«Как всегда, на гражданское общество пришло немного людей», – констатував модератор дискусії на тему «Громадянське суспільство – фундамент демократії», ведучий політичного ток-шоу «Шустер live» Савік Шустер, якого в програмі заходу було представлено як журналіста ТРК «Україна». Захід, у рамках якого проходила дискусія, - «Форум «Європа-Україна» наступний крок до об’єднаної Європи?», - проходив 25-27 лютого в столичному Українському домі.

 

Значна частина заявлених у програмі учасників не з'явилась. Зокрема, не знайшов можливості відвідати захід Міністр внутрішніх справ Юрій Луценко, якого з нетерпінням чекали в холі журналісти. Відлетіли до Росії президент Фонду ефективної політики Гліб Павловський та депутат Державної Думи Сергій Марков. Не було гостя з Португалії Нуно Мігеля Магалхаеса, старшого директора German Marshall Fund Петера Ван Прааха з США та інших.

 

 

Першим узяв слово народний депутат (член фракції Партії регіонів) і співорганізатор Форуму Едуард Прутнік. Головний меседж його промови полягав у тому, що влада, отримуючи мандат від народу, відразу про нього, народ, забуває і вступає в діалог із великим бізнесом. Голосу громадянського суспільства не чути, із 38 тисяч зареєстрованих громадських організацій фактично функціонують близько двох тисяч. Суспільного телебачення і радіомовлення так і не створено. Не налагоджена система інформування про роботу найвищих органів влади. «Але ж в Україні є люди, які роблять чесний бізнес і не проти вкласти гроші у соціальні програми», – запевнив народний депутат.

 

Що ж робити, щоб ці чесні бізнесмени, влада і представники громадянського суспільства нарешті зустрілися? Один із варіантів вирішення проблеми, на думку пана Прутніка, це активний діалог бізнесу з громадянським суспільством, його фінансування, вироблення соціального контракту, який влада повинна виконувати. Таким чином трикутник влада-бізнес-громадянське суспільство стає на основу бізнесу та громадянського суспільства. «Влада повинна відпрацьовувати програму, яку виробили спільно бізнес і громадянське суспільство», – сказав Едуард Прутнік. У результаті співпраці бізнесменів і громадських організацій зміниться політичний устрій країни, зменшиться кількість бідних, зросте середній клас, переконаний народний депутат.

 

 

В учасників дискусії, які сиділи в залі, були свої думки з цього приводу. Наприклад, молодий чоловік, який назвався правозахисником на прізвище Щербина, звинуватив у світовій фінансовій кризі, а також у всіх негараздах, які чиняться в Україні Федеральний резерв (США), який хоче знищити у світі 3 мільярди населення, а решту змусити обслуговувати чотири американські родини.

 

 

Після перепалки між правозахисником та Едуардом Прутніком, яку декілька хвилин спостерігав Савік Шустер, останній нарешті згадав, що є модератором, і припинив її словами: «Молодой человек, у меня такое впечатление, что я на телевидении». «Молодой человек» виступав ще декілька разів, щоразу вигукуючи з місця.

 

Директор Фонду «Відродження» Євген Бистрицький – людина зайнята, тому довго на дискусії не затримався, але запитання поставити встиг. Його цікавило, яким чином налагодити взаємодію між громадськими організаціями та бізнесом, щоб останній все ж підтримував ті з двох тисяч, які ще рухаються.

 

 

На це запитання відповів народний депутат Микола Катеринчук (фракція «НУ-НС»). Він зазначив, що бізнес не йде до людей тому, що громада нічого не вирішує. «У нас усе вирішує влада, тому бізнес іде до неї, перестрибуючи через інститути громадянського суспільства», – сказав Микола Катеринчук. Але, на його думку, ситуація на сьогодні не така вже й безнадійна. Про це свідчить залучення урядом до переговорів громадських асоціацій, які допомагають шукати шляхи подолання кризи.

 

 

Колишній посол Німеччини в Україні Дітмар Штюдеманн говорив переважно про тотальну корупцію в нашій державі. По суті, в Україні громадянського суспільства ще не існує, вважає пан Штюдеманн. Воно тоді буде контролювати владу, коли усвідомить свою силу і «побудує містки взаємодії». А на сьогодні найвища влада взаємодіє тільки з нижчими за рангом органами влади, ігноруючи громадські організації.

 

 

Навіщо завітав на цю дискусію народний депутат (також від Партії регіонів) Анатолій Толстоухов, було незрозуміло – його вочевидь цікавили проблеми, що мають вельми віддалений стосунок до громадянського суспільства. У своєму виступі пан Толстоухов зазначив, що наша країна, не вийшовши з кризи історії, вступила у кризу перспективи. А потім нащось згадав Ватутіна і Шухевича (останнього, звичайно, не в найкращих фарбах) і додав, що українське суспільство розколоте.

 

 

Представнику Львова, який не назвався, також було незрозуміло не тільки навіщо виступав Толстоухов, а й навіщо взагалі весь цей Форум. «Ви краще давайте правдиву інформацію, а люди самі зроблять висновки. Краще ніж розколювати суспільство, скажіть правду про свої доходи», – сказав представник громадськості.

 

 

Виступила й експерт з українського політичного життя, член Парламентської асамблеї Ради Європи, радник прем’єр-міністра України Ханне Северинсен. «Верховенство права – це основа для всього. Не можна мати сильне суспільство, не маючи при цьому верховенства права. Впровадження законодавства і справедлива судова система – це передумова для розвинутого громадянського суспільства», – сказала вона. Люди тому не довіряють владі в Україні, що вона корумпована, вважає пані Северинсен.

 

 

Підсумки дискусії підбив Савік Шустер, який, утім, не виявляв надмірного ентузіазму. «Де важче модерувати дискусію - на телебаченні чи на подібному форумі? І чи цікава вам тема громадянського суспільства?», – запитали ми у Савіка Шустера. «Тут сложнее, потому что тут ничего не слышно, – сказав Савік Шустер. – А тема мне близка». Як виявилося, модерувати дискусію Савіка запросили його польські колеги – співорганізатори Форуму.

 

 

Трохи потепліло на душі у пана Шустера тоді, коли його оточили люди, охочі сфотографуватися з ним і взяти автограф. На жаль, навіть ця маленька хитрість – запрошення найрозкрученішого обличчя української політичної тележурналістики - не допомогла привернути увагу громадськості до її ж, громадськості, власних проблем. Зала була напівпорожня.