Виконувачка обов’язків генерального директора Національного музею Голодомору-геноциду, кандидатка історичних наук Леся Гасиджак готується подати позов до суду через цькування, повідомляє «Радіо Свобода».

В ефірі проєкту «Свобода. Ранок» Гасиджак уперше прокоментувала цькування в соцмережах на свою адресу.

«Готую офіційну заяву. Позов буде обов’язково. Це питання не в мені. Я спокійно до цього хейту поставилася. Це дуже смішна історія, і сумна з іншого боку. Я принципово буду подавати до суду, бо розумію, що такі історії трапляються кожного дня. Хейту піддається дуже багато жінок в Україні. І не лише через зовнішність. А просто через те, що вони є жінками на керівних посадах. Я вважаю, що це має бути повчальний кейс. Щоб він ніколи більше не повторився», —  сказала очільниця музею.

Вона також поділилася своїми емоціями у зв’язку з цією ситуацією:

«Це сумна історія. Ми живемо в 21 столітті. Дуже багато зусиль фахівці різних рівнів докладають до того, щоб суспільство наше трохи змінилось. Щоб ми перестали інакшість сприймати як щось погане, неправильне і незручне. Виявляється, роботи попереду ще дуже багато. У нас іде війна. З війни повертаються захисниці і захисники без рук, без ніг. Потім ці люди будуть зазнавати хейту? Тому що вони некрасиві?».

Напередодні деякі користувачі в соцмережах почали цькувати виконувачку обов’язків директорки музею Голодомору через зовнішність. Зокрема, юрист Клим Братківський написав у своєму фейсбуці, що Леся Гасиджак не може очолювати музей Голодомору, бо нібито має невідповідну зовнішність.

Деякі коментатори підтримали думку Братківського. Однак чимало користувачів соцмереж стали на захист Гасиджак, зауваживши, що такі коментарі неприйнятні, а зовнішність не визначає фаховість.

На скандальну ситуацію відреагував уповноважений з прав людини України, уточнює «Радіо Свобода» у своєму матеріалі. Він засудив цькування Лесі Гасиджак через її зовнішність. Дмитро Лубінець зазначив, що «професійні якості та здібності» мають бути єдиними критеріями для оцінки людини.

Леся Гасиджак стала виконувачкою обов’язків голови Музею Голодомору в липні 2022 року.

Нагадаємо, нещодавно ми повідомляли, що для журналістів провели тур будівництвом Музею Голодомору в Києві. Кошти, виділені на продовження будівельних робіт на території музею, не можна спрямувати на потреби армії, наголосили у МКІП.

24 липня цього року стало відомо, що Служба безпеки України відмовляється надати Музею Голодомору доступ до робочих матеріалів, які лягли в основу оприлюдненого у 2021 році дослідження про кількість жертв Голодомору 1932–1933 років. За словами працівників музею, це дослідження, яке звинуватили у фальсифікації та умисному завищенні числа жертв, проводила саме СБУ.

Фото: Леся Гасиджак / фейсбук