Екологічні гарячі точки. Хто і як документує злочини агресора проти довкілля

Екологічні гарячі точки. Хто і як документує злочини агресора проти довкілля

14:07,
28 Травня 2022
881

Екологічні гарячі точки. Хто і як документує злочини агресора проти довкілля

14:07,
28 Травня 2022
881
Екологічні гарячі точки. Хто і як документує злочини агресора проти довкілля
Екологічні гарячі точки. Хто і як документує злочини агресора проти довкілля
Чому турбуватися слід не лише про Чорнобиль, чому складно фіксувати екозлочини та як вони стосуються кожного з нас.

Крім очевидних усьому цивілізованому світові руйнувань і страждань, росіяни завдають українцям і поки що невидимих ударів. Палаючі нафтобази, руйнування промислових об’єктів, покинута й розбита техніка, заховані міни завдають шкоди екосистемам і забруднюють повітря, землю та воду. Ці наслідки впливатимуть на життя українців довго, переконані екологи. Які злочини документують екологічні ініціативи, якими джерелами користуються та чого хочуть досягнути, розповідає керівниця відділу клімату громадської організації «Екодія» та робочої групи з документування екозлочинів Євгенія Засядько.

За три місяці великої війни зафіксували 254 випадки екоциду або потенційної шкоди довкіллю, спричинених російською агресією. Так «Екодія» і Міндовкілля називають зафіксовані інциденти. Екологічні «гарячі точки» України показує інтерактивна мапа.

Євгенія Засядько розповіла, що методику дослідження доробляють відповідно до реалій. Виділяють такі напрями документування: енергетична безпека (пошкодження газопроводів, теплових електростанцій), пошкодження промислових об’єктів (нафтобаз, заводів, АЗС, цистерн, руйнування очисних споруд), ядерна небезпека (потенційне забруднення радіацією), вплив на екосистеми (море, ліс, степ) та інші дії військових (запущені ракети, розбита техніка та міни, що в подальшому стане канцерогенним сміттям). «Навіть якщо завтра війна закінчиться, негативні наслідки для довкілля ми будемо спостерігати набагато довше. Зараз уже маємо заміновані території, забруднення підземних вод і ґрунтів. Це означає, що залежно від масштабів забруднення ми не зможемо використовувати їх роками», — пояснила Євгенія Засядько.

Війна вже відобразилась на довкіллі, розповідає Євгенія. «Ми фіксували затоплення трьох шахт у Луганській області. Влада повідомляла, що з ними, скоріше за все, вже нічого не можна зробити. Це відбувається через те, що росіяни руйнують високовольтні лінії. Коли немає електроенергії, то не можна викачувати воду із нижчих рівнів шахт. Це призводить до затоплення, а в майбутньому — забруднення важкими металами підземних вод. Це вплине як на Донеччину і Луганщину, так і на прилеглі російські регіони», — каже вона.

Документування шкоди, завданої довкіллю внаслідок воєнних дій, — це новий досвід для громадської організації «Екодія», яка до великої війни займалася питанням зміни клімату й охорони навколишнього середовища, розповідає Євгенія Засядько. Як і низка природозахисних організацій — «Екологія — Права — Людина», Save Dnipro, «Українська природоохоронна група» та інші, — «Екодія» приєдналися до ініціативи Міністерства захисту довкілля, яке потребувало допомоги. «Якщо до війни ми не в усіх баченнях сходилися з Міністерством довкілля або з владою в цілому, то зараз намагаємося працювати разом», — говорить експертка.

Фахівці в «Екодії» вручну збирають інформацію про злочини з онлайн-джерел — телеграм-каналів, соціальних мереж і онлайн-ЗМІ. Для зручності розподілили між собою регіони. «З відкритих джерел не завжди можливо зрозуміти, який саме об'єкт постраждав. Іноді лише через місцеві канали та людей можна це дізнатися. І їх досить тяжко знайти, коли ти не там», — розповіла експертка. Зокрема Євгенія Засядько, наприклад, відповідальна за Харківську, Полтавську, Житомирську й Миколаївську області. Щоб зібрати необхідну інформацію, вона стежить за трьома-чотирма локальними та обласними телеграм-каналами, місцевими ЗМІ та групами в соціальних мережах. Загалом на кожну область — близько десяти джерел разом із загальнонаціональними, розповіла експертка. 

