Підписанти заяви, оприлюдненої на сайті Центру громадських свобод, наголошують на неприпустимості знущань над громадянами України на окупованих Росією територіях. Активісти також закликають правоохоронців розслідувати випадки таких злочинів, а організації з-за кордону — забезпечити міжнародну присутність на окупованих українських територіях, «де люди лишилися сам-на-сам із окупантом».  

«Детектор медіа» публікує повний текст заяви:

Житель Севастополя Володимир Романов з 18 травня 2022 веде у своєму телеграм-каналі рубрику «Денацифікація». Він викладає відеоролики, на яких громадяни України, жителі Херсонської, Запорізької областей та Автономної Республіки Крим просять вибачення за нелояльні стосовно армії РФ та російських військовослужбовців висловлювання в соціальних мережах. На цих відеозаписах жертви вимовляють заздалегідь підготовлений текст, іноді просто читаючи його з паперу. Наприкінці таких виступів ці люди говорять: «Я пройшов повний курс денацифікації». Так звану «денацифікацію» ​​російський окупаційний режим висуває як виправдання воєнної агресії РФ проти України.

Відеозаписи жертв «денацифікації» є у вільному доступі, вони стали об’єктом журналістського розслідування «Новой газеты».

Люди на відеозаписах просять вибачення недобровільно. Про це свідчать такі факти:

1. Відеозаписи із «вибаченнями» розміщуються не на сторінках осіб, які є власне на відео. Ці записи публікуються у телеграм-каналі Володимира Романова.
2. Деякі особи зняті за обставин, які принижують їхню гідність. Роман Сафаров, наприклад, у відеозаписі від 19 травня 2022 року роздягнений до пояса.
3. На відео із деякими особами помітні сліди насильства. Так, у кутку рота Віктора Квітки на відеозаписі від 20 травня 2022 видно сліди крові.

Ставлення, що принижує гідність цивільних осіб на окупованих територіях, є грубим порушенням Російською Федерацією Конвенції (IV) про захист цивільного населення під час війни від 12 серпня 1949 року. 

Підпункт «з» пункту 1 статті 3 цієї Конвенції забороняє зазіхання на людську гідність, зокрема, образливе, принизливе поводження.

«Особи під заступництвом мають право за будь-яких обставин на повагу до їхніх особистості, честі, сімейних прав, релігійних переконань та обрядів, звичок та звичаїв. З ними завжди поводитимуться гуманно, і, зокрема, вони охоронятимуться від будь-яких актів насильства чи залякування, від образ і цікавості натовпу», – йдеться у статті 27 Конвенції.

Підпункт «е» пункту 2 статті 75 Додаткового протоколу 1 до Женевських конвенцій від 12 серпня 1949 року щодо захисту жертв міжнародних збройних конфліктів забороняє погрожувати принизливим чи образливим поводженням.

Конвенція про захист цивільного населення під час війни встановлює зобов’язання для Російської Федерації. Ця Конвенція діє у випадку, навіть якщо одна із сторін не визнає стану війни, а також у всіх випадках окупації. Додатковий Протокол І передбачає різні варіанти реагування на порушення, наприклад, роботу Міжнародної комісії із встановлення фактів. Російська Федерація вийшла у 2019 році із компетенції Міжнародної комісії із встановлення фактів. Тепер Міжнародна комісія самостійно не може ініціювати розслідування випадків порушення Росією норм міжнародного гуманітарного права. Незважаючи на це, РФ має дотримуватися на окупованих територіях вимог Конвенції про захист цивільного населення під час війни.

Дії щодо громадян України, про яких сказано в цій заяві, а саме – посягання на людську гідність, зокрема образливе та принизливе поводження, є воєнним злочином у відповідності до пункту 2 статті 8 Римського статуту Міжнародного кримінального суду.

Ми заявляємо про неприпустимість приниження та знущання над громадянами України на окупованих Росією територіях та закликаємо припинити цю нелюдську практику.

Ми просимо правоохоронні органи України провести перевірку викладених фактів та порушити кримінальні справи щодо винних у порушенні прав громадян України. 

Ми звертаємо увагу на цей воєнний злочин Міжнародного кримінального суду та Міжнародної  комісії із розслідування, яка була створена Радою ООН з прав людини.

Ми вкотре просимо міжнародні організації забезпечити міжнародну присутність на окупованих Росією територіях, де люди лишилися сам-на-сам із окупантом.

Звернення підтримали:

Центр громадянських свобод
Експертна група «Сова»
МБО «Екологія – Право – Людина»
ГО «МАРТ»
Український кризовий медіа центр
Центр протидії корупції
Незалежна антикорупційна комісія – НАКО
One Philosophy
WeareUkraine.info
Фундація DEJURE 
Міжнародний благодійний фонд «ІЗОЛЯЦІЯ. Платформа культурних ініціатив»
Truth Hounds
Центр громадських ініціатив “Ідеї змін”
Луганський обласний правозахисний центр « Альтернатива»
Інститут масової інформації
ГО «Детектор медіа»
Одеська обласна організація ВГО КВУ
ГО Інститут розвитку регіональної преси
Центр глобалістики «Стратегія ХХІ»
БФ «Голоси дітей»
Харківська правозахисна група
Українська Гельсінська спілка з прав людини
Крайова Рада Українців Криму
Таврійська гуманітарна платформа
Фундація Відкритий Діалог
Європейська експертна асоціація
Всеукраїнське об’єднання «Автомайдан» 
Український осередок Міжнародного ПЕН-клубу
Об‘єднання родичів політв’язнів Кремля