Про це йдеться у заяві Центра інформації про права людини, підписану одинадцятьма правозахисними організаціями.

У заяві наголошується, що обсяг звітності для громадських організацій, який передбачають законопроекти №6674 та №6675, значно перевищує той, що встановлений для бізнесу. 

«Ми вважаємо, що на фоні заяв про необхідність зменшення надмірного державного регулювання, такі законодавчі ініціативи з’явилися невипадково. Покарання у вигляді скасування неприбуткового статусу громадської організації має підкреслено каральний характер та є нічим іншим, як запровадженням інструменту для вибіркового тиску на нелояльні до влади громадські організації», – йдеться у заяві.

Правозахисники розцінюють таку ініціативу Президента України як непропорційне втручання у діяльність громадських організацій та зазначають, що жодними міжнародними договорами не передбачена вимога такого роду контролю держави щодо діяльності ГО.

«Керівні принципи щодо свободи об’єднань Ради Європи та ОБСЄ передбачають, що “держава не повинна вимагати від об’єднань підзвітності та прозорості, однак повинна заохочувати і стимулювати їх до цього”. При цьому встановлення особливих вимог до звітності допускається тільки у разі надання певних пільг та за умови, що “об’єднанню надаватиметься можливість на власний розсуд вирішувати, дотримуватись таких вимог до звітності чи відмовитись від їх дотримання, а отже – від відповідних особливих пільг”», – йдеться у заяві.

Правозахисники вимагають від парламенту негайного відхилення законопроектів №6674 та №6675 від 10 липня 2017 року, а від Президента України – виконання обіцянки щодо скасування змін до антикорупційного законодавства від березня 2017 року.

Заяву підписали: Центр громадянських свобод, Харківська правозахисна група, Харківський інститут соціальних досліджень, Східноукраїнський центр громадських ініціатив, Благодійний фонд «Восток-SОS», ЛОПЦ «Альтернатива», Асоціація УМДПЛ, ГО «КиївПрайд», Українська Гельсінська спілка з прав людини, Фундація «Відкритий Діалог», Центр інформації про права людини, Кримська правозахисна група.

Нагадаємо, 8 липня прес-служба глави держави повідомила, що Президент України Петро Порошенко подав на розгляд Верховної Ради України проекти законів про внесення змін до деяких законодавчих актів та до Податкового кодексу України щодо забезпечення відкритості для суспільства інформації про фінансування діяльності громадських об’єднань та використання міжнародної технічної допомоги.

Глава Центру протидії корупції Віталій Шабунін заявив, що законопроекти подано в неприйнятній редакції, оскільки «запропоновані норми запроваджують додаткову форму податкового звітування для ГО і дають фіскалам повний ручний контроль за діяльністю неприбуткових організацій».

Виконавчий директор громадської організації «Transparency International Україна» Ярослав Юрчишин зауважив, що запропоновані Президентом законопроекти потребують доопрацювання з боку громадськості та експертів.

Норми законопроекту розкритикувала голова ГО «Детектор медіа» Наталія Лигачова: на її думку, однакова прозорість мають вимагатися від усіх неприбуткових організацій, у тому числі створених бізнесом, а також усіх ФОПів, а не лише до тих, які працюють з донорами.

Нагадаємо, 23 березня Верховна Рада України ухвалила Закон «Про внесення зміни до статті 3 Закону України "Про запобігання корупції"», внесений президентом Петром Порошенком 14 березня. Закон був ухвалений з урахуванням поправки Тетяни Чорновол, якою зобов’язано до е-декларування громадські організації, що здійснюють антикорупційну діяльність, а також всіх контрагентів установ та організацій, що отримують кошти з програм міжнародної технічної допомоги, спрямованих на протидію корупції.

24 березня Верховна Рада спробувала скасувати результати голосування за закон «Про внесення зміни до статті 3 Закону України "Про запобігання корупції"», але їй не вистачило голосів.

Голова громадської організації «Детектор медіа» та шеф-редактор порталу «Детектор медіа» Наталія Лигачова вважала, що Президент України Петро Порошенко мав ветувати ухвалений 23 березня закон «Про внесення зміни до статті 3 Закону України "Про запобігання корупції"» та повернути його до Верховної Ради з його пропозиціями.

25 березня Коаліція провідних неурядових організацій «Реанімаційний пакет реформ» звернулась до президента Петра Порошенка із закликом повернути до Верховної Ради ухвалений 23 березня закон «Про внесення зміни до статті 3 Закону України "Про запобігання корупції"» для термінового повторного розгляду з виключенням норм, «які порушують права громадян і загрожують розвиткові демократії в Україні».

Попри це зміни до закону про е-декларування було підписано президентом 27 березня і 30 березня закон набув чинності.

Зміни до закону про електронне декларування розкритикували міжнародна правозахисна організація Freedom House, міжнародна антикорупційна мережа Transparency International та українське представництво «Transparency International Україна».

У Міністерстві закордонних справ ФРН повідомили, що розраховують на внесення зміни до антикорупційного закону найближчим часом. Єврокомісар з питань європейської політики сусідства Йоганес Ган наголосив, що в ЄС наполягають на виправлення помилок, яких Україна припустилася при ухваленні законодавства щодо протидії корупції.

Бюро ОБСЄ з питань демократичних інститутів та прав людини (БДІПЛ) у листі на адресу глави Адміністрації президента України Ігоря Райніна заявляє, що ОБСЄ/БДІПЛ виступає категорично проти нових вимог до звітності, які створюють надмірний тягар для громадських організацій в Україні.