Міграційна політика: експерти розповіли, як повернути українських біженців додому

Міграційна політика: експерти розповіли, як повернути українських біженців додому

16:00,
1 Квітня 2024
1402

Міграційна політика: експерти розповіли, як повернути українських біженців додому

16:00,
1 Квітня 2024
1402
Міграційна політика: експерти розповіли, як повернути українських біженців додому
Міграційна політика: експерти розповіли, як повернути українських біженців додому
Влада має створити належні умови для повернення мігрантів, щоб вони не почувалися відірваними від країни.

Україна терміново потребує розробки нової міграційної політики, резюмували 18 березня учасники пресконференції «Повернення додому: перспективи міграційної політики в Україні», яку організувала Мережа захисту національних інтересів «АНТС».

Голова правління ГО «Мережа захисту національних інтересів «АНТС» Ганна Гопко повідомила, що за різними оцінками, після повномасштабного вторгнення від 6 до 8 млн українців виїхали для тимчасового прихистку або були незаконно депортовані. Більшість із них — жінки працездатного віку і діти. Вона сказала, що жоден план відновлення не може бути реалізований без достатньої кількості та відповідної якості людського капіталу, який Україна продовжує стрімко втрачати.

Ганна Гопко (фото «Укрінформ»)

Аналітик даних Громадянської мережі «Опора» Андрій Савчук розповів, що ситуація з даними щодо населення України до 24 лютого 22 року була досить складною, оскільки вони різняться залежно від методології. 

Так, у 2019 році уряд України для перепису населення використав дані мобільних операторів, і кількість населення без території Криму та тимчасово окупованих територій Донецької та Луганської областей оцінювалась у 37,3 мільйона осіб. Держстат оцінив населення України без території Криму в 41 мільйон, а дані ООН і Світового банку містили показник 43 мільйони. За найскромнішими підрахунками, населення за часи незалежності скоротилося на 8 мільйонів осіб. Щодо виїзду українців за кордон під час повномасштабного вторгнення, то показники також різняться.

Андрій Савчук (фото «Укрінформ»)

Частка мігрантів, які планують повернутися в Україну, поступово скорочується: якщо півтора року тому такий намір висловлювало близько 50% українських біженців, то нині цей показник становить 26%, розповів виконавчий директор Центру економічної стратегії Гліб Вишлінський.

«Ми провели вже три хвилі дослідження про стан та настрої українських біженців і вплив їхнього неповернення на економіку України. Зокрема, ми бачимо суттєві негативні зміни в показнику частки українців, які планують повернутися. Ми оцінюємо кількість біженців, які залишаться за кордоном, у трьох сценаріях: оптимістичному, середньому та песимістичному. За нашими розрахунками, з тих 3,6 млн українців, які перебувають сьогодні в демократичних країнах, після закінчення війни там і залишаться 1,4 млн українців в оптимістичному сценарії, 2 млн — у середньому та 2,3 млн — в песимістичному сценарії», — розповів Вишлінський.

Гліб Вишлінський (фото «Укрінформ»)

Серед факторів, які стимулюватимуть українців повертатися, він назвав остаточне закінчення війни або припинення бойових дій і повітряних ударів, вищий рівень життя в Україні, можливість знайти добре оплачувану роботу. Однак, на його думку, навіть кінець війни не сприятиме поверненню тих, хто зможе адаптуватися в демократичних країнах.

Одним із варіантів могло б стати максимальне спрощення руху між Україною та країною перебування біженців, щоб українці не боялися їздити додому і назад в Європу.

Директорка Інституту демографії та соціальних досліджень імені Михайла Птухи Елла Лібанова говорить, що держава має створити належні умови для повернення українських біженців.

«Я думаю, що ми сьогодні маємо, по-перше, робити все, щоб мігранти не почувалися відірваними від країни. По-друге, нам потрібно спрощувати можливості повернення», — сказала вона.

