Українці розчаровані в реформах, але готові підтримувати одне одного та свої громади — дослідження
Виділіть її та натисніть Ctrl + Enter —
ми виправимo
Українці розчаровані в реформах, але готові підтримувати одне одного та свої громади — дослідження
Про це свідчать результати останньої хвилі загальнонаціонального опитування щодо громадського залучення, проведеного Програмою сприяння громадській активності «Долучайся!».
Опитування провели в липні–серпні 2020 року за допомогою інтерв’ю 2097 жителів України віком від 18 років. Вибірка сформована відповідно до розподілу дорослого населення України за віком, статтю, областю і типом населеного пункту (за винятком Криму та непідконтрольних уряду України регіонів Донецької та Луганської областей). Похибка вибірки становить 2,2% (без врахування дизайн-ефекту).
Серед результатів дослідження:
- Кожен третій українець (32,5%) стверджує, що регулярно або рідко відвідує збори у своїх громадах. Менша частка громадян заявляє, що вони беруть участь у діяльності громадських організацій (18,6%).
- Семеро з десяти українців (70,8%) знають про можливість участі у мирних зібраннях з конкретних питань. Більшості (70%) відомо про можливість повідомити місцевим органам влади про інфраструктурні проблеми особисто або телефоном. Натомість про створення та участь у роботі будинкових, вуличних чи квартальних комітетів знають 66,4% опитаних.
- Українці найбільш зацікавлені повідомляти про інфраструктурні проблеми особисто або телефоном (23,7%). Крім того, вони виявили інтерес повідомляти про ці проблеми через інтернет (20,4%), брати участь у мирних зібраннях з певною метою (18,4%), а також створювати та долучатися до роботи будинкових, вуличних чи квартальних комітетів (18,4 %).
- Щодо різних форм демократичної участі, респонденти в основному залучені до роботи громадських комітетів (8,4%), участі у громадських слуханнях (6,7%) та мирних зібраннях (6,2%), подання скарг стосовно інфраструктурних питань (5,7%) та ініціювання електронних петицій до міського голови, районної чи обласної ради, президента тощо (4,7%).
- Громадяни найменш залучені до активностей з протидії корупції. За останній рік лише 0,9% опитаних повідомляли про випадки корупції в прокуратуру чи поліцію (особисто, телефоном або через інтернет). Така ж частка респондентів використовувала онлайн засоби для анонімних повідомлень про корупцію чи порушення на виборах. Лише 1,3% відкрито повідомляли про корупцію у ЗМІ, у тому числі в блогах та соціальних мережах.
- Головною причиною, що заважає брати більш активну участь у громадській діяльності, майже половина респондентів (45,1%) назвала нестачу часу або відсутність мотивації, тоді як 32,9% українців не вірять у те, що їх участь принесе зміни та вплине на ситуацію. В той же час, 17,6% респондентів вважають , що вирішенням проблем повинна займатися держава.
- У той же час, українці не очікують швидких реформ у країні. Більшість громадян (16,8%) очікують на результати реформ протягом чотирьох-п’яти років. Кожен шостий (15,6%) — за два-три роки. Приблизно така ж частка населення (14,3%) вважає, що наслідки реформ можна очікувати лише через десять або більше років.
- Майже половина опитаних (46,7%) кажуть, що поки не відчули жодних наслідків реформ. Разом з цим, 15,8% українців відчули як негативні, так і позитивні наслідки. При цьому, негативний досвід був більш поширеним — приблизно кожен четвертий респондент (25,4%) мав негативний досвід, тоді як лише 1,8% українців відчули позитивні результати реформ.
Нагадаємо, згідно з дослідженням Фонду «Демократичні ініціативи», найбільше українців непокоїть на місцях поширення наркотиків, нетверезі водії, хулігани. У ході дослідження також з'ясували, що українці не довіряють жодному правоохоронному органу країни.
Згідно з іншим дослідженням Фонду «Демократичні ініціативи», 84% громадян підтримали би незалежність України на гіпотетичному референдумі.
Найбільш ефективно впливати на владу можливо за допомогою ЗМІ, вважають опитані представники громадських організацій в іншому дослідженні Фонду «Демократичні ініціативи».