Про це йшлося на пресконференції «Хто і за що переслідує активістів у 2020 році», повідомило Представництво ЄС в Україні.

Правозахисники представили моніторингову доповідь про переслідування громадських активістів та правозахисників із початку 2020 року. Її підготував Центр прав людини Zmina у межах проєкту «Підвищення ролі та захисту правозахисників в Україні» (2019–2022 роки).

Дослідниця Центру Анастасія Москвичова зазначила, що серед зафіксованих випадків:

• 18 фізичних нападів на активістів;
• 14 випадків залякування;
• 13 випадків знищення чи пошкодження майна.

Найбільше інцидентів, як і раніше, зафіксували в Києві та на Одещині — 34 та 11 випадків відповідно. У Київській та Дніпропетровській областях трапилося по 6 інцидентів. 

За 3-й квартал року дослідники відзначили різке зростання агресії з боку праворадикальних угруповань проти ЛГБТІК-активістів у регіонах, зокрема, в Одесі, Харкові та Запоріжжі у відповідь на проведення правозахисних і просвітницьких заходів. Як зазначили на пресконференції, зафіксовані напади на ком’юніті-центри для ЛГБТІК, псування майна, а також спроби зірвати прайди у Запоріжжі та в Одесі. Під час одеського прайду постраждало принаймні 16 людей, зазначили правозахисники.

У Верховній Раді продовжили реєструвати загрозливі для громадянського суспільства законопроєкти. Ішлося про законопроєкт №3916 (пропонує встановити адмінвідповідальність за «пропаганду гомосексуалізму чи трансгендеризму», вилучити термін «гендер» з українського законодавства) і проєкт закону №3917 (пропонує ввести відповідальність за «пропаганду гомосексуалізму та трансгендеризму»). Натомість ініціативу про передбачення кримінальної відповідальності за злочини з мотивів нетерпимості Рада відхилила не допустивши до першого читання, сказала правова аналітикиня Центру прав людини «Zmina» Олена Виноградова.

«Ситуація з розслідуванням злочинів ненависті за мотивами гомо- або трансфобії залишається вкрай незадовільною, а слідчі послідовно ігнорують ці мотиви в скоєнні злочинів, кваліфікуючи їх здебільшого як звичайне хуліганство або інший злочин без обтяжливих обставин», — прокоментувала вона.

Серед найбільш резонансних інцидентів, які зафіксувала Zmina за третій квартал року, був підпал будинку голови правління «Центру протидії корупції» Віталія Шабуніна. В організації розцінюють інцидент як замах на вбивство активіста та його родини.

Тенденційними лишаються спроби дискредитації активістів. Один із інцидентів — встановлена гранітна дошка з фейковими відомостями про головну редакторку сайту «Чесно» Ірину Федорів на її будинку. Поліція відповіла, що не вбачає в цьому суспільної небезпеки.

Дослідники окремо відзначили фактор передвиборчої кампанії. На місцеві вибори, призначені на 25 жовтня 2020 року, балотуються активісти, на яких раніше вчинялися напади або чинився інший тиск. «У ряді випадків громадські активісти на особистому прикладі продемонстрували, що їх не залякали, навпаки — вони готові балотуватися і брати активну участь у вирішенні проблем своїх громад і регіонів», — зазначила голова правління Центру прав людини Zmina Тетяна Печончик.

Нагадаємо, за перше півріччя 2020 року правозахисники зафіксували 48 випадків нападів і тиску на активістів.

Громадськість також стурбована новинами про смерть голови ГО «Дім милосердя» Олексія Кучапіна і вбивство активіста Олександра Карасьова.

Щодо підпалу будинку Віталія Шабуніна — українська і світова спільнота активно висловлює свою позицію в соцмережах. Більше 40 громадських організацій підписали заяву з вимогою ефективного розслідування та відставки міністра МВС Арсена Авакова. Підпал будинку Віталія Шабуніна прокоментував і президент Володимир Зеленський.

Ілюстрація і графік з моніторингової доповіді Центру прав людини «Zmina»