Навіщо чіпати, якщо все працює

До широкомасштабної війни ввезти гуманітарну допомогу в Україну було не так і просто. Донор мав звернутися до уповноваженого державного органу та довести, що вантаж — справді «гуманітарка». Це забирало чимало часу, хоча й мало убезпечувати від зловживань.

А тепер згадаймо 24 лютого 2022 року. Величезна кількість українців одномоментно потребує допомоги. Волонтери шукають за кордоном усе — від бронежилетів до харчів. Тому в березні Кабмін спрощує правила ввезення гумдопомоги. За новою системою, людині, яка це робить, достатньо самостійно заповнити на кордоні паперову декларацію.

Це рішення дозволило мільйонам військових і цивільних українців вчасно отримати необхідну допомогу. З іншого боку, виникло віконце для шахраїв. Так, цьогоріч Державна митна служба спільно з Міноборони вирішили пересвідчитися, чи доїжджає гуманітарна допомога до військових частин. Чиновники перевірили понад 9 тисяч випадків переміщення начебто гуманітарки для ЗСУ. Третина цих вантажів до Збройних сил так і не потрапила.

«Настав той час, коли ми мали прийти до якоїсь загальної системи обліку гуманітарної допомоги. Власне, первинна ідея була розробити таку електронну систему обліку, яка б фіксувала весь трекінг із моменту перетину кордону до моменту розподілу гуманітарної допомоги, а на кожному етапі верифікувала інформацію. Ми відмовилися від цієї ідеї, тому що, звісно, в умовах воєнного стану підтверджувати кожен етап SMS-ками — це беззмістовно. Тому ми вирішили піти шляхом спрощення тих процедур, які є зараз», — пояснював заступник міністерки соцполітики Назар Танасишин.

Уряд розробив систему та у вересні затвердив постанову, яка з 1 грудня запровадила новий порядок ввезення гумдопомоги. Як це мало працювати? Волонтер повинен самостійно зареєструватися в Єдиній автоматизованій системі за допомогою цифрового підпису. Потім — внести в систему перелік товарів, які планує ввозити. Далі система формує митну декларацію з унікальним кодом, за яким митники й пропускають вантаж. Зробити це вони можуть протягом 30 днів із моменту створення такої декларації.

Друге нововведення — це електронний звіт. Його волонтер має подати в автоматизовану систему впродовж 90 днів після перетину кордону. У документі треба вказати, хто й скільки допомоги отримав, а що досі лежить на складі.

У жовтні волонтери подали петицію з проханням відкласти це рішення. Аргументували це тим, що нова система, по-перше, технічно недосконала, а по-друге, вона може паралізувати роботу маленьких організацій. Тоді ж постало питання, кого уряд залучив працювати над цим рішенням.

«Очевидно, ми залучили лише помітних гравців. Серед організацій, з якими ми починали первинні розмови [щодо майбутньої автоматизованої системи], було десь біля 30. Вже в липні 2023 року ми презентували кінцеві нормативні напрацювання для 60 організацій, але й цього виявилось замало», — говорив Танасишин.

Зрештою, уряд ухвалив компромісне рішення про перехідний період. До квітня декларацію можна подати як електронну, так і паперову. Здавалося б, конфлікт вичерпаний. Але 1 грудня, коли запрацювала автоматизована система, здійнявся скандал.

Компроміс, але з нюансами

Пізно ввечері 30 листопада волонтерки «Інтернаціонального легіону допомоги» прямували до польсько-українського кордону. Вони везли гуманітарну допомогу та сподівалися перетнути кордон ще за старими правилами, однак через завірюху не встигли доїхати до дванадцятої ночі. Попри те, що в дівчат на руках були всі документи, а постанова Кабміну дозволяла перетнути кордон із паперовою декларацією, прикордонники їх не пропустили.

«Виявилося, що о 17:30 того ж дня Міністерство соцполітики опублікувало нові роз’яснення, де було написано, що в новій паперовій декларації має бути вказаний код, який волонтери зареєстрували в електронній системі. І от питання: навіщо тобі паперова декларація, якщо прикордонникам фактично потрібен лише цей код?» — розповідає Олексій Масло, керівник благодійного фонду «Інтернаціональний легіон допомоги».

Олексія розбудили о 3-й ночі зі словами, що цей код може отримати лише він. Авторизуватися в системі не вдалося: вона висіла. Наступного дня волонтери мали нараду з представниками Мінсоцполітики.

«Ми дзвонили напряму людям, які займаються розробкою, і вони нам покроково пояснювали, що робити. Кожен крок, який вони пояснюють, ми проходимо — а воно не працює! Просто тиснеш на кнопку — а воно не працює! Вантажиш документ — а воно не вантажиться. І вони з нами на зв’язку заходили в код і в ручному режимі “проштовхували” нашу заявку. Як це зробити самостійно, не маючи прямого контакту з цими людьми, я не знаю», — розповідає волонтер.

За його словами, Мінсоцполітики начебто збільшило штат умовної «технічної підтримки» для подібних ситуацій. Проте купа питань і досі лишається без відповіді. А на додачу люди в міністерстві далекі від митних питань і не завжди розуміють, як працює ввезення гуманітарної допомоги на практиці.

Чого хочуть волонтери

Якщо ви встигли подумати, що волонтери хочуть скасувати постанову Кабміну й ніколи більше не повертатися до цієї теми, то це не так.

«Система, яку запропонували в міністерстві, тестувалася в листопаді, за місяць перед запуском. До цієї системи було і є дуже багато технічних питань. Пофіксити їх за 3-4 дні до запуску неможливо. Але при цьому глобально ідея хороша, вона підтримується всіма», — пояснює Надія Денисюк, співзасновниця благодійного фонду «Спілка мертвих юристів», який надає безплатну юридичну допомогу волонтерам.

Волонтери визнають, що проблеми зі зловживаннями є. І якщо урядовці виправлять хиби нової системи, це спростить життя всім. Надія Денисюк пояснює, що зараз волонтери, які ввозять гумдопомогу, мусять подавати декларацію на митницю, звіти в Мінсоцполітики й окремо — в податкову.

«Це все можна уніфікувати й зробити один звіт, одну декларацію, одну форму обліку. І щоб цю інформацію не фонд подавав у три різних відомства, а щоб органи автоматично нею обмінювалися. Хоча зараз, у цій постанові 953, чомусь передбачили, що отримують доступ до цієї інформації лише правоохоронні органи», — говорить юристка.

Волонтери, які вийшли на контакт із Мінсоцполітики, говорять і про інші не врегульовані законом проблеми. Наприклад, списання гумдопомоги, яка вже зіпсувалася, та складнощі зі звітуванням.

З цього «комунікаційного непорозуміння» народилася співпраця між владою та волонтерами — міжвідомча робоча група. До неї увійдуть представники Мінсоцполітики, Міністерства фінансів, Національної поліції, митниці й парламенту. Половина учасників буде з волонтерської спільноти — їх має обрати й делегувати громадськість. Усі разом вони працюватимуть над розвʼязанням проблем, із якими стикаються ті, хто ввозить гуманітарку.

Постановами все не розв’яжеш

Спробуйте вгадати, коли ухвалили чинний закон «Про гуманітарну допомогу»? Ще в 1999-му, тобто задовго не лише до широкомасштабного вторгнення, але й до початку війни з Росією у 2014-му. Він, наприклад, містить норму про те, що звітувати потрібно за кожну (!) одиницю гуманітарної допомоги. Це була просто інша реальність. І ці норми явно не були розраховані на нинішні обʼєми гуманітарних вантажів.

«Тому в цілому нам потрібен новий закон про гуманітарну допомогу. Це загальна задача, яку має пропрацювати комітет соцполітики Верховної Ради разом із громадськими організаціями. Але доки ми не розробили цей новий великий закон, нам треба було хоч якось “причесати” чинний закон про гумдопомогу. Бо багато з того, що відбувається після 24 лютого й регулюється постановами, суперечить закону», — пояснює народний депутат Роман Грищук, член комітету Верховної Ради з питань освіти, науки та інновацій.

Разом із колегами він подав законопроєкт, спрямований на те, щоб нікого не посадили за порушення основного закону про гумдопомогу від 1999 року. Документ уже ухвалили в цілому, і з кінця листопада він чекає на підпис президента.

Коли ж буря, викликана постановою про гуманітарну допомогу, мине, головне — не забути про основний закон про гуманітарну допомогу. Крім того, не завадить оновити й законодавство, яке стосується волонтерів-фізосіб. Але це вже тема для іншого тексту.

Марія Очеретяна, Центр спільних дій

Титульне фото: RDNE Stock project / pexels.com