У кінці кожного року «Детектор медіа» підбиває підсумки. 2022 рік був такий, що краще б його не було. Але ми його пережили. Тому аналізуємо, як змінилися, що втратили і що набули медіапростір, медіаринок і медіаспільнота України за цей рік; намагаємося спрогнозувати, що буде далі; віримо в нашу армію і нашу перемогу.

Всі підсумкові матеріали про те, яким був для медіаринку 2022 рік, шукайте за тегом підсумки року 2022.

Громадський сектор України теж не пас задніх у цей воєнний рік. А наш підсайт «ЗМІ для змін» у міру сил та можливостей висвітлював цю роботу на своїх сторінках. Раніше ми пропонували переглянути десять найпопулярніших інтерв’ю року, а нині до вашої уваги — десятка найвідвідуваніших статей за рік.

Креативні сили України: ще один фланг інформаційної війни проти російських загарбників

Найбільш відвідуваним за весь 2022 рік був матеріал Анни Єгорової про «Креативні сили України». Це спільнота диджитал-фахівців у телеграмі, яка виникла в перші дні вторгнення Росії в Україну Відеомейкери, копірайтери, ілюстратори створюють професійний контент і поширюють його, щоби протидіяти дезінформації, за допомогою фото- та відеоконтенту психологічно тиснути на ворогів і підтримувати союзників. Меми про киянку з банкою огірків, жарти про 12 тисяч (на той момент) мертвих окупантів, відеоролики для медіа — про все це розповіли представники руху.

Лідери громадських організацій про цілі на 2022 рік. Частина перша

Лідери громадських організацій про цілі на 2022 рік. Частина друга

Майже рік тому, в січні 2022 року, ми вирішили запитати в лідерів громадських, правозахисних, благодійних і волонтерських організацій, спілок, фондів, ініціатив, аналітичних центрів (трьома словами — організацій громадянського суспільства): яку основну ціль вони ставлять своїй організації на 2022 рік. Цікаво побачити, які проблеми були на порядку денному до початку повномасштабного наступу Росії. А ще — спробувати уявити: чи вдалося б їх розв’язати, якби не війна. Тож читайте дві частини (перша, друга) цього великого опитування, щоби розуміти, над чим варто далі працювати і в прийдешньому році.

Нагороди і премії громадського сектору. Календар-добірка для ЗМІ

Цей текст — путівник добіркою премій і нагород у громадському секторі, що не будуть зайвими в календарі журналіста. Адже «ЗМІ для змін» — це проєкт, який допомагає громадським організаціям та ініціативам ставати більш видимими для українських медіа. Відповідно, кожна премія — привід згадати (і написати) про її номінантів і лауреатів, про їхню вагому роботу й солідні здобутки. Напевно, саме тому матеріал про десятку недержавних нагород і відзнак у сфері громадського активізму, волонтерства і благодійності — у добірці найбільш відвідуваних матеріалів сайта за рік.

«Не будемо говорити, що армія в нас толерантна». Як громадські ініціативи борються за рівність у війську

«Війна зробила їх штурмовичками, спайперками, парамедичками… Коли почалися бойові дії, жінки пішли на фронт доброволицями, але, виконуючи на рівні з чоловіками бойові завдання, фактично не мали права займати бойові посади. Снайперок оформлювали як кухарок і кравчинь. Відповідно дівчата та жінки не мали права ані на соціальне забезпечення, ані на визнання того, що вони насправді робили на війні». Цей текст про те, на що часто заплющують очі або воліють не помічати, щоб не кидати тінь на українське військо. Але навіть коли вдавати, що нічого такого немає — проблема залишиться. Дослідити її і хоча би щось змінити покликаний адвокаційний проєкт «Невидимий батальйон», про який у нас є розповідь. Прикметно, що вийшла вона 10 лютого — за два тижні до великого вторгнення Росії. Чи змінилося щось зараз?

Як ЛГБТ-активісти протистоять вторгненню Росії в Україну

Війна об’єднала українців і відсунула на другий план відмінності. Зброю до рук узяли також представники ЛГБТ-спільноти. Інші її учасники волонтерять, допомагають військовим. Як каже один із героїв матеріалу, «коли людина наважується на камінг-аут у війську, це значить, що у підрозділі високий рівень довіри й поваги одне до одного, є командний дух». Про те, як саме представлені в українському війську відкриті  ЛГБТ-люди, розповідає матеріал Дениса Булавіна.

Перевірені ресурси для збору допомоги Україні за кордоном: краудфандингові платформи, організації та фонди

А цей матеріал не перестане бути корисним і в прийдешньому році, адже він — про перелік міжнародних платформ, організацій і фондів, за допомогою яких іноземці щоденно підтримують Україну. Володимир Куделя, асистент проєктів Центру демократії і верховенства права, зібрав в одному тексті платформи для збору коштів і список організацій і фондів, які працюють на перемогу.

Як кожен журналіст може допомогти покарати російських воєнних злочинців

У цьому матеріалі Анна Єгорова пояснює, як кожен журналіст може допомогти задокументувати злочини окупантів. «Не треба бути слідчими, щоб допомогти покарати винних. Злочини окупантів документують правозахисники, яким стануть у пригоді зібрані вами дані», — звертається авторка до читачів. І розповідає про ініціативу «Трибунал для Путіна», запроваджену Центром громадянських свобод. За це, серед іншого, організація отримала разом із російською і білоруською організаціями Нобелівську премію миру 2022 року.

«Є різниця між геноцидом і воєнними злочинами». Як правозахисники готуються до трибуналу над Росією

2022 рік — це рік війни, небачених із часу Другої світової злодіянь агресора на українських землях. Тому матеріали про те, як залишити російську агресію на порядку денному та допомогти Україні, — це фактично дороговкази для медіа і громадського сектора. Донести до світу масштаби воєнних злочинів Росії і створити механізми для їх документування — важлива мета для України. Способи досягнення цієї мети структури громадянського суспільства обговорили під час онлайн-дискусії, організованої Німецьким фондом Маршалла та коаліцією «Реанімаційний пакет реформ». Текст із цієї дискусії — в десятці найпопулярніших за рік.

Герої тилу. Чому плачуть і сміються волонтери Полтави

Полтава за місяці війни зі спокійного обласного центру перетворилася на гуманітарний, логістичний і транспортний хаб: за нею — області, де точиться війна. Саме місто — на роздоріжжі між Києвом, Харковом, Сумами, Дніпром і Донбасом. Полтава прийняла лише офіційно десятки тисяч переселенців. Волонтерство тут об’єднало і представників влади, і містян, і приїжджих. Які існують об’єднання, як вони працюють і, звісно ж, про їхніх підопічних — у тексті, який теж увійшов до десятки найпопулярніших на сайті «ЗМІ для змін» за минулий рік.

«Місце життя, місце новин, місце створення сенсів». Як працює медіацентр «Україна»

Створений на третьому тижні великої війни медіацентр «Україна» у Львові допомагає іноземним та українським журналістам, які висвітлюють російсько-українську війну. За перший місяць він прийняв понад 1500 медійників із десятків країн. Тут щодня відбуваються брифінги, які український глядач може побачити онлайн і в етері національного телемарафону. Як експертам медіасфери вдалося об’єднатися, які проблеми іноземних журналістів розв’язують і як допомагають світу зрозуміти Україну, розповіли співзасновники медіацентру Андрій Шевченко, Максим Саваневський і Василь Самохвалов.