Україна з початку повномасштабної війни оперативно внесла в податкове законодавство зміни, які не тільки захищають організації громадянського суспільства від загрозливих наслідків війни, а й сприяють їх активізації через суттєве спрощення бюрократичних механізмів. Проте згідно з запитами на нашу гарячу лінію правової допомоги у секторі мало знають про нові можливості. Розповім ключове.

Податкові стимули — це, простими словами, дозвіл від держави сплачувати меншу суму податку порівняно з іншими платниками. А складними — спеціальні податкові режими, застосування декількох податкових ставок, звільнення частини прибутку від оподаткування, преференції з амортизації, податкові канікули тощо.

У сфері благодійності на сьогодні ефективними податковими стимулами є пільги, знижки та звільнення від оподаткування частини прибутку, що надана як благодійна допомога. 

Чим пільга відрізняється від знижки? Податковими пільгами можуть користуватись як люди, так і організації, а податковою знижкою з податку на доходи фізичних осіб можуть скористатись виключно фізичні особи, які не є підприємцями.  

З лютого громсектор у співпраці з державою підтримує людей, які постраждали від воєнних дій на території країни. Допомога від держави у розмірі 6500 гривень разово та від 2000 до 3000 гривень на одну людину щомісяця не покриває всіх потреб. Тому волонтерські ініціативи громадських організацій та громадські активісти сфокусувались на змінах законодавства з питань:

• безкоштовної евакуації з небезпечних територій;
• організації надання прихистку;
• забезпечення продуктами харчування, одягом, ліками.

Це фактично дало змогу державі більшою мірою зосередитись на змінах законодавства у ніші податків, гуманітарної допомоги, правилах перетину кордону чоловікам призовного віку, які перевозять гуманітарні вантажі, митних правил щодо ввезення автомобілів для потреб армії тощо.

Важливі зрушення до Податкового і Митного кодексів України та законодавства, що регулює порядок ввезення та розподілу гуманітарної допомоги, ухвалені з 24 лютого 2022 року, спростили умови для благодійності. Відзначу найголовніші:   

1. Звільнення від ПДФО благодійної допомоги учасникам бойових дій, мешканцям території бойових дій, а також нецільова благодійна допомога постраждалим від збройної агресії Росії.
2. Право фізичних осіб включити 16% (було 4%) від суми заробітної плати до податкової знижки, витраченої на пожерстування неприбутковим ГО та БО.
3. Право відносити до витрат всю суму коштів, перерахованих на спецрахунок НБУ для підтримки армії та лікарням.
4. Неприбутковим організаціям дозволено надавати допомогу армії, лікарням, перераховувати кошти на спецрахунок НБУ без втрати неприбуткового статусу.
5. Зниження податкового навантаження та розширення експортних можливості для бізнесу на час війни (дозволено сплачувати єдиний податок за ставкою 2%, європейськими країнами скасовано ввізні мита на велику кількість продукції). Все це може сприяти посиленню благодійних ініціатив.
6. Максимальне спрощення процедур та документального оформлення ввезення вантажів гуманітарної допомоги.

Прокоментую пільгу, практичне застосування якої викликає найбільшу кількість звернень на безкоштовну гарячу лінію правової допомоги — податкову знижку з податку на доходи фізичних осіб (ПДФО). Щоб повернути собі частину ПДФО, сплаченого із заробітної плати у 2022 році, люди, які роблять пожертви або благодійні внески неприбутковим благодійним організаціям та громадським об'єднанням, зможуть віднести до своїх витрат фактично перераховані на благодійництво гроші. Законом встановлено обмеження — не більше 16 відсотків суми свого загального оподатковуваного доходу за звітний рік. Приклад розрахунку:

У 2022 році людина перерахувала до неприбуткової благодійної організації  5 000 гривень. Зарплатня за 2022 рік — 300 000 гривень, з неї утримали 54 000 гривень ПДФО (18% від отриманого доходу). Податкова соціальна пільга до заробітної плати не застосовувалася.

Розраховуємо суму ПДФО, яка підлягає поверненню внаслідок застосування права на податкову знижку:

1. Визначаємо базу оподаткування, зменшену на суму витрат на благодійництво:

300 000 – 5 000 = 295 000 гривень 

(інформацію про суму нарахованого доходу, застосованих ПСП, утриманого ПДФО можна отримати з довідки про доходи від свого роботодавця)

2. Визначаємо суму ПДФО із цієї бази:

295 000 х 18% = 53 100 гривень

3. Сума ПДФО, яка підлягає поверненню платнику = фактично утриманий податок мінус податок, який підлягає утриманню внаслідок застосування податкової знижки: 

54 000 – 53 100 = 900 гривень.

Надлишок сплаченого ПДФО зараховується на банківський рахунок платника або надсилається поштовим переказом на адресу, зазначену в податковій декларації про майновий стан і доходи, протягом 60 календарних днів після надходження до ДПС такої податкової декларації. Але варто звернути увагу: для пожертв, зроблених у 2022 році, податкову знижку можна використовувати лише у 2023 році.

Юлія Панура, консультантка УНЦПД з питань оподаткування організацій громадянського суспільства та благодійності

Фото: Pixabay