Лібанова також сказала про психологічний аспект, адже українські біженці мають не боятися, що після повернення їх «питатимуть, чому вони виїхали, чому не залишилися».

Елла Лібанова (фото «Укрінформ»)

«На мою думку, це більше психологічна, ніж економічна робота. Ми маємо запобігти поділу суспільства, який сьогодні є (є люди, які в ЗСУ, є люди, які нікуди не виїжджали, тобто вони залишалися там, де їх застала війна, є люди, які виїхали в межах України, в більш безпечні території, і нарешті є люди, які виїхали за кордон). Ми маємо працювати психологічно з одного боку з людьми за кордоном, а з другого боку — з тими, хто перебуває сьогодні в Україні», — сказала директорка Інституту демографії та соціальних досліджень.

Маріанна Онуфрик, експертка проєкту Euroscope, розповіла, що в українській і європейській міграційній політиці відбуваються зміни. ЄС бачить міграційну політику набагато ширше.

«Саме ті люди, які представляють певні кваліфікації, будуть дуже цінуватися, і навряд чи європейські країни будуть зацікавлені в їх поверненні. Так, вони будуть зацікавлені  в поверненні тих, хто отримує соціальні виплати — це люди поважного віку чи сім’ї, які виховують дітей з інвалідністю. Але те, що стосується людей працездатного віку чи молоді, на жаль, нам тут треба боротися й активніше включатися. І цим має займатися безперечно не Державна міграційна служба, а весь КМУ», — сказала вона.

Маріанна Онуфрик (фото з фейсбуку)

Директор інституту розвитку територій Юрій Ганущак окреслив реформи, які потрібні для повернення українців.

«По-перше, нам треба навчитися жити як Ізраїль в умовах протистояння. Друга позиція — зайнятість. Позиція номер три — житло. Наступна проблема — це школи. Наступна позиція — місцевий економічний розвиток. І остання позиція — це створення зворотного державного зв’язку — це місцеві державні адміністрації», — відзначив Юрій Ганущак.

Юрій Ганущак (фото «Укрінформ»)

Саме тому для повернення наших біженців має бути інформаційна політика з огляду на те, які канали використовують українці, з урахуванням їхніх потреб та донесенням коректної та вчасної інформації до них, сказала фахівчиня з кризових комунікацій Ярина Ключковська.

 Ярина Ключковська (фото «Укрінформ»)

За її словами, комунікувати ми повинні на трьох рівнях.

Державний рівень. Держава повинна формувати державну політику таким чином, щоб людям було легко приїздити, легко повертатися, взаємодіяти. Але головне завдання в суто комунікаціях — не нашкодити, не відчужувати, не викликати в них відчуття провини.

Другий рівень — це соціальна мережа тієї людини, яка поїхала. Нам треба з усіх сил триматися за цих людей, щоб вони не втрачали зв’язки.

Третій рівень — формування і розвиток українських громад у країнах проживання: треба, щоб була українська школа, українська церква, український клуб для старших людей, щоб українцям було легше триматися купи та спілкуватися між собою. 

Захід організовано ГО «Мережа захисту національних інтересів “АНТС” в рамках програми МАТРА за підтримки Посольства Королівства Нідерландів в Україні.

Текст створений у рамках Програми MATRA за підтримки Посольства Королівства Нідерландів в Україні. Висловлені думки належать лише авторам і не повинні розглядатися як відображення офіційної позиції Посольства.

Титульне фото: учасники пресконференції «Повернення додому: перспективи міграційної політики в Україні»/«Укрінформ»

Команда «Детектора медіа» не лише бореться за якість української журналістики, але й розповідає про суспільно важливі процеси в Україні. Наші журналісти пишуть про досягнення та проблеми громадського сектору й показують, як активісти впливають на реформи.

Запрошуємо вас долучитися до Спільноти «Детектора медіа». Та разом працювати над тим, щоб ініціативи, які захищають демократичні цінності, ставали більш видимими.
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Коментарі
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду