Днями волонтери спілки «Поруч» здійснили чергову гуманітарну місію у прифронтові населені пункти. Цього разу метою команди було доставити допомогу в Очеретине, що в Донецькій області.

Населений пункт розташований за 10 км від Авдіївки, де точаться активні бої. В Очеретиному немає бойових дій, іноді бувають «прильоти». Але тут немає і звичного життя: ні світла, ні води, ні опалення, жодного магазину, який би працював. До найближчого міста, де можна купити продукти, Мирнограда — 30 км. Та не в усіх є гроші, аби щось купити. Таке життя триває вже рік, ще й під постійні звуки вибухів.

Та попри всі труднощі, в Очеретиному між людьми переважає взаємопідтримка та допомога. Місцеві облаштували гуртожитки в підвалах і допомагають одне одному виживати.

«Одна жінка запросила нас до себе в гості, щоб показати, як вони живуть. Звісно, умови жахливі: тече дах, немає світла, збирають технічну воду. Разом вони зробили піч. Адже під землею холодно. Коли у них була буржуйка, то взагалі доводилося спати по дві години, щоб постійно топити. У нас якраз був із собою генератор, і ми дали його цим людям, щоб хоча б якось полегшити їхнє життя», — розповіли благодійники.

Волонтери доставили в Очеретине буржуйки, пледи, ліки, таблетки для очищення води, їжу, також іграшки і канцелярію для дітей. На превеликий жаль, у населеному пункті перебувають діти. Також тут багато лежачих та людей з обмеженими можливостями, котрі просто не можуть виїхати. Багато з тих, хто виїжджав, вже повернулися. Хтось не знайшов прихистку та роботи, у когось закінчилися кошти.

«В Очеретиному жахливо. Але тут неймовірні люди — щирі, гостинні, усміхаються, але в очах ми побачили біль та відчай. Вони розуміють: якщо Авдіївка впаде, то їхнє селище наступне, яке окупанти можуть просто стерти з лиця землі. Щодня вони живуть з цими думками, але попри все намагаються якось відволікатися та підтримувати одне одного. Тут залишилися деякі майстри. Уявляєте, вони собі всім селом манікюр роблять», — говорять волонтери.

Під час перебування у селищі волонтери спілки «Поруч» спілкувалися з людьми, слухали розповіді про їхнє життя. Ні, жителі Очеретиного не жаліються. Звісно, кажуть, що важко, але вірять, що буде краще, вірять, що зовсім скоро Україна переможе. І їхнє Очеретине повернеться до звичайного життя.

«Після гуманітарних місій і всього побаченого дорога додому надзвичайно важка. Нас наче розриває на шматочки. Ми поїхали з Очеретиного, а люди там залишилися, в тому пеклі… В такі моменти нам здається, що того, що ми робимо, замало. І нам дуже хочеться допомагати ще більше», — поділилися враженнями учасники місії.

Волонтерська спілка «Поруч» висловлює вдячність усім, хто допомагає здійснювати гуманітарні місії. Саме завдяки підтримці партнерів та донатам звичайних людей благодійники мають змогу доставляти вкрай необхідне в прифронтові населені пункти.

«Звісно, нам хотілося б охопити увагою більше міст та селищ. Адже ми все бачимо на власні очі й розуміємо, в яких надскладних умовах живуть там люди. Інколи не живуть, а виживають. Вдячні всім за допомогу. Разом ми сила!» — наголосила керівниця волонтерської спілки «Поруч» Русана Шарлай.