У 2014 році Росія нахабно порушила міжнародне право, права людини та принципи суверенітету, незалежності та територіальної цілісності, застосувавши військову силу для порушення національних кордонів української держави. Агресія та війна з боку Росії тривала з 2014 по 2022 роки, що призвело до загибелі понад 14 тисяч людей.

24 лютого 2022 року вісім років воєнного конфлікту переросло у неспровоковане та невиправдане повномасштабне вторгнення.

Несправедлива і мерзенна війна Росії в Україні є найбільшим конфліктом і загрозою безпеці в Європі з часів Другої світової війни. За останній рік загинуло понад сім тисяч мирних громадян України, зокрема щонайменше 500 дітей. Результатом російської агресії стали тисячі знищених життів, зруйновані міста, мільйони українських біженців і внутрішньо переміщених осіб. Світ став свідком щоденної жорстокості та воєнних злочинів Володимира Путіна та Росії — тортур, зґвалтувань, страт, примусової депортації, викрадення, зокрема дітей, і незліченних ударів російських військових по будинках, школах, церквах і музеях. Також були проведені холодні та прораховані атаки на економіку, енергетику та критичну інфраструктуру України, збитки від яких сягають приблизно 750 млрд доларів. Але українці вистояли, а їхня мужність і стійкість надихають волелюбних людей у всьому світі. Тим часом геноцидні та імперські прагнення Росії знищити державність та ідентичність України лише спромоглися об’єднати український народ і каталізувати трансатлантичну та міжнародну підтримку у відповідь на агресію Росії.

За останній рік союзники та партнери надали Україні безпрецедентну політичну, гуманітарну, економічну, військову та іншу допомогу. Український народ глибоко цінує вашу постійну підтримку та щедрість у солідарності з Україною. Вона допомогла захистити Київ та інші міста, а також звільнити великі території, окуповані з початку повномасштабного вторгнення. Ця допомога з глибокою вдячністю керівництву Контактної групи з питань оборони України допомогла Збройним силам України перешкодити нападам і послабити російську армію, яка вважалася однією з наймогутніших у світі. Своєчасна допомога також має вирішальне значення для підтримки життєздатності економіки України, використовується для ремонту критично важливої інфраструктури та здатна забезпечити необхідну підтримку для українців, зокрема для найбільш вразливих верств населення, попри жахливу та невблаганну війну на знищення, яку веде Росія.

Протягом минулого року українці неодноразово демонстрували, що капітуляція не є варіантом, і що захист суверенітету, свободи, демократії та прав людини є першочерговим. Усупереч війні, яка триває, Україна продовжує працювати над демократичними реформами та інтеграцією до Європейського Союзу. У червні 2022 року вона отримала статус кандидата до ЄС і старанно працює зі своїми партнерами, щоб просувати обговорення з відновлення та реконструкції.

Після року повномасштабної війни можна зробити такі висновки:

• Українці виняткові, хоробрі та рішучі відновити територіальну цілісність і захистити свою Батьківщину;
• Українці, попри наслідки війни, повністю віддані негайному просуванню демократичної України, повністю інтегрованої в євроатлантичні інститути;
• Партнери України в усьому світі єдині та рішучі у своїй підтримці та готові допомогти українцям досягти справедливого та міцного миру — незалежно від того, скільки часу це займе;
• Росія є загрозою для трансатлантичної та глобальної безпеки, стабільності та миру, і її необхідно перемогти, включаючи виведення всіх російських військ із території України та припинення всіх бойових дій;
• Росія вчиняє злочини проти людяності в Україні та порушує міжнародне право і повинна бути притягнута до відповідальності та виплатити компенсацію за збитки, завдані під час війни.

Агресії Росії не видно краю, тому вкрай необхідно, щоб союзники та партнери України продовжували бути солідарними з народом України, який чітко дав зрозуміти, що єдиним прийнятним результатом війни є звільнення всіх українських територій. Напівзаходів бути не може, оскільки це означатиме лише продовження війни для України та збереження загрози глобальному міжнародному правопорядку.

Надзвичайно важливо, щоб український народ був забезпечений усіма необхідними засобами для захисту своєї Батьківщини, включно з достатньою та потужною військовою, економічною, політичною та гуманітарною підтримкою та допомогою. Ми закликаємо міжнародну спільноту продовжувати надавати та розширювати необхідну критично важливу допомогу Україні, щоб виграти війну, покласти край терору з боку Росії, забезпечити швидке та прозоре відновлення України та відновити міцний мир у Європі. Для глобальної безпеки та стабільності вільний світ має зробити все можливе, щоб допомогти зберегти суверенітет і територіальну цілісність України, захистити демократію та забезпечити повагу та захист міжнародного права та прав людини.

