Такий висновок зроблений за результатами аналізу запропонованих в Україні законопроектів №6674 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо забезпечення відкритості для суспільства інформації про фінансування діяльності громадських об’єднань та використання міжнародної технічної допомоги» та №6675 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо забезпечення відкритості для суспільства інформації про фінансування діяльності громадських об’єднань та використання міжнародної технічної допомоги»,  повідомляє сайт Українського кризового медіа центру.

«Не було виявлено якихось проблем чи причин, чому потрібно змусити громадські об’єднання бути більш прозорими», – повідомила Марія Гелетій, заступниця директора Проекту USAID «Громадяни в дії», під час прес-брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі. 

Хенрік Ларсен, політичний відділ Представництва ЄС в Україні

Марія Гур'єва, спеціалістка з медіа-комунікації, Amnesty International в Україні

Мустафа Найєм, народний депутат

Вона підкреслила, що вимоги до звітування є дискримінаційними і такими, що порушують конфіденційність.

Народний депутат України Мустафа Найєм заявив, що законопроект є інструментом тиску на громадянське суспільство. Він наголосив, що громадські організації мають самостійно розробити правила звітування на основі міжнародного досвіду і досліджень.

«Законопроекти і спроба їх прийняти є частиною більш глобальної тенденції з боку влади всіляко обмежити права і свободи громадян. Є систематичний наступ на громадянське суспільство у цілому і спроби звузити його сферу діяльності», – зазначила  Марія Гур’єва, спеціалістка з медіакомунікації Amnesty International в Україні.

Наталія Лигачова, голова ГО «Детектор медіа», шеф-редакторка порталу «Детектор медіа», заявила, що головною проблемою є непублічність підготовки даного законопроекту.  

«З перспективи Європейського Союзу, бажаним є залучення думки громадянського суспільства до обговорення справ, які безпосередньо їх стосуються. ЄС також зацікавлений у тому, щоб громадські організації могли висловити свою думку щодо того, чи нові вимоги до звітування можливо виконати у світлі того, що чимало ГО мають обмежені ресурси», – заявивив Хенрік Ларсен, політичний відділ Представництва ЄС в Україні.

Олександра Дворецька, голова правління ГО «Восток SOS» зазначила, що громадським організаціям буде складніше працювати та отримувати  фінансову допомогу від підприємців. «Якщо співпраця з громадським організаціями створюватиме для них проблеми, вони не будуть цього робити», – підкреслила вона.

Наталія Лигачова зазначила, що багато норм, які є у законопроекті, суперечать нормам європейського права.

«У нас є практика під час нормоутворення виривати з контексту міжнародних стандартів певні норми, які не підходять для загальної політичної мети», – додала Ольга Айвазовська, координаторка виборчих та парламентських програм громадянської мережі «ОПОРА».

Вона підкреслила: «Питання звітності не має покривати предмету інструментарію цієї звітності проти неурядового сектору. […] Я абсолютно за звітність. Питання у тому, яка її форма і які санкції. Якщо неурядова організація подала звітність з помилкою і немає права на уточнення, або немає права на подання повторно звіту – це означає, що презумпція невинуватості в принципі не працює».

Нагадаємо, 8 липня прес-служба глави держави повідомила, що Президент України Петро Порошенко подав на розгляд Верховної Ради України проекти законів про внесення змін до деяких законодавчих актів та до Податкового кодексу України щодо забезпечення відкритості для суспільства інформації про фінансування діяльності громадських об’єднань та використання міжнародної технічної допомоги.

Заступник глави Адміністрації Президента Дмитро Шимків повідомив, що законопроектами запропонована прозорість громадських організацій і тих фізичних осіб-підприємців, хто отримує напряму кошти донорів - міжнародну технічну допомогу. Він також підкреслив, що публічну звітність подаватимуть всі громадські організації без огляду на спеціалізацію та джерела доходів. Однак звіти стосуватимуться виключно діяльності організацій і не будуть містити інформації стосовно власності чи будь-якого майна цих організацій або їх посадових осіб. Дмитро Шимків наголосив, що законодавча ініціатива передбачає скасування зобов’язання фізичних осіб - представників громадських організацій подавати звітність у рамках е-декларування, як передбачено законом «Про запобігання корупції».

Глава Центру протидії корупції Віталій Шабунін заявив, що законопроекти подано в неприйнятній редакції, оскільки «запропоновані норми запроваджують додаткову форму податкового звітування для ГО і дають фіскалам повний ручний контроль за діяльністю неприбуткових організацій».

Виконавчий директор громадської організації «Transparency International Україна» Ярослав Юрчишин зауважив, що запропоновані Президентом законопроекти потребують доопрацювання з боку громадськості та експертів.

Норми законопроекту розкритикувала голова ГО «Детектор медіа» Наталія Лигачова: на її думку, однакова прозорість мають вимагатися від усіх неприбуткових організацій, у тому числі створених бізнесом, а також усіх ФОПів, а не лише до тих, які працюють з донорами.

Нагадаємо, 23 березня Верховна Рада України ухвалила Закон «Про внесення зміни до статті 3 Закону України "Про запобігання корупції"», внесений президентом Петром Порошенком 14 березня. Закон був ухвалений з урахуванням поправки Тетяни Чорновол, якою зобов’язано до е-декларування громадські організації, що здійснюють антикорупційну діяльність, а також всіх контрагентів установ та організацій, що отримують кошти з програм міжнародної технічної допомоги, спрямованих на протидію корупції.

24 березня Верховна Рада спробувала скасувати результати голосування за закон «Про внесення зміни до статті 3 Закону України "Про запобігання корупції"», але їй не вистачило голосів.

Голова громадської організації «Детектор медіа» та шеф-редактор порталу «Детектор медіа» Наталія Лигачова вважала, що Президент України Петро Порошенко мав ветувати ухвалений 23 березня закон «Про внесення зміни до статті 3 Закону України "Про запобігання корупції"» та повернути його до Верховної Ради з його пропозиціями.

25 березня Коаліція провідних неурядових організацій «Реанімаційний пакет реформ» звернулась до президента Петра Порошенка із закликом повернути до Верховної Ради ухвалений 23 березня закон «Про внесення зміни до статті 3 Закону України "Про запобігання корупції"» для термінового повторного розгляду з виключенням норм, «які порушують права громадян і загрожують розвиткові демократії в Україні».

Попри це зміни до закону про е-декларування було підписано президентом 27 березня і 30 березня закон набув чинності.

Зміни до закону про електронне декларування розкритикували міжнародна правозахисна організація Freedom House, міжнародна антикорупційна мережа Transparency International та українське представництво «Transparency International Україна».

У Міністерстві закордонних справ ФРН повідомили, що розраховують на внесення зміни до антикорупційного закону найближчим часом. Єврокомісар з питань європейської політики сусідства Йоганес Ган наголосив, що в ЄС наполягають на виправлення помилок, яких Україна припустилася при ухваленні законодавства щодо протидії корупції.