя. А також — що Центр прав людини «Zmina» скерував до уповноваженого з прав людини Верховної Ради України скаргу щодо реєстру судових рішень, доступ до якого закрили з початком великомасштабного наступу Росії та з якого вилучили багато справ.
Фото: World Economic Forum / Flickr