Офіс Уповноваженого Верховної Ради з прав людини, благодійний фонд «Голоси дітей», громадська організація «Регіональний центр із прав людини», громадська спілка «Українська мережа за права дитини» та широке коло експертів розробили рекомендації щодо етичної взаємодії з дітьми, що постраждали внаслідок воєнних дій. Про це повідомив БФ «Голоси дітей» на своєму сайті.

У документі зібрані рекомендації щодо стандартів взаємодії, зокрема у контексті публічної комунікації та адвокаційних заходів. Рекомендації напрацьовані відповідно до національного та міжнародного права з метою захисту права дитини на приватність, безпеку та психічний добробут.

Експерти зазначають, що публічна комунікація досвіду, пов’язаного з протиправними діяннями у ході воєнних дій, з детальним розглядом травматичних подій можуть мати серйозні наслідки для психічного здоров’я дитини, зокрема ретравматизацію та загострення психологічних проблем.

Лише в окремих випадках публічне висвітлення історії дитини може відповідати найкращим інтересам, зокрема:

• коли неповнолітній вступає в контакт з інтерв’юером, бажаючи реалізувати своє право на свободу вираження поглядів і право на те, щоб його думку почули;
• коли дитина є частиною тривалої програми активізму чи соціальної мобілізації та хоче, щоб ідентифікували;
• коли дитина бере участь у психосоціальній програмі, і такі свідчення є частиною реабілітації.

У кожному зі згаданих випадків необхідно отримати схвалення законного представника та психолога, який працює з дитиною. Крім цього, слід поінформувати дитину про її права, можливі наслідки проведеного інтерв’ю та подальший план його поширення.

«Намагаючись розповісти про те, що сталося під час війни, ми часто не усвідомлюємо, як це може вплинути на психіку дитини. Кожне згадування може викликати знову ті самі болісні відчуття і змусити переживати травму ще раз. Навіть якщо дитина отримала підтримку, постійне звертання уваги на ці події може лише загострити стрес і погіршити стан. Тому важливо бути обережними та турботливими, коли ми говоримо про події, які можуть викликати страх та безпорадність у дітей. Їхня безпека та емоційний комфорт — завжди на першому місці», — зазначила співзасновниця фонду «Голоси дітей» Олена Розвадовська.

Експерти та інституції, що долучились до розробки етики взаємодії з дітьми, постраждалими від війни, розраховують, що цей документ візьмуть до уваги журналісти, органи влади та неурядові організації.

Фото: Укрінформ