Про це йдеться в дослідженні «Індекс стійкості до дезінформації в Центральній і Східній Європі» (Disinformation Resilience Index, DRI), який презентували 18 жовтня. У ньому вказані показники держав за трьома критеріями: стійкість суспільства, інституційна та правова стійкість, стійкість ЗМІ та сфери диджитал. Дослідники також описали зміни з 2018 року, коли вийшла попередня доповідь. «Детектор медіа» уже писав, що за загальним показником «Індексу» 2021 року, Україна випередила 9 країн — сусідок по Східному партнерству (Вірменію, Азербайджан, Білорусь, Грузію й Молдову) та Вишеградську четвірку (Угорщину, Польщу, Чехію та Словаччину).

Розділ дослідження про Україну написала Ольга Юркова, співзасновниця спільноти фактчекерів і сайту StopFake.org (ГО «Центр Медіареформи»). Вона описала стосунки України з РФ і Китаєм, канали їхнього впливу та найбільш відомі наслідки ефективного поширення дезінформації, ключові зміни в медіаполі та правовому середовищі, а також якою була відповідь медіа та громадянського суспільства на загрози. Дослідниця назвала громадський сектор рушійною силою у викритті дезінформації та боротьбі з нею.

Ольга Юркова відзначила роботу медійних організацій і створених ними проєктів із протидії дезінформації, зокрема StopFake, InformNapalm, UCMC, Euromaidan Press, UkraineWorld, VoxUkraine (зокрема проєкт VoxCheck), Інститут розвитку регіональної преси (проєкт «По той бік новин»), «Інформаційні сили України», «Детектор медіа», «Україна-2050» та інші.

Важливим досягненням Ольга Юркова назвала вступ проєктів StopFake і VoxCheck у Міжнародну мережу фактчекерів і співпрацю з Facebook. «Дві проводні організації-фактчекерки почали співпрацювати, і Facebook активізував свої зусилля з перевірки фактів, приділяючи особливу увагу пандемії Covid-19. Однак суспільство залишається досить вразливим до маніпуляцій, про що свідчать соціологічні опитування», — йдеться в підсумках дослідження.

Серед досягнень медійної спільноти також згадані створення онлайн-курсів із медіаграмотності, спеціальних проєктів із викриття фейків про Covid-19, а також заснування Медіаруху, зростання уваги ЗМІ до теми дезінформації та диджитал-маніпуляцій. «Співпраця між спільнотами викривачів, а також між ними та державними установами значно зросла з 2018 року, але бажано координувати роботу більш тісно», — йдеться в дослідженні.

Ольга Юркова відзначила, що поради, описані в Індексі за 2018 рік, Україна частково врахувала. Серед рекомендацій Україні цього разу — створення системи захисту інформації, навчання правоохоронців, захист української мови в рамках стратегії інфобезпеки, користуватися досвідом попередніх адміністрацій і неурядових організацій без обмежень планів на два роки, навчати медіаграмотності з раннього дитинства, вибудовувати довіру до ЗМІ та координувати спільну реакцію на поширення дезінформації.

Скришот трансляції у фейсбуку StopFake