На шляху розвитку й роботи організацій громадянського суспільства постійно постають перешкоди. Після початку повномасштабного вторгнення в Україну перешкод побільшало. Люди стали більше жертвувати, кількість волонтерів зросла в рази. В той же час організації переживають кризові ситуації, деякі з них не планують свою роботу й не можуть адаптуватися до сучасної ситуації в Україні. Щоби підтримати громадський сектор і допомогти ОГС до розвитку та розширення роботи, хочу поділитися практичними порадами, як організації виживати в такий складний час.

Адаптація і зважені рішення

Після початку повномасштабного вторгнення Національна мережа розвитку локальної філантропії пройшла шлях адаптації. Аби бути більш ефективними та корисними суспільству в сучасних реаліях, треба адаптуватись до нових викликів. Філантропи змогли пристосуватися й відкрили нові напрямки роботи. Визначили нові пріоритети: відкрили спецфонд MedAid для підтримки медичних установ, запустили проєкт «Житло для українців», у межах якого створюють і облаштовують постійне житло для українців, які втратили свій дім. Здавалося, що це не ті речі, якими мережа мала б займатися за статутом, але гуманітарні потреби стали першочерговими, тому ми вирішили задовольняти саме їх.

Діяти, незважаючи на будь-які перешкоди

Україна стала державою року 2022 за версією журналу The Economist, але всі ми знаємо, якою ціною вона здобула це звання. Героїчні українці Херсона змогли дочекатися наших захисників і не словом, а ділом демонстрували справжній патріотизм. В той же час на цій території виживали організації громадянського суспільства. Ризикуючи життям, команда Фонду громади міста Херсон «Захист» продовжувала свою роботу і досі підтримує мешканців звільненої частини Херсонщини. Організація виживає, діє на благо громад і невпинно рухається вперед. Перешкоди тільки в нашій голові. Завжди необхідно шукати нові шляхи, а головне — не здаватися.

Вірте в те, що здавалося неможливим

Іноді виникає бажання опустити руки, але голова правління Фонду громади Березань на Київщині у перші місяці великої війни змогла впоратися зі страхом і працювати далі, не маючи підтримки. Логістика постачання життєво необхідних товарів обірвалась, магазини й аптеки були майже порожні або зачинені. Люди потерпали від нестачі харчів і медикаментів, зокрема гормональних препаратів та інсуліну. Але попри всі виклики війни, команда Фонду громади Березань знайшла підтримку інших членів Мережі філантропів. Одним із них став Фонд громади «Рідня», що базується у Стрию на Львівщині — за 750 кілометрів від Березані. Немає неможливого, вихід є завжди.

Шукайте свою цільову аудиторію

Під час кризових ситуацій необхідно оперативно оцінити свої можливості та ризики, вирішити, з ким і як надалі працювати й кому пріоритетніше допомагати. Фонд громади Житомира почав допомагати переселенцям, хоча майже не мав досвіду роботи з ними. Організація адаптувалася до сучасних реалій, обрала позицію універсальності й поставила перед собою мету допомагати конкретній цільовій аудиторії. Треба пам’ятати, що всім будь-яка організація громадянського суспільства не зможе допомогти: потрібно раціонально сфокусувати роботу.

Обмін досвідом — фундамент перемоги

Обмін досвідом є основою побудови ефективної громадської роботи. Тому нещодавно Національна мережа розвитку локальної філантропії провела Всеукраїнський форум громад України-2022. Ми прагнули, аби представники фондів дізналися більше, познайомились між собою і навчились працювати ефективніше. Навчання та обмін досвідом тривали чотири дні.

Кожна організація дала поради, як не здатися та працювати в час великої війни:

• працюйте попри все, об’єднуйтеся з іншими;
• за будь-яких обставин не зупиняйтеся й допомагайте іншим;
• шукайте нові сенси роботи та своє призначення;
• не концентруйтеся лише на тій роботі, яка була до війни;
• не треба бачити лише негативні аспекти, шукайте нові можливості й рухайтеся тільки вперед;
• розбудовуйте мережу своїх контактів;
• намагайтеся диверсифікувати джерела надходжень;
• не втрачайте навички та надію на повноцінну роботу.

Фото: pexels.com