— У листопаді Кабінет Міністрів розпочав погодження антикорупційних заходів у рамках урядово-громадської ініціативи «Разом проти корупції». Пані Оксано, розкажіть докладніше, які саме заходи маються на увазі.

— Здебільшого люди думають, що боротьба з корупцією — це виключно кримінальне переслідування корупціонерів. Але їх переслідують за конкретні дії. Тому наші антикорупційні заходи — це подолання тих корупційних схем, за які саджають корупціонерів.

Наприклад, певний чиновник Держгеокадастру сприяє незаконній передачі земельної ділянки. Можна нескінченно ув’язнювати чиновників, а можна вжити попереджуючих заходів, які унеможливлюють їхню недоброчесну поведінку. І наші антикорупційні заходи в основному спрямовані на попередження корупційних ризиків в органах влади.

Корупція — це комплекс проблем, хвороба з багатьма симптомами. І її неможливо вилікувати лише якимось одним засобом.

— Який алгоритм попередження корупційних ризиків пропонує громадськість?

— Ми запитуємо профільних експертів і представників бізнесу про конкретні корупційні схеми або випадки корупції, від яких вони потерпають. Лише для опису схем і засобів їх подолання знадобилося більше року! Загалом ми опрацювали понад 50 корупційних кейсів на національному рівні. Також ми налагодили співпрацю із 15 центральними органами виконавчої влади. Фактично ми об’єднуємо зусилля найкращих антикорупційних експертів для співпраці з профільними центральними органами виконавчої влади.

Одна зі схем — ввезення комерційних товарів в Україну з-за кордону під виглядом гуманітарної допомоги. Приміром, дитячий будинок в офіційному листі заявляє про потребу в гуманітарній допомозі одягом. Певна юридична особа (наприклад, благодійний фонд) за цим листом ввозить в Україну одяг і за принципом 50/50 ділить його з дитячим будинком, а свою частку потім продає. Ці дії можуть відбуватися, у тому числі, за сприяння чиновників, які забезпечують визнання цього вантажу гуманітарною допомогою.

Ця схема руйнує економіку України: деякі виробництва, які шили одяг, збанкрутіли, бо аналоги їхньої продукції ввозилися контрабандою як гуманітарна допомога. А вона не обкладається митом, тому контрафактний одяг значно дешевший. Також від цього потерпають і ті підприємці, які легально імпортують одяг.

— Як побороти цю схему?

— Сама по собі процедура визнання вантажів гуманітарними є недосконалою. Тому ми разом із Міністерством соціальної політики та «Фондом Східна Європа» працюємо над її електронізацією. Зараз ми вже створили електронний реєстр отримувачів гуманітарної допомоги: гуманітарку вже недостатньо зазначати як умовну «будівельну плитку» — треба буде детально розписати вантаж відповідно до української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТЗЕД), вказавши його конкретну кількість. Це дозволить бачити, який товар, ким та в якій кількості був завезений у конкретні регіони.

— А ще які схеми намагаєтеся подолати зараз?

— Наприклад, корупцію в іспитах для моряків. Кожні 5 років моряки проходять так звану перекваліфікацію, де мають підтвердити свої професійні навички. І це неможливо зробити без корупції — морякам доводиться сплачувати по 1 тисячі доларів тіньовим посередникам.

Іспит моряка передбачає усні питання, що дає змогу екзаменаторам вирішувати правильність чи неправильність відповідей на власний розсуд. Усунути цю схему буде непросто, адже зацікавленість у збереженні корупції є не тільки в екзаменаторів, а й у деяких моряків.

Крім того, в Україні при перекладі міжнародних директив навмисно додали до них додаткові обтяження, які спричиняють корупційну складову. Наприклад, в інших країнах моряки не мусять складати іспити, якщо мають безперервний стаж роботи.

— Чи сприймає влада громадськість як рівного партнера у сфері боротьби з корупцією?

— У міністерствах є люди, які налаштовані на співпрацю із громадськістю щодо подолання корупції, а є й ті, які геть у цьому не зацікавлені. Деякі посадовці навіть отримують «зарплату» від бенефіціарів корупційних схем за їх збереження. І вони встановлюють бюрократичні перепони, затягують процедури, «гублять» документи — усе для протидії боротьбі з корупцією.

Але є і прогресивні люди в органах влади, з іншою мотивацією. Часто ними є нові очільники відомств або директоратів при міністерствах. У своїй діяльності ми спираємося саме на них.

— Які наймасштабніші корупційні схеми за останні роки вдалося подолати громадськості?

— У 2018 році ми домоглися скасування історико-містобудівного обґрунтування (ІМО) — корупційного інструменту, завдяки якому погоджували забудови в історичних центрах міст. Фактично ІМО обґрунтовувало, чому можна будувати там, де будувати не можна. Але корупційні річки шукають нові русла, тому з часом з’являються нові інструменти для зловживань у сфері будівництва.

Іншою нашою перемогою можна назвати обов’язкову публікацію тестових питань під час іспитів водіїв. Раніше цю інформацію не оприлюднювали та під час іспиту ставили двозначні питання, які давали змогу «завалити» тих, хто не давав хабар.

Також ми розробили порядок проведення конкурсів на посади керівників закладів охорони здоров’я. Раніше головних лікарів призначали «згори» за хабарі: $10 000 — $20 000 у регіонах і до $100 000 у Києві, залежно від рейтингу лікарні. І люди, які потім обіймали ці посади, «відбивали» сплачені гроші корупційним способом. А зараз уже діє конкурсна процедура. Комісія складається з 1/3 представників трудового колективу, 1/3 представників органу управління та 1/3 представників громадськості. Конкурс дає змогу прогресивним людям обіймати посади та не допускати до них найбільш одіозних особистостей.

Важливим спільним досягненням нашої організації, Коаліції «Реанімаційний пакет реформ» і народних депутатів є ліквідація корупційної схеми електронних майданчиків-посередників у сфері оцінки нерухомого майна. З 2018 року українці під час продажу або дарування нерухомості мусили додатково сплачувати 1800 грн цим «прокладкам» просто за передачу інформації до бази даних Фонду держмайна. Майданчики-посередники не виконували жодної додаткової корисної функції, але законодавство зобов’язувало громадян користуватися їхніми «послугами».

Цю схему за участі народного депутата та чиновників Фонду держмайна, яка дозволяла їм «заробляти» 1 млн грн на день, протягнули в парламенті під час «торгування» при голосуванні за державний бюджет як преференцію конкретним політичним силам. Нам вдалося її подолати у 2019 році спільними зусиллями.

— Нещодавно ваша організація разом з іншими ГО опублікувала дослідження «100 корупційних схем у регіонах України». Будь ласка, назвіть типові регіональні схеми.

— Після початку реформи децентралізації значно збільшилися бюджети громад завдяки податкам і зборам, які тепер залишаються на місцях, як-от податки на майно, землю, 60 % ПДФО, акциз на бензин тощо. А де з’являється більше грошей, там одразу стає більше корупції. Нам вдалось описати лише поверхневі схеми, адже насправді їх не сотні, а тисячі.

Однією з типових схем є незаконна реклама та її ліквідація. Адже за хабар місцева влада може не поспішати знімати незаконну рекламу та вона може висіти роками.

Багато корупційних схем наявні в будівництві, адже це одна з небагатьох сфер, яка процвітає, незважаючи на проблеми з економікою в країні. Найбільш привабливою територією для забудовників є центри міст. Але там майже не залишилося вільних земельних ділянок, тому їм доводиться «вигризати» землю зі значними порушеннями за хабарі.

Ще однією корупційною сферою є комунальне майно. Зараз ніхто не може чітко визначити, яке саме майно належить громаді. Часто ця інформація приховується відповідними департаментами органів місцевого самоврядування. Інша складова схеми — це здача комунального майна в оренду нібито громадським організаціям. Проте ці ГО можуть бути лише ширмою, а реальними користувачами майна є комерційні організації.

— А яка ситуація в Києві?

— У Києві майже 50 % комунального майна орендується на пільгових умовах громадськими організаціями і соціальними структурами. І так це чи ні — майже неможливо перевірити. Також не завжди ефективно використовується територія міста. Наприклад, КП «Київський магазин» забезпечує організацію торгів місцями для пересувної та сезонної торгівлі через аукціони. Для висвітлення можливих корупційних зловживань ми колись звернулися до голови цього КП із проханням надати інформацію про те, хто саме та скільки сплачує за оренду. Але нам відмовили в наданні цієї інформації з посиланням на комерційну таємницю: нібито підприємці не хочуть розкривати суми.

Проте в цій сфері наявне зловживання аукціонами: недоброчесний підприємець підіймає коефіцієнт до такої суми, яка буде нерентабельною для жодного чесного бізнесмена. І потім цей недоброчесний підприємець виграє аукціон, займається торгівлею, але жодних внесків до бюджету міста не сплачує.

— Чи виявляє бажання місцева влада співпрацювати з громадськістю для подолання цих схем?

— Є прогресивні люди, які прагнуть співпрацювати, а є прибічники збереження корупції, які нам протидіють.

Ми маємо розуміти, що зарплати місцевих чиновників і керівників комунальних підприємств невисокі, а політичні сили потребують значного фінансування під час кожних виборів. Уся ця вертикаль пронизана корупцією, яка є джерелом надходжень на передвиборні кампанії та потім на різні інші партійні цілі та персональне збагачення конкретних бенефіціарів.

Тому можна говорити про певну суцільну корупційну схему, яка пронизує всіх і всюди й до того ж активно захищається органами правопорядку та судами, які «в долі».

— Які поради ви б дали громадським експертам і активістам, які борються з корупцією?

— По-перше, налаштуйся на тривалу роботу, бо швидкого результату в нашій діяльності не буває. По-друге, максимально об’єднуйте зусилля. Наприклад, в усіх містах України є типові корупційні схеми для подолання яких можна розробити типові алгоритми дій. Й ось тут цінним є досвід Коаліції РПР, яка допомагає об’єднуватися експертам і активістам. По-третє, максимально залучайте прогресивних людей у владі — вони потребують нашої допомоги та підтримки.

Це інтерв’ю опубліковано в межах проєкту «Базова підтримка "Коаліції Реанімаційний пакет реформ"», який реалізується Коаліцією РПР завдяки щирій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) у межах проєкту «Ініціатива секторальної підтримки громадянського суспільства України», який реалізується ІСАР «Єднання» в партнерстві з Українським незалежним центром політичних досліджень (УНЦПД) та Центром демократії та верховенства права (ЦЕДЕМ).