«Крим СОС» пропонує провести антидискримінаційну експертизу законопроектів щодо публічного звітування ГО

«Крим СОС» пропонує провести антидискримінаційну експертизу законопроектів щодо публічного звітування ГО

16:37,
26 Липня 2017
1790

«Крим СОС» пропонує провести антидискримінаційну експертизу законопроектів щодо публічного звітування ГО

16:37,
26 Липня 2017
1790
«Крим СОС» пропонує провести антидискримінаційну експертизу законопроектів щодо публічного звітування ГО
«Крим СОС» пропонує провести антидискримінаційну експертизу законопроектів щодо публічного звітування ГО
Громадська організація «Крим СОС», що опікується правами переселенців, вважає, що законопроекти №6674 та №6675 щодо публічного звітування ГО матимуть суттєвий вплив на функціонування громадського сектору у разі їх ухвалення в парламенті

Про це йдеться у офіційній заяві організації.

У організації зазначають, що повністю підтримують важливість публічності та прозорості  громадського сектору, проте вважають зазначені законопроекти «недоцільними, неефективними та ризиковими для діяльності НГО»

«Крим СОС» наводить такі аргументи:

  1. Санкція за неподання звітності, передбачена проектами – втрата статусу неприбутковості. А це є критичним для роботи ГО, особливо для тих, хто надає пряму допомогу (зокрема, матеріальну) бенефіціарам. Адже тоді, наприклад, уся гуманітарна або безповоротна фінансова допомога для ВПО буде оподатковуватись податком на прибуток.
  2. Додаткове навантаження на ГО. Громадські організації й так зобов'язані щоквартально та щорічно звітувати за свою діяльність перед фіскальними органами. У випадку виявлення певних зловживань або порушень, фіскальні та правоохоронні органи мають усі можливості для відповідного реагування.

    Крім того, організації повинні звітуватись паралельно перед структурами, що надають їм фінансову підтримку, та публічно перед своїми бенефіціарами. Тому додаткові форми фінансової звітності створюють лише додаткові бюрократичні перепони і не обґрунтовують себе з точки зору ефективності. Також, беручи до уваги досвід звітування в інших країнах, варто відмітити, що НГО, які зареєстровані та функціонують в ЄС або США, в більшості випадків фінансуються урядом країни, резидентами якої вони є. Через це вимоги до їх публічності звітності є відмінними від вимог в Україні, де НГО в більшості випадків фінансуються недержавними структурами.
  3. Коректність трактування. Запропонована система звітності виглядає однобоко: є вимога вказувати загальні суми доходів, заробітних плат та видатків на користь інших осіб, проте не передбачено можливості роз'яснення шляхів їх використання. Суха фінансова звітність обов'язково спровокує негативні реакції по відношенню до НГО та безпідставні звинувачення у нецільовій розтраті коштів.
  4. Загроза для персональних даних. Публікування переліку осіб (вірогідно із зазначенням персональних даних таких осіб), видатки на користь котрих були здійснені та перевищують 50 прожиткових мінімумів, є дією, що порушує принцип захисту персональних даних та суперечить законодавству України. Адже така інформація законодавством визнається конфіденційною. Крім того, інформація про донорів, працівників організації, інших фізичних та юридичних осіб, розпорядження коштами тощо (у випадку, якщо мова не йде про бюджетні кошти/майно та їх отримувачів) є комерційною таємницею та має обмежений доступ, окрім винятків, коли розкриття такої інформації здійснюється в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини та є співмірним із рівнем загрози заходом.
  5. Дискримінаційне відношення до ФОПів, що отримували дохід від донорських організацій. Зазначену категорію ФОПів Парламент законодавчо змушує заповнювати спеціальний додаток до податкової декларації, що вводить їх у нерівне становище у порівнянні з іншими ФОПами. Окрім цього, такі "драконівські умови" можуть призвести до банальних відмов ФОПів від співпраці із НГО, що є виконавчими партнерами донорських організацій.
  6. Загроза припинення діяльності щодо захисту прав людини в Криму та на Донбасі. Зазначені проектами законів вимоги унеможливлюють надання якісної підтримки та допомоги кримчанам або жителям непідконтрольних регіонів на Сході України. Наприклад, у випадку надання організацією безповоротної фінансової допомоги сім'ям осіб, незаконно ув'язнених за політичними або ідеологічними поглядами в окупованому Криму, через ФОПів, такі ФОПи зобов’язані будуть зазначати у додатку до декларації обсяг такого доходу із зазначенням донорів, від яких отримано дохід, та суми виплат за рахунок такого доходу третім особам із зазначенням переліку третіх осіб, разовий обсяг виплат яких перевищує 3 прожиткових мінімуми для працездатних осіб (приблизно 5 000 грн).

    У такому випадку публічна фінансова звітність із зазначенням інформації про такі види допомоги та відповідних бенефіціарів може серйозно зашкодити безпеці отримувачів допомоги в Криму та унеможливити процес надання допомоги правозахисниками.
  7. Більш важливим на сьогодні є нагляд та контроль саме за діями Уряду щодо залучення та використання міжнародної технічної допомоги. Так, за даними Міністерства економічного розвитку та торгівлі, лише станом на липень 2016 року Україною впроваджується 288 проектів за різними напрямами загальною контрактною вартістю понад 3, 3 млрд. дол. США.. Проте детальна інформація про використання сум отриманої донорської допомоги державі відсутня у публічному доступі.