Складніше моніторити регіони, які під постійними обстрілами, розповіла Євгенія. «Якщо Харків і область постійно обстрілюють, досить важко знайти інформацію: треба багато відстежувати. Якщо ж зараз у Полтаву, наприклад, щось прилітає, то це відразу з'являється в новинах, і трохи легше знайти дані», — пояснила вона. Інформацію перевіряють в офіційних джерелах і покладаються на керівників місцевих військових адміністрацій. 

Робоча група шукає також свідків злочинів; крім того, люди можуть повідомляти про побачене в чатботі SaveEcoBot. Міжнародні організації співпрацюють з українськими колегами, обмінюються даними. Далі інформацію звіряють, описують випадок і відображають на інтерактивній мапі. 

Зібрана інформація все одно неповна, оскільки даних з окупованих з 2014 року територій немає. «Зараз узонах активних бойових дій неможливо зібрати дані. З 2014 року, після того як українські війська повернули частину території, туди їздили екологи. Тож лише коли завершаться активні бої, можна буде зрозуміти, який вплив має ця війна на довкілля», — пояснила експертка.

Євгенія Засядько, керівниця відділу клімату громадської організації «Екодія»

Є три причини документувати злочини проти довкілля, розповідає Євгенія Засядько. Перша — донести до української влади масштаб наслідків злочинів у тривалій перспективі. «Зараз, звичайно, у пріоритеті — порятунок людей. Але хоча би профільне міністерство має отримати підтримку держави, аби робота не зупинялась. Україна — промислова країна з ядерною енергетикою, у нас близько трьох тисяч складів із високотоксичними відходами. Війна несе масштабний ризик для довкілля і місцевих жителів, і нестиме в майбутньому, якщо її швидко не зупинити», — пояснила екологиня.

Друга ціль — розповісти про це закордоном, щоб залучитися підтримкою інших країн. «Ми комунікуємо, що війна в Україні — інша, ніж ті, що відбувались останнім часом в інших країнах. У нас чимало небезпечних об'єктів, тож це може нести ризики і для інших країн», — розповіла Євгенія Засядько. Вона додала, що насамперед це стосується атомної енергетики. За її словами, пошкодження Запорізької АЕС може стати «другим Чорнобилем». До того ж, Запорізька станція розташована близько до Чорного моря, а вплив першими відчують сусідні країни (у тому числі та насамперед — Росія).

Третя причина — добитися в майбутньому, щоб Росія відповіла за завдані збитки. В Україні розробляють методологію для розрахунку збитків і збирають докази для міжнародних судів, розповіла Євгенія Засядько. Оскільки в Україні прецедентів не було, вивчають досвід інших країн, зокрема війни Іраку проти Кувейту у 1990 році, коли агресор частково компенсував збитки, завдані довкіллю. Ірак виплатив Кувейту останні репарації в лютому 2022 року, додала Євгенія. «Відшкодовують 6—20% завданих збитків залежно від кейсу. Чому так мало? Встановлення злочинів проти довкілля мають жорсткі вимоги для доказів, тож у судах їх тяжко довести. На міжнародному рівні зараз працюють, аби змінити це», — пояснила вона.

Ще одне завдання — інформаційний тиск задля відділення Росії від цивілізованих країн у рамках міжнародних органів і в тематиці довкілля, додала Євгенія. Адже попри звернення української сторони, Росія досі є членом, наприклад, Рамкової конвенції ООН про зміну клімату та Міжнародної координаційної ради Програми ЮНЕСКО «Людина і біосфера». «Коли вони перебувають у цих угодах, то можуть мати міжнародний тиск», — пояснює експертка.

Попри значу підтримку міжнародної екоспільноти, чимало закордонних організацій виступають за мир у світі, не розуміючи реальної ситуації в Україні. Були навіть заклики не давати українцям зброю, додала Євгенія. Найбільше розуміння, очевидно, у країнах-сусідках України та Росії. «Вони розуміють страх, із яким ми живемо, і намагаються нас підтримувати. Організації в більш віддалених країнах мають менше розуміння. Підтримка є, але все ж вона менше відчувається і серед екологів. Знаходячись в іншій країні, ні разу не відвідавши Україні та не розуміючи нашу історію, вони займають досить недолугі позиції. Ми намагаємося переконувати, що це неправильно. Пояснювати, що ми історично вільна країна і зараз потрібна підтримка, щоб ми боролися за свої права і свободу», — резюмувала Євгенія Засядько.

Фото, інфографіка: mepr.gov.ua, ecoaction.org.ua

 

* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Коментарі
Код:
Ім'я:
Текст:
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду