У Transparency International пояснили, чому президент має ветувати закон «проти викривачів»

У Transparency International пояснили, чому президент має ветувати закон «проти викривачів»

10:44,
19 Лютого 2021
1526

У Transparency International пояснили, чому президент має ветувати закон «проти викривачів»

10:44,
19 Лютого 2021
1526
У Transparency International пояснили, чому президент має ветувати закон «проти викривачів»
У Transparency International пояснили, чому президент має ветувати закон «проти викривачів»
Попри низку позитивних змін, ухвалені норми несуть небезпеку для викривачів і можуть нівелювати бажання українців взагалі повідомляти інформацію про корупцію.

18 лютого під час дискусії «Закон "проти" викривачів: чому президент має застосувати вето?» викривачі, українські і міжнародні експерти заявили, що законопроєкт №3450 щодо захисту викривачів, ухвалений парламентом у другому читанні 4 лютого, став ударом по викривачам, а не засобом їх захисту. Виправити ситуацію може вето від президента та допрацювання закону, — вважають учасники брифінгу.   

Експерти громадянського суспільства пітримували законопроєкт №3450, — зауважив Олександр Калітенко, юридичний радник Transparency International Ukraine. «Однак правки, внесені просто в залі парламенту і проголосовані, фактично нівелюють усі позитивні речі, які буди закладені в концепцію закону», — сказав він.

Спікер назвав правки, що викликали обурення:

  • викривач має обов’язково відкривати свої джерела інформації;
  • викривач має змогти підтвердити факти порушення, а також бути впевненим у тому, що керівник, якому він повідомляє про них внутрішніми каналами, не причетний до порушення;
  • повідомити про порушення може тільки працівник;
  • анонімність повідомлень закон поставив під питання.

Ці правки знищують концепцію внутрішніх каналів, можуть призвести до ізоляції викривача. Закон не передбачив, які діяти, якщо керівник причетний до правопорушення, — резюмував Олександр Калітенко і спрогнозував, що за таких умов кількість викривачів може скоротитися до нуля.

Ексдиректор із запобігання і протидії корупції державного підприємства «Енергоатом» Олег Поліщук розповів, що торік він заявив про корупційні ризики у своїй компанії. Після цього проти нього порушили службове розслідування і зрештою звільнили через «систематичне невиконання обов’язків». Спікер додав, що якщо на той час уже діяв закон у такій редакції, він би ймовірно досі працював, оскільки не повідомив би про корупцію.

Олег Поліщук додав, що за час його роботи абсолютна більшість викривачів повідомляли про порушення анонімно. Створена новими правками в законі колізія може тлумачитися на користь корупціонерів, — вважає він.

В Україні наразі викривлене уявлення про сутність і цінність викривачів; їх частіше сприймають як «стукачів», — додали експерти. «Як ми знаємо з досвіду західних країн, викривач — найпотужніший інструмент для запобігання і протидії корупції. Викривальництво встановлює взаємний суспільний контроль один за одним. Якщо не буде контролю, буде безлад», — сказав Олег Поліщук.

Раніше «ЗМІ для змін» писав, що низка громадських організацій вже закликала президента ветувати закон і повернути його із відповідними пропозиціями у парламент. Заклик підтримали й у міжнародній спільноті: до президента звернулися низка депутатів Європарламенту та Міжнародна мережа викривачів (WIN). «Інституційні системи мають підтримувати викривачів. Законодавство про викривачів може швидко перетворитися на щось протилежне, якщо ті, хто мають владу, не ставитимуться обережно до цього законодавства», — зауважила під час брифінгу Анна Майєрс, виконавча директорка WIN.

Ухвалений у 2019 році закон в Україні став проривом у захисті викривачів, він надав їм багато прав, — зауважив Том Девайн, юридичний директор Government Accountability Project. Закон вимагав покращень, але нинішні правки ситуацію погіршили. «У жодній країні світу не вимагається "достеменно" знати, що хтось вчинив неправильно, чи пояснити, звідки ви все це знаєте», — сказав експерт.

Адміністративний директор Міждисциплінарного науково-освітнього центру протидії корупції ACREC Андрій Білецький пояснив, що президентське вето не нестиме негативних наслідків — народні депутати матимуть допрацювати правки впродовж місяця та розглянути.

Нагадаємо, раніше Андрій Білецький зауважив, що НАЗК за 2020 рік зробило для захисту викривачів більше, ніж за попередні чотири роки.

Керівниця ГО «Разом проти корупції» Оксана Величко розповіла про ліквідацію корупційних схем у будівництві, оцінці майна чи призначенні головних лікарів, про співпрацю із владою в боротьбі з корупцією та про зворотний бік децентралізації.

Крім того, у 2020 році Україна покращила показник в Індексі сприйняття корупції.

Інфографіка «Трансперенсі Інтернешнл Україна», скриншот із трансляції брифінгу

 

Читайте також
Команда «Детектора медіа» не лише бореться за якість української журналістики, але й розповідає про суспільно важливі процеси в Україні. Наші журналісти пишуть про досягнення та проблеми громадського сектору й показують, як активісти впливають на реформи.

Запрошуємо вас долучитися до Спільноти «Детектора медіа». Та разом працювати над тим, щоб ініціативи, які захищають демократичні цінності, ставали більш видимими.
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Коментарі
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду