Медійники мають зважати на те, що Росія зараз досить активно намагається використати механізм для розсварення між спільнотами в Україні. Наше суспільство складається з різних, але рівних людей, і в ньому немає місця мові ворожнечі.

На цьому акцентувала голова Національної ради з питань телебачення і радіомовлення Ольга Герасим’юк під час публічного обговорення в «Укрінформі» запобігання в медіа проявам мови ворожнечі й дискримінації за етнічною, національною та релігійною ознаками.

«Ми сьогодні говоримо про меншини, про національне питання. У нас немає людей, які є окремо спільнотою і — суспільством. Ми не вживаємо більше таких слів, як “ми” та “вони”. Ми повинні утвердити цілісне суспільство, де представлені всі, як, у принципі, воно і є. Але ми говоримо про те, щоб це відображалось у медіа. Медіа дуже серйозно впливають на хід тих подій, які всі переживаємо», — зауважила Ольга Герасим’юк.

Вона переказала журналістам побажання представників низки спільнот: «Ми хочемо, щоби нас не виокремлювали із різноманітного українського суспільства, щоби медіа не згадували нас лише з нагоди свят чи трагічних подій, щоби пам’ятали, що всі ми боремося проти ворога у лавах ЗСУ чи тероборони, волонтеримо, надаємо допомогу, беремо участь у соціальних та культурних акціях. Ми — невіддільна частина великого українського суспільства, і нас не треба особливо захищати. Нас треба помічати, нас треба бачити. Нас треба не виділяти в окремі фракції, а треба звикнути, що ми є одне суспільство. Суспільство різних, але рівних».

За словами голови Нацради, значну роль у розпалюванні війни відігравали деякі медіа, які нині вже заборонені. Вона наголосила, що ЗМІ можуть зробити як позитивний, так і негативний внесок у ту чи іншу ситуацію. Йдеться і про дискримінацію за етнічною, національною та релігійною ознаками. Герасим’юк зауважила, що агресор зараз досить активно намагається використати механізм для розсварення між спільнотами в Україні: «Між Сходом та Заходом, між людьми, які сповідують певні гуманістичні цінності, спільнотами, які дотримуються своїх позицій у визначенні гендерної ідентичності. Це надзвичайно потужний механізм, яким користується сьогодні наш ворог».

Як приклад,  Ольга Герасим’юк навела інформаційні вкиди з боку росіян щодо начебто ромофобії в Україні або ж антисемітизму, теми протистояння «бандерівців» та «східняків». Активно ворогом «розкручується» тема, що нібито Україна готується до війни з Польщею. «Дуже тонко намагаються нацьковувати, користуючись цими дискусіями, які відбуваються і які, на жаль, у медіа не завжди професійно коментуються чи трактуються», — зауважила вона.

Герасим’юк зазначила, що нинішній захід є продовженням діалогу, який розпочався у травні з представниками громадських об’єднань, організацій і державних органів, що діють у сфері захисту прав людини. За останні місяці Нацрада провела сім зустрічей щодо побутування в Україні та світі усталених стереотипних уявлень і поширення в медіа висловлювань, які провокують ненависть і ворожнечу, ображають почуття представників окремих національних спільнот, релігійних осередків чи окремих груп.

Під час круглого столу також розглянули результати спільних із громадськістю та експертами напрацювань на зазначену тематику.

Як зазначив керівник відділу співпраці з етнічними спільнотами Державної служби України з етнополітики та свободи совісті Віктор Коврей, в українських ЗМІ нині немає дискримінації за етнічною, національною чи релігійною ознаками, але бувають такі випадки в соцмережах.

«Ми дуже раді, що ви так цього дотримуєтеся. Зокрема, державні та приватні медіа, які працюють в Україні. Але є проблема, зокрема, у соціальних мережах. Так, воно фіксується, і ми спільно з Уповноваженим ВР з прав людини та з іншими бачимо певні ознаки таких дискримінаційних моментів», — сказав Коврей.

За його словами, дуже важливо, що питання щодо проявів мови ворожнечі нині активно обговорюється. «Ключовим завданням нашої державної політики є консолідація українського суспільства по збереженню етнічного та релігійного розмаїття», — додав він.

Як зауважила заступниця голови Комітету Верховної ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики Євгенія Кравчук, толерантне ставлення українців до різних спільнот — це наш шлях до Європейського Союзу.

«Толерантне ставлення до різних спільнот — це наш шлях до Європейського Союзу. Насправді ми це все маємо у своєму генетичному коді та у своїй культурі, просто треба зняти це нашарування радянське, коли нацменшина — це була образа, коли певним спільнотам, певним етнічним групам забороняли вступати до вишів, йти на певні роботи. Це ж усе було», — сказала Кравчук.

Тим більше, додала народна депутатка, те, як в Україні ставляться до різноманітних спільнот, багато що говорить про нашу країну, про її курс та цінності. «Це ще також наше “обличчя” на Заході. Росія буде використовувати будь-які тріщинки, щоб розхитати це все, показати. Пам’ятаю, на початку повномасштабного вторгнення намагалися навіть показати, що є якесь різне ставлення при евакуації до різних етнічних груп, чи іноземців, які були на той час в Україні. Як на мене, то цього не було. Українці достойно виглядають під час війни», — переконана заступниця голови Комітету Верховної ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики.

Публічне обговорення щодо запобігання в медіа проявам мови ворожнечі й дискримінації за етнічною, національною та релігійною ознаками було спрямоване на якнайкраще виконання статті 36 Закону України «Про медіа» (яка визначає обмеження щодо змісту інформації в медіа) до затвердження органами співрегулювання критеріїв і кодексів створення та поширення інформації.

Фото: учасники публічного обговорення щодо запобігання в медіа проявам мови ворожнечі й дискримінації за етнічною, національною та релігійною ознаками / «Укрінформ»