Медійна ініціатива за права людини закликала міжнародну спільноту створити механізм звільнення українських полонених
Виділіть її та натисніть Ctrl + Enter —
ми виправимo
Медійна ініціатива за права людини закликала міжнародну спільноту створити механізм звільнення українських полонених
Три роки тому Ольгу Мелещенко, яка жила на окупованій Росією частині Донбасу, забрали «на підвал» за дописи у твіттері. ЇЇ молодшому сину було тоді лише чотири роки. Дитині сказали, що мама поїхала на заробітки, і вже три роки хлопчик питається, чому вона не телефонує. Весь цей час син збирає гроші мамі на квиток додому.
Історію Ольги, яку утримують у заручниках у Донецькому СІЗО, учасники панельної дискусії в Єльському університеті почули від Людмили Гусейнової — волонтерки, яка сама провела в полоні на окупованій частині Донеччини три роки.
Нині вона разом із координаторкою Медійної ініціативи за права людини Тетяною Катриченко та бойовою медикинею Анною Олсен, яка теж пройшла через російський полон, перебуває в адвокаційній поїздці Сполученими Штатами Америки.
У центрі уваги їхніх зустрічей, розповідей і розмов на заходах у Нью-Йорку, Єлі та Вашингтоні — доля українських жінок у російському полоні.
«Загалом ми нарахували 921 цивільного, кого зараз утримують на окупованих територіях і на території Росії. Але ця цифра може бути щонайменше у 5-7 разів вищою. Їх приховують від зовнішнього світу, не надають інформацію про їхній стан ні родинам, ні державі», — розповіла координаторка МІПЛ Тетяна Катриченко під час виступу на зустрічі високого рівня Gross Human Rights Violations Due To The Aggression Against Ukraine, що відбулася у штаб-квартирі ООН у Нью-Йорку.
Вона наголосила на тому, що після 24 лютого значно зросла кількість жінок у російському полоні — і цивільних, і військовослужбовиць. Їх піддають катуванням, для них не створені спеціальні умови, які б враховували особливості їхньої статі.
Женевські Конвенції розповсюджуються тільки на обмін військовополоненими, зауважила координаторка МІПЛ. Тому Україна потребує створення спеціального механізму, який допоміг би їй повернути цивільних громадян із російського полону. Таким механізмом може стати спеціальний перемовний майданчик, платформа із залученням перемовників високого рівня.
З проханням про створення такого механізму звернулася до американської аудиторії і колишня цивільна полонена Людмила Гусейнова:
«Просто зараз, поки ми з вами тут, у Донецькому СІЗО перебувають щонайменше двадцять жінок, яких утримують там понад три роки. Будь ласка, зробіть все можливе, щоб наших жінок — мам, сестер — звільнили. Щоб вони були поруч зі своїми дітьми».
В Українському Інституті Америки в Нью-Йорку Тетяна Катриченко, Людмила Гусейнова й Анна Олсен взяли участь у спеціальному заході до річниці вторгнення Росії в Україну. Спеціальними гостями заходу були Міністр закордонних справ Великої Британії Джеймс Клеверлі, віцегубернаторка штату Нью-Йорк Кеті Гокул і конгресвумен Марсі Каптур.
Раніше «ЗМІ для змін» розповідав про те, що Центр громадянських свобод закликав писати листи ув'язненим Росією, а Медійна ініціатива за права людини презентувала дослідження «Бранки. Аналіз свідчень жінок, звільнених з російського полону». Також ми писали про те, як проходить реабілітація жінок, звільнених з полону. А UNFPA, агенція ООН з питань сексуального та репродуктивного здоров’я, попередила, що атаки на лікарні, дороги, енергетичну інфраструктуру є згубними для жінок і дівчат.
