Україна як жертва безпідставної, нічим не спровокованої воєнної агресії Росії має право отримати у своє розпорядження заморожені в ЄС і США російські активи. Чому останні рішення G7 та ЄС щодо фінансової підтримки України не можуть замінити повну конфіскацію російських активів; якими можуть бути економічні та юридичні наслідки впровадження «військового податку», зокрема на російський скраплений газ; на якій стадії перебуває процес створення Банку реконструкції та відновлення України – про це і не тільки йшлося сьогодні, 25 вересня, на конференції Make Russia Pay («Змусити Росію платити»), що відбулась у Києві. Організатори заходу – Міжнародний центр перемоги України (ICUV) та Центр протидії корупції – запросили до участі дипломатів, експертів з міжнародного права та безпеки, журналістів і політиків, щоб обговорити можливі рішення щодо створення правових механізмів для конфіскації Україною російських активів.

На початку конференції виступили посол Японії в Україні Мацуда Кунінорі та посолка ЄС в Україні Катаріна Матернова. Японський дипломат зокрема нагадав, що з жовтня в Японії почне працювати новий склад уряду, однак політика підтримки України залишиться без змін. Він також повідомив, що його країна має намір надати Україні кредит, використовуючи відсотки від заморожених російських активів.

Катаріна Матернова також запевнила всіх присутніх у тому, що ЄС продовжить надавати Україні підтримку. Крім того, вона відзначила швидкість, з якою у владних євроструктурах ухвалюють рішення для того, щоб підтримка нашій країні була вчасною.

У першій панелі заходу, яку модерувала членкиня правління Центру протидії корупції Олена Галушка, взяли участь заступниця керівника Офісу Президента України Ірина Мудра, юридичний експерт ICUV Андрій Міхеєв та економічний аналітик, колишній виконавчий директор JP Morgan та Deutsche Bank Роман Сульжик. Також для цієї дискусії свій виступ записала на відео представниця українсько-американської громадської організації Razom for Ukraine Юлія Зискіна, яка нині перебуває у робочій поїздці в США.

Учасники першої панелі конференції: заступниця керівника Офісу Президента України Ірина Мудра (зліва), юридичний експерт ICUV Андрій Міхеєв, економічний аналітик, колишній виконавчий директор JP Morgan та Deutsche Bank Роман Сульжик і модераторка дискусії, членкиня правління Центру протидії корупції Олена Галушка

Під час свого виступу Ірина Мудра подякувала представникам громадянського суспільства за співпрацю з владою заради відстоювання права України на заморожені російські активи, а також наголосила, що нинішня російсько-українська війна – це боротьба не лише за нашу державність, а й загалом за стабільний світопорядок, на який зазіхає країна-агресор.

За її словами, обсяг заморожених російських активів за межами РФ сягає як мінімум 300 млрд доларів. «Не може бути сталого миру без відновлення справедливості. І саме притягнення тих, хто відповідальний за злочин агресії, за звірства, за компенсацію шкоди внаслідок агресії проти України і буде ознакою відновлення справедливості. До речі, сьомий пункт плану миру Володимира Зеленського так і називається – “Відновлення справедливості”», – зазначила Мудра.

За її словами, на заваді готовності ЄС передати Україні заморожені російські активи є три фактори: стурбованість щодо юридичних наслідків такого рішення, економічні перестороги та брак політичної волі, причому останній фактор є найбільш впливовим і таким, з яким українській стороні найтяжче працювати.

Ірина Мудра нагадала, що у 2022 році Україна запропонувала своїм партнерам концепцію міжнародного компенсаційного механізму. Його схвалили на Генасамблеї ООН у листопаді 2022-го. Цей механізм передбачає створення реєстру збитків (на сьогодні вже запущений), комісії з розгляду заяв щодо збитків (планується до запуску у 2026 році) і компенсаційного фонду (перебуває у розробці).

Юридичний експерт ICUV Андрій Міхеєв зазначив, що наразі західних партнерів України більше турбують не юридичні, а економічні ризики передання Україні заморожених російських активів, однак коли буде ухвалюватися рішення про їх передачу нашій країні, правові ризики знову постануть на порядку денному.

Економічний аналітик Роман Сульжик заявив, що найбільший економічний ризик, що стосується російських активів за межами РФ, залишився у минулому і був пов’язаний власне з їх замороженням. Посилаючись на власний досвід спілкування з представниками багатьох західних країн, він також сказав, що побоювання щодо катастрофічних економічних наслідків від передання Україні заморожених російських активів часто використовують, щоб приховати брак політичної волі до такого рішення.

Під час другої панелі конференції директорка з адвокації в енергетиці Міжнародного центру перемоги України Вікторія Войціцька та експертка з енергетики, співголова комітету EBA Rebuild Ukraine Ольга Балицька звернули увагу аудиторії на драматичну різницю між тою позицією, яку ЄС обрав у поточній російсько-українській війні, та економічною практикою європейських країн, які продовжують торгувати з країною-агресоркою, фактично фінансуючи її військову спроможність. Експертки презентували ідею запровадження «воєнного податку» як інструмент, що допоможе економічно роззброїти РФ, збільшити надходження до майбутнього компенсаційного фонду України та унеможливити подальші спроби країни-агресорки вдаватися до воєнної агресії.

Директорка з адвокації в енергетиці Міжнародного центру перемоги України Вікторія Войціцька (зліва) та експертка з енергетики, співголова комітету EBA Rebuild Ukraine Ольга Балицька

В межах третьої панелі виконавча директорка Центру протидії корупції, співзасновниця ICUV Дарія Каленюк та заступник директора Департаменту міжнародного співробітництва та представництва Міністерства юстиції України Микола Юрлов розповіли про концепцію майбутнього фонду, який займатиметься виплатою компенсацій спричинених воєнною агресією росіян збитків державі, юридичним та фізичним особам. За словами Каленюк, під час розробки цієї концепції були зокрема враховані ті страхи, що мають західні партнери України щодо передання нашій державі заморожених російських активів. Разом із цим вона наголосила: компенсаціями для України мають займатися українці, тому мінімум 50 відсотків працівників майбутнього фонду повинні бути громадянами нашої країни.

Виконавча директорка Центру протидії корупції, співзасновниця ICUV Дарія Каленюк (зліва), заступник директора Департаменту міжнародного співробітництва та представництва Міністерства юстиції України Микола Юрлов і Олена Галушка

Микола Юрлов зокрема сказав, що станом на зараз Україна не може розраховувати на тотальну військову поразку РФ у цій війні, тому досвід стягнення з Німеччини репарацій після Другої світової війни не є для нас релевантним. За словами представника Мін’юсту, наші партнери все ще не виробили бачення перемоги України у війні з Росією. «Нам треба поступово, але постійно розмивати сприйняття Росії на Заході як якоїсь супердержави, якою насправді вона ніколи не була і не є», – наголосив Юрлов і закликав до спільної роботи у цьому напрямі медіа та громадянське суспільство.

Фото: Марина Баранівська, «Детектор медіа»; чільне фото - скриншот