Підписанти:

1. Трансатлантична робоча група з питань України
2. Коаліція Реанімаційний пакет реформ (26 аналітичних центрів та громадських організацій)
3. Орест Дейчаківський, ексрадник Гельсінської комісії США; співголова Трансатлантичної робочої групи з питань України
4. Адріан Кармазин, екскерівник Української служби «Голосу Америки»; співголова Трансатлантичної робочої групи з питань України
5. Ольга Лимар, виконавча директорка Коаліції РПР; співголова Трансатлантичної робочої групи з питань України
6. Денис Давиденко, керівник адвокаційного та міжнародного відділу Коаліції РПР; співголова Трансатлантичної робочої групи з питань України; військовослужбовець Збройних сил України
7. Олена Прокопенко, співголова Трансатлантичної робочої групи з питань України
8. Джонатан Кац, співголова Трансатлантичної робочої групи з питань України
9. Майкл Макфол, колишній Посол США в Росії; директор Інституту міжнародних досліджень Фрімана-Споглі (FSI); професор політичних наук Стенфордського університету, професор міжнародних досліджень Кена Олів’є та Анжела Номелліні на кафедрі політології та старший науковий співробітник Пітера та Хелен Бінг в Інституті ім.Гувера
10. Александр Вершбоу, Посол США (у відставці); Почесний співробітник Атлантичної ради; колишній заступник генерального секретаря НАТО; колишній Посол США в Росії
11. Стівен Пайфер, Посол США (у відставці), колишній Посол США в Україні
12. Роман Попадюк, перший Посол США в Україні; член Ради директорів, Diplomacy Center Foundation
13. Ян Келлі, Посол США (у відставці), колишній Посол США в ОБСЄ, колишній Посол США в Грузії, викладач Північно-Західного Університету (США)
14. Девід Дж. Крамер, виконавчий директор Інституту Джорджа Буша; колишній помічник Державного секретаря з питань демократії, прав людини та праці
15. Джоел Рубін, колишній заступник помічника Держсекретаря в адміністрації Обами-Байдена
16. Андріус Кубіліус, член Європейського парламенту
17. Жигімантас Павільйоніс, голова Комітету з міжнародних відносин Парламенту Литви; Посол (у відставці).
18. Ребекка Гармс, колишня депутатка Європейського парламенту; співголова Euronest до 2019 року
19. Йорг Форбріг, керуючий директор Transatlantic Trusts, Німецький фонд Маршалла США (GMF)
20. Емануель Дюпуї, президент Інституту європейської перспективи та безпеки (IPSE) (Франція)
21. Наталі Точчі, директорка Інституту міжнародних відносин (IAI) (Італія)
22. Міхал Барановський, директор Варшавського офісу Німецького фонду Маршалла США (GMF)
23. Александр Мотиль, професор політології Університету Рутгерса в Ньюарку 
24. Андреас Умланд, аналітик Стокгольмського центру східноєвропейських досліджень Шведського інституту міжнародних відносин
25. Нона Мікелідзе, старша науковиця Інституту міжнародних відносин (IAI) (Італія)
26. Андерс Ослунд, старший науковий співробітник Стокгольмського вільного всесвітнього форуму; голова консультативної ради Центру соціально-економічних досліджень (CASE) 
27. Густав Грессель, старший політичний науковий співробітник програми «Ширша Європа« («Wider Europe») Європейської ради з міжнародних відносин (ECFR)
28. Ольга Онух,  старша викладачка (асоційована професорка) Манчестерського університету
29. Якуб Парусінський, керуючий партнер Jnomics Media
30. Джеффрі Гедмін, співзасновник і редактор American Purpose; колишній президент / генеральний директор Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода
31. Олександра Матвійчук, голова, Центр громадянських свобод (лауреати Нобелівської премії миру у 2022 році)
32. Борис Ґудзяк, президент Українського католицького університету
33. Мирослав Маринович, проректор Українського католицького університету
34. Андрій Курков, письменник
35. Юлія Кириченко, членкиня правління Центру політико-правових реформ
36. Ігор Бураковський, Голова Правління Інституту економічних досліджень та політичних консультацій; професор кафедри економічної теорії Національного Університету «Києво-Могилянська Академія»
37. Євген Бистрицький, президент Українського філософського фонду
38. Орися Луцевич, голова Українського форуму, Chatham House
39. Тетяна Печончик, голова Центру прав людини Zmina
40. Юлія Сачук, голова ГО Fight For Right; перша українка у глобальній мережі Фундації Президента Обами (Obama Foundation Leaders Europe Program); номінантка від України до Комітету ООН із прав людей з інвалідністю у 2020 р.
41. Олеся Островська-Люта, генеральна директорка Мистецького арсеналу
42. Світлана Барбелюк, директорка Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва
43. Наталія Лигачова, голова ГО «Детектор медіа»
44. Сергій Сидоренко, редактор, голова Правління, ГО «Європейська правда»
45. Аля Шандра, головна редакторка Euromaidan Press
46. Світлана Конончук, виконавча директорка Українського незалежного центру політичних досліджень
47. Петро Бурковський, виконавчий директор Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва
48. Федір Лапій, голова правління ГО «Батьки за вакцинацію»
49. Тимофій Бадіков, виконавчий директор ГС «Коаліція за вакцинацію»
50. Дмитро Купира, виконавчий директор ГО «Центр громадянського представництва "Життя"»
51. Максим Яковлєв, директор, Школа політичної аналітики НаУКМА
52. Михайло Гончар, президент Центру глобалістики «Стратегія ХХІ»
53. Юлія Матвійчук, адвокаційна менеджерка Благодійного фонду «Восток СОС!»