 «Крим СОС» зазначає, що державна політика по відношенню до НГО повинна бути такою ж, як і щодо інших суб'єктів господарювання, не мати дискримінаційних ознак та не створювати додаткових тягарів для організації. Також у організації вважають,що висунуті вимоги до фінансової звітності є прямим втручанням держави у діяльність НГО і воно «повинно бути пропорційним та обґрунтованим, а не просто аргументовано політичною волею Парламенту».

«Зазначені законопроекти ставлять певну групу суб'єктів господарювання у нерівні умови з іншими СГ, що є порушенням принципу рівності та свободи асоціації», – йдеться в заяві ГО.

«Крим СОС» наполегливо рекомендуємо провести антидискримінаційну експертизу законопроекту та провести широку дискусію щодо зазначеної ініціативи із представниками донорських організацій та НГО.

Нагадаємо, 8 липня прес-служба глави держави повідомила, що Президент України Петро Порошенко подав на розгляд Верховної Ради України проекти законів про внесення змін до деяких законодавчих актів та до Податкового кодексу України щодо забезпечення відкритості для суспільства інформації про фінансування діяльності громадських об’єднань та використання міжнародної технічної допомоги.

Заступник глави Адміністрації Президента Дмитро Шимків повідомив, що законопроектами запропонована прозорість громадських організацій і тих фізичних осіб-підприємців, хто отримує напряму кошти донорів - міжнародну технічну допомогу. Він також підкреслив, що публічну звітність подаватимуть всі громадські організації без огляду на спеціалізацію та джерела доходів. Однак звіти стосуватимуться виключно діяльності організацій і не будуть містити інформації стосовно власності чи будь-якого майна цих організацій або їх посадових осіб. Дмитро Шимків наголосив, що законодавча ініціатива передбачає скасування зобов’язання фізичних осіб - представників громадських організацій подавати звітність у рамках е-декларування, як передбачено законом «Про запобігання корупції».

Глава Центру протидії корупції Віталій Шабунін заявив, що законопроекти подано в неприйнятній редакції, оскільки «запропоновані норми запроваджують додаткову форму податкового звітування для ГО і дають фіскалам повний ручний контроль за діяльністю неприбуткових організацій».

Виконавчий директор громадської організації «Transparency International Україна» Ярослав Юрчишин зауважив, що запропоновані Президентом законопроекти потребують доопрацювання з боку громадськості та експертів.

Норми законопроекту розкритикувала голова ГО «Детектор медіа» Наталія Лигачова: на її думку, однакова прозорість мають вимагатися від усіх неприбуткових організацій, у тому числі створених бізнесом, а також усіх ФОПів, а не лише до тих, які працюють з донорами.

Нагадаємо, 23 березня Верховна Рада України ухвалила Закон «Про внесення зміни до статті 3 Закону України "Про запобігання корупції"», внесений президентом Петром Порошенком 14 березня. Закон був ухвалений з урахуванням поправки Тетяни Чорновол, якою зобов’язано до е-декларування громадські організації, що здійснюють антикорупційну діяльність, а також всіх контрагентів установ та організацій, що отримують кошти з програм міжнародної технічної допомоги, спрямованих на протидію корупції.

24 березня Верховна Рада спробувала скасувати результати голосування за закон «Про внесення зміни до статті 3 Закону України "Про запобігання корупції"», але їй не вистачило голосів.

Голова громадської організації «Детектор медіа» та шеф-редактор порталу «Детектор медіа» Наталія Лигачова вважала, що Президент України Петро Порошенко мав ветувати ухвалений 23 березня закон «Про внесення зміни до статті 3 Закону України "Про запобігання корупції"» та повернути його до Верховної Ради з його пропозиціями.

25 березня Коаліція провідних неурядових організацій «Реанімаційний пакет реформ» звернулась до президента Петра Порошенка із закликом повернути до Верховної Ради ухвалений 23 березня закон «Про внесення зміни до статті 3 Закону України "Про запобігання корупції"» для термінового повторного розгляду з виключенням норм, «які порушують права громадян і загрожують розвиткові демократії в Україні».

Попри це зміни до закону про е-декларування було підписано президентом 27 березня і 30 березня закон набув чинності.

Зміни до закону про електронне декларування розкритикували міжнародна правозахисна організація Freedom House, міжнародна антикорупційна мережа Transparency International та українське представництво «Transparency International Україна».

У Міністерстві закордонних справ ФРН повідомили, що розраховують на внесення зміни до антикорупційного закону найближчим часом. Єврокомісар з питань європейської політики сусідства Йоганес Ган наголосив, що в ЄС наполягають на виправлення помилок, яких Україна припустилася при ухваленні законодавства щодо протидії корупції.

 

Читайте також
Команда «Детектора медіа» не лише бореться за якість української журналістики, але й розповідає про суспільно важливі процеси в Україні. Наші журналісти пишуть про досягнення та проблеми громадського сектору й показують, як активісти впливають на реформи.

Запрошуємо вас долучитися до Спільноти «Детектора медіа». Та разом працювати над тим, щоб ініціативи, які захищають демократичні цінності, ставали більш видимими.
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Коментарі
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду