Війна принесла смуток, страх і горе в українські сімʼї. І в кожного з нас є рідні, друзі чи знайомі, яким необхідна підтримка. Але нас ніхто не вчив, як це робити. Як допомогти людині вистояти в складних життєвих обставинах? Разом із психологинею програми психоемоційної стабілізації «Незламна мама» від «Фонду Маша» Іриною Басістою ми розібрали основні «закони» підтримки. Вивчаймо й допомагаймо!

Підтримка важлива не лише в кризових ситуаціях. Правильні слова розправляють крила й допомагають людині рухатися далі. Але сьогодні поговоримо саме про підтримку в скруті.

— На групах підтримки жінок я часто чую: «Мене не розуміють, а "ти як?" дратує», — говорить психологиня програми «Незламна мама» від «Фонду Маша» Ірина Басіста. — Українки потребують підтримки від інших і хоча охочих надати її достатньо, випадків якісної підтримки дуже мало. Стосунки та комунікація — це цілюще джерело, яке може допомогти триматися зараз і відновлюватися потім. Тому дуже важливо вчитися підтримувати так, аби інші поряд зростали, та й самим шукати коло друзів і знайомих, які здатні правильно підтримати.

Що не варто говорити, коли хочете підтримати людину:

1. «Все буде добре»

Насправді ніхто не знає, як буде. Тому ці слова — порожня шаблонна фраза. І нею ми знецінюємо реальні переживання людини.

2.  «Як ти?»

Дуже загальні слова, що зазвичай дратують. Адже не розумієш: це просто фраза чи людина справді готова зануритися у твої переживання й почути цілу історію.

3. Порівняння з якимись іншими обставинами, людьми тощо: «А от у моєї подружки...»

Це, знову ж таки, знецінює досвід конкретної людини. Ми всі різні й можемо впоратися з ситуаціями теж по-різному.

4. «Ти сильна — ти впораєшся»

А що робити, якщо не виходить? Якщо важко? Ця фраза породжує відчуття провини, якщо ти не маєш сил впоратися. І зрештою викликає знецінювання й розчарування в собі.

5. Уникати людини, бо не знаєте, що їй сказати.

Погана ідея, адже краще навчитися правильної підтримки.

Що варто говорити, щоб підтримати:

1. «Як я можу тебе підтримати?»

Це запитання, з якого варто почати. Воно пояснює, що вам не байдуже, що ви готові бути поряд і допомагати, просто не знаєте як.

2. Пропонуйте свої варіанти підтримки.

Так ви дізнаєтеся, чи підходить ваш спосіб допомоги людині. І ще раз покажете, що вам справді не байдуже.

3. Пропонуйте не слова, а дії

Наприклад, покличте на прогулянку; заберіть дітей, а мама нехай отримає час на себе; організуйте відпочинок; приготуйте та принесіть вечерю. Зробіть щось, що дозволить людині зняти з себе тягар щоденних обов’язків і дозволить видихнути й перемкнутися.

4. Якщо телефонуєте, то запитуйте щось конкретне: «Як твій настрій?», «Як минув день?»

Скажіть людині, що ви думаєте про неї й хочете підтримати. І що для вас важливо бути поряд. Не розпитуйте про травматичні події, а підтримуйте актуальну розмову.

5. Якщо все ж ставите запитання, то будьте обережні й готові приймати та витримувати будь-які емоції (злість, сльози, страх).

Про проєкт:

Програма реабілітації «Незламна мама» спеціально розроблена фахівцями з психології та посттравматичних розладів для жінок і дітей, які постраждали від війни. Це 3-тижневий офлайн-табір, де з учасниками проєкту працюють психологи. Потім жінки можуть продовжити роботу з психологом в онлайн-форматі, у проєкті «Незламна мама. Жити далі». Допомогти українкам відродитися, щоб відродити країну, можна тут.

Фото: Getty Images